Постанова № 62386858, 28.10.2016, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1626/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2016 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Бориславського Ю. Л.,

за участю секретаря Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Львові, інспектора патрульної поліції у м.Львові, роти №6 батальйону №4 управління патрульної поліції у м.Львові Кузьміна Максима Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та ін., суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до УПП у м. Львові та інспектора патрульної поліції у м.Львові Кузьміна М.В. про поновлення строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №684154 від 23.11.2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, згідно якої його оштрафовано на 425 грн. за те, що він 23.11.2015 року близько 02.30 год. на вул.Грінченка, 6 у м.Львові, керуючи автомобілем «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_1, перетнув суцільну смугу 1.1, здійснивши виїзд на зустрічну смугу руху, чим порушив п.34.11 Правил дорожнього руху, а також не мав (не надав) поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. Свої вимоги мотивує тим, що Правил дорожнього руху не порушував, керований ним автомобіль суцільної смуги руху не перетинав, доказів порушення п.34.11 Правил дорожнього руху не надав, крім того, ним було пред'явлено всі необхідні документи, передбачені законодавством України. Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, а вказана постанова інспектора є незаконною та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивача позов підтримава, покликаючись на мотиви такого, який просить задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду справи, не забезпечив явку в судове засідання свого представника. Враховуючи вимоги ч.4 ст.128 КАС України, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з поданої позовної заяви, про оскаржувану постанову ОСОБА_1 дізнався 19.03.2016 року коли на його адресу надійшла постанова головного державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

З наведених обставин суд вважає, що строк на оскарження слід поновити.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 ст.36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Справи про вказані адмінправопорушення мають право розглядати і накладати адмінстягнення працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ст.222 КУпАП).

Згідно п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 року №1395, уразі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу . Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених зокрема ч.1 ст.122, ст.126 КУпАП.

Судом встановлено, що інспектором патрульної поліції роти №6 батальйону №4 управління патрульної поліції у м. Львові Кузьмін Максимом Володимировичем 23.11.2015 року відносно позивача винесено постанову серії ПС2 №684154 від 23.11.2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та ч.1 ст.126 КУпАП, згідно якої його оштрафовано на 425 грн. за те, що він 23.11.2015 року близько 02.30 год. на вул. Грінченка, 6 у м. Львові, керуючи автомобілем «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_1, перетнув суцільну смугу 1.1, здійснивши виїзд на зустрічну смугу руху, чим порушив п.34.11 Правил дорожнього руху, а також не мав (не надав) поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В позовній заяві і в судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив той факт, що він здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, однак позивач у суді вказав, що на момент складання оскаржуваної постанови, до речі йому було відомо про те, що інспектор патрульної поліції виніс оскаржувану постанову, але він відмовився її підписувати та отримувати, в ньому був відсутній при собі поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, посилаючись на те, дія попереднього полісу закінчилася і він не мав змоги оформити новий поліс через те, що були вихідні дні.

Так, серед обов'язків водія транспортного засобу, передбачених Правилами дорожнього руху (Розділ 2), передбачено, зокрема, що водій повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і на вимогу працівника міліції пред'явити для перевірки такий документ.

Крім того, відповідно до п.21.2 ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, що була чинною на час винесення постанови, контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, відповідними підрозділами МВС України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Із наведеного вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до діючого законодавства, адміністративне стягнення накладено уповноваженою посадовою особою та що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.126КУпАП.

Суд критично оцінює доводи позивача, що він не перетнув суцільну смугу здійснивши виїзд на зустрічну смугу руху, натомість суд розцінює це, як спроба уникнення відповідальності.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.122, 251, 256, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.6, 8, 11, 69-71, 86, 159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський