Рішення № 62388133, 25.10.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6350/16-ц

Провадження № 2/522/4946/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду 12.04.2016 року з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю. Позивач просить визнати за ним право особистої приватної власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Мотивує вимоги тим, що з 7.07.1989 року по 21.11.2000 року перебував у шлюбі з відповідачкою, шлюб було розірвано в судовому порядку. Однак, він після розірвання шлюбу, не будучи обізнаним у законодавстві не звернувся для подальшої державній реєстрації в органи державної реєстрації актів цивільного стану, а звернувся лише у 2005 році, про що свідчить Свідоцтво про розірвання шлюбу від 29.03.2005 року та зроблено відповідний запис в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу №255. Після розірвання шлюбу ним була придбана квартира за Договором купівлі продажу від 21.12.2000 року. Довідка про склад сімї та реєстрації від 14.03.2016 за №1299 свідчить, що єдиним зареєстрованим (відповідальним) членом сімї є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований 25.12.2000 року. Відповідачка не має до цієї квартири жодного відношення, вони фактично припинили шлюбні відносини та не проживали разом ще з 1999 року про що свідчить відповідне рішення про розірвання шлюбу. З того часу та по теперішній у жодних відносинах з ОСОБА_2 не перебуває та звязки не підтримує. Все майно, що придбано при роздільному проживанні чоловіком або жінкою, є їх приватною власністю. Однак, оскільки квартира була придбана в період після розірвання шлюбу в 2000 р., але до часу отримання Свідоцтва про розірвання шлюбу в 2005 р., то на сьогоднішній день виникають труднощі в самостійному розпорядженні майном. В звязку з чим позивач був змушений звернутися до суду з зазначеним позовом.

Сторони в судове засідання не зявились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та надав згоду на заочний розгляд справи. Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки не повідомила.

Відповідно ст.224 ЦПК України судом справа розглянута в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано 21 листопада 2000 року, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу виданим Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Одеси 29.03.2005 року, та зроблено запис в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу №255 (а.с.5).

Після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_1 21 грудня 2000 року придбав за договором купівлі продажу квартиру за адресою: АДРЕСА_2, яка складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень загальною площею 30,8 кв.м., житловою площею 19,0 кв.м. Договір купівлі продажу від 21.12.2000 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 7534 та зареєстрований за ОСОБА_1 в КП «Одеське МБТІ та РОН» у книзі № 351 пр, стр. № 179, р. № 342, що підтверджується матеріалами справи (а.с.6,8).

Згідно ч.6 ст. 57 Сімейного кодексу України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Згідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна, може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, судом встановлено що квартира придбана позивачем після розірвання шлюбу та фактичного припинення шлюбних відносин, тому позовні вимоги про визнання майна особистою приватною власністю підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 57 СК України, ст.ст. 316, 319, 321, 392 ЦК України ст.ст. 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_1, право особистої приватної власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень загальною площею 30,8 кв.м., житловою площею 19,0 кв.м. та посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за Договором купівлі продажу від 21.12.2000 року за реєстровим № 7534.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя Л. М. Чернявська

25.10.2016