Рішення № 62386605, 26.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №310/9101/13 Головуючий у 1 інстанції: Ліхтанська Н.П.

Провадження № 22-ц/778/4221/16 Суддя-доповідач: Спас О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.,

суддів: Полякова О.З.,

Онищенка Е.А.,

при секретарі Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4

на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2014 року

у справі за позовом Бердянської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Бердянської міської ради, Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування п.5, 5.8 рішення Бердянської міської ради №32 від 24.12.2009 року, визнання недійсним Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року Бердянська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави звернулася до суду з вказаним позовом.

В позові зазначено, що перевіркою прокуратури встановлено, що п. 5,5.8 рішення сімдесят сьомої сесії Бердянської міської ради V скликання № 32 від 24.12.2009року "Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" затверджено проект відведення земельних ділянок та передано ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0575га, з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва. На підставі зазначеного рішення 26.04.2010р. за ОСОБА_3 проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500425 державного акту на право власності серії НОМЕР_2 на зазначену земельну ділянку(кадастровий номер НОМЕР_1). Пункти 5,5.8 рішення Бердянської міської ради № 32 від 24.12.2009р. підлягають скасуванню, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, його державна реєстрація підлягає скасуванню, а земельна ділянка підлягає поверненню з наступних підстав. В ході прокурорської перевірки було встановлено, що згідно Генерального плану м. Бердянська, затвердженого рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25.06.2009 року, зазначені у рішенні території запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування. Відповідно до п.3.39 ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень" будівництво нових дачних районів в межах міських населених пунктів не допускається. Перевіркою також встановлено, що станом на час прийняття Бердянською міською радою рішення № 32 від 24.12.2009року "Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" посадовими особами виконкому міськради не розроблена та відповідно Бердянською міською радою не затверджена передбачена Законом України "Про планування і забудову територій" містобудівна документація м. Бердянська, а саме відсутні детальні плани територій окремих районів міста, зокрема території Бердянської коси. Таким чином, за відсутності містобудівної документації м. Бердянська прийняття рішень щодо планування, забудови, проектування та будівництва об'єктів житлово-цивільного та виробничого призначення, впорядкування та благоустрою території Бердянської коси, неможливо. Також, під час винесення спірного рішення суттєво порушено порядок надання земельних ділянок у власність. Так, відповідно до положень ст.ст. 13,14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Бердянською міською радою рішенням № 32 від 24.12.2009року ""Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" затверджено проекти відведення та передано у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва з порушенням вимог ст.ст.51,118,123 Земельного кодексу України, ст.ст. 88,90 Водного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, чим грубо порушено вимоги законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

За таких обставин прокурор прийшов вважає, що Бердянська міська рада під час прийняття рішення № 32 від 24.12.2009р. грубо порушила положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельних ділянок у власність, визначених Конституцією та Земельним кодексом України, і не мала права надавати у власність відповідачу ОСОБА_3 земельну ділянку по АДРЕСА_1. Відповідно, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а його державна реєстрація підлягає скасуванню.

Посилаючись на викладене, прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати п.5,5.8 рішення сімдесят сьомої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання № 32 від 24.12.2009року "Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок", яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,0575га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт на право власності серії НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,0575га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою АДРЕСА_1 вартістю 25892,25грн., виданий Бердянською міською радою на ім'я ОСОБА_3 та зареєстрований в "Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі" за реєстраційним номером 011026500425 від 26.04.2010 року, зобов'язати Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати його державну реєстрацію. А також зобов'язати відповідача ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 0,0575га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою АДРЕСА_1, за належністю територіальній громаді м. Бердянська в особі Бердянської міської ради.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_3 ОСОБА_5, ОСОБА_4, прокурора Михальчука І.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з таких підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів в його неупередженості, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини.

Пунктами 5,5.8 рішення сімдесят сьомої сесії Бердянської міської ради V скликання № 32 від 24.12.2009року "Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" затверджено проект відведення земельних ділянок та передано ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0575га, з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва.

На підставі зазначеного рішення 26.04.2010р. за ОСОБА_3 проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500425 державного акту на право власності серії НОМЕР_2 на зазначену земельну ділянку(кадастровий номер НОМЕР_1).

Згідно Генерального плану м. Бердянська, затвердженого рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25.06.2009року, зазначені у рішенні території запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування.

Відповідно до п.3.39 ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень" будівництво нових дачних районів в межах міських населених пунктів не допускається.

На час прийняття Бердянською міською радою рішення № 32 від 24.12.2009року "Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" посадовими особами виконкому міськради не розроблена та відповідно Бердянською міською радою не затверджена передбачена Законом України "Про планування і забудову територій" містобудівна документація м. Бердянська, а саме відсутні детальні плани територій окремих районів міста, зокрема території Бердянської коси.

За відсутності містобудівної документації м. Бердянська прийняття рішень щодо планування, забудови, проектування та будівництва об'єктів житлово-цивільного та виробничого призначення, впорядкування та благоустрою території Бердянської коси є незаконним.

Бердянською міською радою рішенням № 32 від 24.12.2009року ""Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" затверджено проекти відведення та передано у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва з порушенням вимог ст.ст.51,118,123 Земельного кодексу України, ст.ст. 88,90 Водного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, чим грубо порушено вимоги законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно застосував для вирішення справи норми матеріального права.

А саме, правильно вказано, що відповідно до положень ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 2, 19 Закону України "Про охорону земель" визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, крім інших землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті в тому числі, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до вимог ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів з урахуванням містобудівної документації.

Згідно зі ст. 88 Водного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води .

