Рішення № 62381877, 24.10.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2735/15-ц

Номер провадження 2/489/50/16

РІШЕННЯ

Іменем України

24 жовтня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"(далі-позивач або Банк) до ОСОБА_1 (далі-відповідач 1), ОСОБА_2 (далі-відповідач 2), ОСОБА_3 (далі-відповідач-3) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив

В квітні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що між Банком та відповідачем 1 було укладено кредитний договір, поручителем по якому виступили відповідач 2 та відповідач 3. За кредитним договором відповідачу 1 надано кошти в сумі 42 600,00 дол. США., а відповідач 1 зобов'язувався повернути наданий кредит у повному обсязі та сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 13,5%.

Позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем 1 основного зобов'язання, а саме: заборгованості у розмірі 43 766,49 дол. США, з яких: 38 995,60 дол. США - кредитна заборгованість; 4 770,89 дол. США - заборгованість за відсотками та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та заборгованості зі сплати відсотків в розмірі 17 024,48 грн. з яких: 2 521,84 - пеня за прострочення сплати кредиту; 14 502,64 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків.

14.09.2015 до суду від відповідача 3 надійшло заперечення. Зазначає, що строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителів пропущений. Крім того, поручителі укладали самостійні договори поруки, а тому поручителі не відповідають перед кредитором солідарно.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач 1 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач 3 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідачів проти задоволення вимог заперечувала, просила відмовити в задоволенні вимог.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

04.07.2008 між позивачем та відповідачем 1 було укладено кредитний договір №11368315000, за яким останньому було надано в кредит кошти в сумі 42 600,00 дол. США., а відповідач 1 зобов'язувався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 04.07.2029 та сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 13,5%.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була надана суду копія кредитного договору №11368315000, яка засвідчила факт укладення даного договору. Згода відповідача 1 підтверджується його підписом. (а. с. 6-13)

04.07.2008 між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки (а. с. 14-15).

04.07.2008 між позивачем та відповідачем 3 було укладено договір поруки (а. с.16-17 ). Посилання відповідача 3 на те, що він не пам'ятає чи підписував договір не є підставою для висновку про те, що ним договір не укладався. Інших допустимих доказів суду не надано.

На основі укладеного між позивачем та відповідачем 1 кредитного договору, суд робить висновок про виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, відповідно до яких позивач зобов'язувався надати грошові кошти відповідачу в розмірі та на умовах, встановлених в договорі, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В ч. 1 ст. 527 ЦК України зазначається, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 530 цього кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З розрахунку заборгованості за договором №11368315000 вбачається, що відповідач має заборгованість за даним договором, що підтверджує факт порушення ним умов кредитного договору та не виконання зобов'язань, що випливають з нього.( а. с. 18-27)

В ч. 1 ст. 610 ЦК України вказується, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з розрахунку заборгованість становить 43 766,49 дол. США, з яких: 38 995,60 дол. США - кредитна заборгованість; 4 770,89 дол. США - заборгованість за відсотками та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та сплати відсотків в розмірі 17 024,48 грн. з яких: 2 521,84 - пеня за прострочення сплати кредиту; 14 502,64 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно положень ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У ч. 2 ст. 554 ЦК України зазначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.

Верховний Суд України в Постанові від 11.03.2015 зазначив, що ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Якщо зобов'язання забезпечувалося кількома поручителями, які надали поруку за різними самостійними договорами поруки, то останні не несуть солідарної відповідальності перед кредитором. Кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за кредитним договором №11368315000 забезпечується двома поручителями, які надали поруку за різними договорами. При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою. В судовому засіданні встановлено, що кожен з поручителів окремо поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарний боржник. Також умовами договорів поруки передбачено право кредитора пред'явити свої вимоги безпосередньо поручителю.

Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлена солідарна відповідальність поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні.

Заперечення представника відповідачів щодо припинення поруки у зв'язку з тим, що з моменту виникнення заборгованості по кожному щомісячному платежу пройшов строк пред'явлення вимог до поручителів не можуть бути прийняті судом виходячи з такого.

Кредитний договір передбачає обов'язок відповідача 1 повернути кредит щомісячними платежами зі сплатою процентів, однак зазначено (п. 1.2.2) що позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в термін не пізніше 04.07.2029. Договори поруки містять вказівку на термін виконання основного зобов'язання - не пізніше 04.07.2029 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачами взятих зобов'язань, а тому позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення заборгованості в солідарному порядку з позичальника та кожного з поручителів.

Дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в сумі 3 654 грн., що були понесені позивачем у справі і документально підтверджені в рівних частинах з кожного відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-214 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, 19.12.1981 р. н., ідент. номер - 29993805890, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та з ОСОБА_2, 05.02.1959 р. н., ідент. номер - НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість за кредитним договором №11368315000 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", яка становить:

- 43 766 (сорок три тисячі сімсот шістдесят шість) доларів США 49 центів, яка складається з: 38 995,6 доларів США - кредитна заборгованість; 4 770,89 доларів США - заборгованість за відсотками;

- 17 024,48 грн. пені.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, 19.12.1981 р. н., ідент. номер - 29993805890, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та з ОСОБА_3, 23.08.1979 р. н., ідент. номер - НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 заборгованість за кредитним договором №11368315000 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", яка становить:

- 43 766 (сорок три тисячі сімсот шістдесят шість) доларів США 49 центів, яка складається з: 38 995,6 доларів США - кредитна заборгованість; 4 770,89 доларів США - заборгованість за відсотками;

- 17 024,48 грн. пені.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" судовий збір у розмірі 1218грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі оскарження особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - з моменту отримання копії рішення.

Суддя В. В. Кокорєв