Ухвала суду № 62387597, 01.11.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/5331/13-к

1-кс/465/1030/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016 року слідчий суддя Франківського районного суду м.Львова Мартинишин М.О., при секретарі Потюк В.М., за участю прокурора Беновської О.Р., скаржника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність ст. слідчого СВ Франківського відділу поліції м. Львова ГУ Національної поліції у Львівській області Мінінкової М.М.,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою на бездіяльність ст. слідчого СВ Франківського відділу поліції м. Львова ГУ Національної поліції у Львівській області Мінінкової М.М..

В обґрунтування заявленої скарги покликається на те, що СВ Франківського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42013150080000065 від 13.03.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та №12013150080001990 від 02.07.2013 p., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. Однак по даним кримінальним провадженнях досудові розслідування проводяться невчасно та неякісно, із затягуванням строків. Вона неодноразово зверталась до контролюючих органів із заявами та була на особистому в них на прийомі, однак її даються тільки відписки. При цьому, експертиза по кримінальному провадженні №42013150080000065 від 13.03.2013 року була проведена, але таку її не надали для ознайомлення, взагалі її не дають знайомитись з матеріалами кримінальних проваджень, так як по кримінальному провадженні №42013150080000065 від 13.03.2013 року вона визнана тільки свідком, а по кримінальному провадженні №12013150080001990 від 02.07.2013 p. її не визнано потерпілою. 10.09.2016 року вона отримала відповідь від 23.08.2016 року №Р-54 від 15.07., Р-60 від 04.08, та 05.09.2016 року №Р-63/16/01-16, Р-65/16/01-16 було винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013150080000065 від 13.03.2013 року, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Вважає дану постанову незаконною, винесеною передчасно, без проведення усіх необхідних слідчих дій. Просить з'ясувати хто понесе відповідальність по кримінальних провадженнях №12013150080001990 від 02.07.2013 p., №42013150080000065 від 13.03.2013 p.; скасувати рішення слідчого про закриття кримінального провадження 42013150080000065 від 13.03.2013 р.; відновити кримінальне провадження №42013150080000065 від 13.03.2013 р.; з'ясувати, чому відбувалось затягування щодо розслідування її кримінальних справ, яке в результаті унеможливило встановлення винуватця затоплення її квартири та розбитті її унітазу та пошкодження труб та розхитування унітазу; з'ясувати, скільки триватиме розслідування вищевказаних кримінальних проваджень та коли вона буде визнана потерпілою; витребувати з ЛНДІСЕ дані про те, коли були скеровані постанови слідчим про призначення експертизи по даних кримінальних провадженнях та коли були надіслані дані кримінальні провадження в їх адресу; витребувати з ЛНДІСЕ оригінал висновку експерта судово-будівельної експертизи по кримінальних провадженнях, а саме проводив експертизу Мелешко та притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності.

Скаржник в судовому засіданні скаргу підтримав, дав аналогічні пояснення наведених в скарзі. Просить скаргу задоволити.

Прокурор проти задоволення скарги заперечила та пояснила, що підстав для задоволення скарги відсутні. Просить відмовити у задоволенні скарги.

Ст. слідчий Мінінкової М.М. в судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином про день, час та місце слухання справи, відповідно до ст.306 ч.3 КПК України, вважаю за можливе скаргу розглядати у його відсутності.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення скаржника, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги та подані документи до скарги, матеріали кримінального провадження №42013150080000065 від 13.03.2013 року в їх сукупності, приходжу до висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід частково задоволити з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до ст. 2 КПК України - завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до постанови ст. слідчого СВ Франківського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області Мінінкової М.М. від 08.08.2016 року було закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013150080000065 від 13.03.2013 року, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, за відсутністю в діях працівників ЛКП «Магістральне» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України..

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Досліджуючи оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження, приходжу до висновку, що при закритті кримінального провадження №42013150080000065 від 13.03.2013 року не були дотримані вимоги ст.284 КПК України.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим було здійснено неповноту досудового розслідування кримінального правопорушення, а відтак прийняття рішення про закриття кримінального провадження №42013150080000065 від 13.03.2013 року є передчасним, оскільки не було проведено необхідних слідчих дій на встановлення всіх обставин справи, а саме не допитано експерта ОСОБА_3, не проведено одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях, а тому не наведено та не досліджено усіх доказів, не надано їм оцінки з точки зору взаємозв'язку, висновки до яких дійшов слідчий є суперечливі, а наслідок якого невірно застосовано норму закону, яка слугує підставою для закриття даного кримінального провадження.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Проте, як перевірено слідчим суддею, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам, повідомленим заявником, та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, яке не ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах.

Згідно принципу публічності, закріпленого в ст.25 КПК України, слідчий зобов'язаний в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Тому враховується, що у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у дослідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відтак, враховуючи вищенаведене, ст. слідчим СВ Франківського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області Мінінкової М.М. винесено постанову від 08.08.2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013150080000065 від 13.03.2013 року передчасно та необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, приходжу до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною, винесеною без врахування вимог ст.284 КПК України, без всебічного урахування усіх доказів та обставин справи, а відтак скаргу ОСОБА_1 слід частково задоволити, а в іншій частині скарги не підлягає до задоволення так як такі вимоги відповідно до ст.303 КПК України на досудовому розслідуванні не підлягають оскарженню.

При цьому, вважаю, що слід роз'яснити ОСОБА_1, що рішення, дії та бездіяльність ст. слідчої Мінінкової М.М. на підставі ст.303 КПК України у іншому кримінальному провадженні №12013150080001990 від 02.07.2013 року, які зазначені заявником, можуть бути подані та розглянуті тільки іншими слідчими суддею шляхом зверненням із відповідною скаргою, відповідності до кожного конкретного провадження.

Під час досудового розслідування слідчому у кримінальному провадженні №42013150080000065 від 13.03.2013 року слід в повній мірі перевірити доводи ОСОБА_1 та винести законне та обґрунтоване рішення в порядку КПК України.

Керуючись ст.ст.303-307, 318, 376 КПК України, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 частково задоволити.

Скасувати постанову ст. слідчого СВ Франківського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області Мінінкової М.М. від 08.08.2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013150080000065 від 13.03.2013 року та повернути матеріали для продовження досудового розслідування.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Мартинишин М.О.