Відповідно ст. 90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Згідно ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування можуть передавати земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови із земель водного, фонду лише на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Вищенаведені законодавчі норми встановлюють розміри прибережних захисних смуг в залежності від виду водойми та прямо забороняють надання у приватну власність земельних ділянок водного фонду, до яких відносяться прибережні захисні смуги.

Нормативні акти, які регулюють забудову населених пунктів та застосовуються у всіх випадках будівництва, також передбачають обмеження щодо забудови таких земельних ділянок.

Згідно п.п. 10, 11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996р. №486, на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови. Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.

Також, відповідно до вимог ст.ст. 17, 18 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Статтею 13 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок оздоровчого та рекреаційного призначення.

Така ж вимога передбачена в ст. 118, ч. 4 ст. 123 ЗК України: у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Судом першої інстанції належним чином на підставі наданих доказів встановлено, що всупереч наведеним вимогам земельного законодавства, обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

Спірна земельна ділянка розташована в межах двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря.

Згідно листа виконавчого комітету Бердянської міської ради № 05-2886/37 від 15.05.2013р. зазначено, що на підставі проведеного містобудівного аналізу, згідно з Генеральним планом міста Бердянська, який затверджено рішенням шістдесят восьмої сесії Бердянської міської ради У скликання від 25.06.2009р. №8 встановлено, що спірна земельна ділянка розміщується на території зелених насаджень загального користування.

Є правильним та таким, що відповідає обставинам справи та нормам матеріального права висновок рішення суду першої інстанції, що наявне грубе порушення Бердянською міською радою чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельної ділянки у власність відповідачу, про незаконність п. п. 5,5.8 рішення Бердянської міської ради п'ятого скликання № 32 від 24.12. 2009року про передачу ОСОБА_3 вищевказаної земельної ділянки, що тягне необхідність його скасування. Відповідно, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку обґрунтовано визнаний недійсним, а земельна ділянка є такою, що підлягає поверненню за належністю територіальній громаді м. Бердянська в особі Бердянської міської ради.

Наведені висновки рішення суду першої інстанції відповідають висловленій Верховним Судом України правовій позиції згідно постанов від 21 травня 2014 року у справі № 6-16цс14, від 24.12.2014р. у справі №6-206цс14, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України.

Підстав відступити від цієї правової позиції колегія суддів не вбачає.

У доводах апеляційної скарги ОСОБА_3 не заперечує, що йому необхідно провести державну експертизу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду, оздоровчого та рекреаційного призначення, але на сесії Бердянської міськради 24.12.2009р. йому повідомили, що проект не потребує обов'язкової державної експертизи, тому затвердили проект і передали земельну ділянку у власність.

Такі доводи не можуть спростувати висновки оскаржуваного рішення, яким встановлена невідповідність закону прийнятого 24.12.2009р. вищевказаного рішення про передачу відповідачу спірної земельної ділянки. Висновок рішення суду не можуть спростувати отриманні відповідачем 24.12.2009р. усні пояснення посадових осіб Бердянської міської ради щодо правильності дій з надання земельної ділянки для дачного будівництва без проведення державної експертизи, оскільки встановлено, що оспорюване рішення органу місцевого самоврядування вимогам закону не відповідає.

Доводи апеляційної скарги щодо погодження проекту відведення спірної земельної ділянки з органами земельних ресурсів, природоохоронними та санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектурі та охорони культурної спадщини не можуть спростувати рішення суду першої інстанції, оскільки погодження проекту відведення спірної земельної ділянки з вказаними органами не може компенсувати той недолік, що обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

Не спростовують висновки рішення суду доводи апеляційної скарги щодо неправильності рішення суду першої інстанції, оскільки у м.Бердянську немає проекту землеустрою, в якому були б вказані межі природної захисної смуги, то немає прибережної захисної зони та має бути встановлений розмір прибережної захисної смуги на рівні від 20 до 100м. Суд при вирішенні спору виходив із вимог вищевказаних норм матеріального права, що є вірним та законним. Висновки рішення не можуть спростувати припущення відповідача ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі зазначає, що ним земельну ділянку набуто з законних підстав.

У вказаній частині під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування п.5,5.8 рішення сімдесят сьомої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання № 32 від 24.12.2009року "Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок", яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,0575га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою АДРЕСА_1; визнання недійсним державного акту на право власності серії НОМЕР_2 на вказану земельну ділянку, зобов'язання відповідача ОСОБА_3 повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді м. Бердянська в особі Бердянської міської ради.

В частині позовних вимог про скасування записів про державну реєстрацію прав щодо спірної земельної ділянки за ОСОБА_3 суд першої інстанції ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню з таких підстав.

Зазначена вимога задоволенню не підлягає, оскільки не погоджується з положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно ст. 26 вказаного Закону записи до Державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вбачає, що суд першої інстанції в частині вимог про визнання незаконним та скасування п. п. 5,5.8 рішення Бердянської міської ради п'ятого скликання № 32 від 24.12. 2009року про передачу ОСОБА_3 вищевказаної земельної ділянки ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Відповідно, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку обґрунтовано визнаний недійсним, а земельна ділянка є такою, що підлягає поверненню за належністю територіальній громаді м. Бердянська в особі Бердянської міської ради. Підстав для скасування вказаної частини оскаржуваного рішення не встановлено.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 313, 314, 315, 316, 317 ЦПК України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2014 року у цій справі в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Управління Держземагентства у Бердянському районі Запорізької області скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку скасувати та у цих позовних вимогах відмовити.

В решті Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: