Постанова № 62378182, 31.10.2016, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/4675/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2016 року суддя Крюківського районного суд міста Кременчука Полтавської області Зоріна Д.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення трудового стажу за віком на пільгових умовах та стягнення невиплаченої пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою, де просить суд винести постанову, якою встановити його період роботи з 01 грудня 1995 року по 14 грудня 2009 року на посаді виконроба (прораба) будівельної дільниці №3 Кременчуцького домобудівельного комбінату, який дає йому право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2; зобов'язати відповідача відновити призупинену з 01 червня 2016 року виплату пенсії та виплатити заборгованість по пенсії, починаючи з 01 червня 2016 року.

Свої вимоги мотивував тим, що в період з 06 липня 1993 року по 22 червня 1995 року він працював слюсарем-сантехніком в цеху сантехнічних заготовок Кременчуцького домобудівного комбінату. З 22 червня 1995 року переведений на посаду начальника дільниці сантехнічних робіт ДСК, на якій працював по 01 грудня 1995 року. З 01 грудня 1995 року переведений на посаду прораба будівельної дільниці №3 домобудівельного комбінату , на якій працював до 14 грудня 2009 року. 14 грудня 2009 року позивач був звільнений із займаної посади за згодою сторін за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України згідно наказу №116.

Позивач зазначає, що, маючи трудовий стаж 35 років 6 місяців, з яких 10 років 12 днів на пільгових умовах по списку №2 (на посаді прораба будівельної дільниці №3 та в СМУ 503), 04 березня 2016 року він подав документи до Кременчуцького пенсійного фонду на призначення йому пенсії на пільгових умовах за списком №2, на підставі чого у квітні 2016 року йому було призначену таку пенсію. Однак, таку пенсію позивач отримував до червня 2016 року, після чого її виплата була припинена. Позивач, ОСОБА_2 зазначає, що припинення виплати пенсії на пільгових умовах відповідач мотивував тим, що позивач з 01 грудня 1995 року по 14 грудня 2009 року включно працював виконавцем робіт, посилаючись на довідку ліквідатора ВАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» ліквідатор ВАТ «Кременчуцький ДБК» та Кременчуцьким дочірнім підприємством №503 ВАТ «Сантехмонтаж 60». Окрім того, відповідач вказав, що з наданих документів встановлено, що з 01 червня 1997 року ОСОБА_2 був переведений на посаду начальника дільниці сантехнічних робіт, на якій працював по 28 червня 2006 року, а вказана посада не передбачена списком №2, у зв'язку із чим не вбачається можливості зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 01 червня 1997 року по 28 червня 2006 року. Відтак виплата пенсії зупинена до з'ясування обставин.

Позивач вважає дії відповідача, Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, незаконними, прийнятими на підставі неперевірених фактичних обставин, оскільки на посаді начальника дільниці сантехнічних робіт з 01 червня 1997 року по 28 червня 2006 року він не працював, відповідні записи про це в його трудовій книжці відсутні.

Представник відповідача, Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - Романець С.В., надав до суду заперечення проти позову, мотивуючи його тим, що в ході перевірки документів, на підставі яких позивачу призначено пенсію на пільгових умовах по Списку 2, виявлена невідповідність змісту довідки від 14 грудня 2015 року №30 про факт пільгової роботи на ВАТ «Кременчуцький ДБК», яка видана ліквідатором Маковим О.В., даним первинних документів підприємства, які знаходяться на зберіганні в архівному відділі виконавчого комітету Кременчуцької міської ради; встановлено, що в період з 01 червня 1997 року по 28 червня 2006 року ОСОБА_2 працював на посаді начальника дільниці сантехнічних робіт, яка не передбачена Списком №2.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

Вирішуючи позовні вимоги за позовом до суб'єкта владних повноважень, суд виходить із конституційних принципів, на яких базуються здійснення прав та свобод людини та громадянина в Україні, включаючи права на пенсійне забезпечення, які передбачені Конституцією України, з неможливості скасування та звуження права на пенсійне забезпечення. Правовою гарантією забезпечення державою цього права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, що слідує з принципів верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

З матеріалів справи вбачається, що 04 березня 2016 позивач звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком 2 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2013 року, у зв'язку із чим з 05 лютого 2016 року йому призначено зазначену пенсію. Однак, з 01 червня 2016 року виплату призначеної пенсії призупинено у зв'язку із невідповідністю даних документів для призначення пенсій, які перевірялись згідно процедури, визначеної Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1.

Так, листом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №136/С-02 від 31 серпня 2016 року позивачу повідомлено, що згідно довідки про пільговий характер роботи, виданої ліквідатором, ОСОБА_2 працював на ВАТ «Кременчуцький ДБК» з 01 грудня 1995 року по 14 грудня 2009 року виконавцем робіт. Однак, з наданих на перевірку архівних документів підприємства встановлено, що з 01 червня 1997 року його переведено на посаду начальника дільниці сантехнічних робіт, на якій він працював по 28 червня 2006 рік. Посада начальника дільниці сантехнічних робіт не передбачена Списком №2, у зв'язку із чим не вбачається за можливе зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 01 червня 1997 року по 28 червня 2006 рік.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; до трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації.

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Так, як вбачається із записів трудової книжки позивача, 06 липня 1993 року його було прийнято на посаду слюсаря-сантехніка 5 розряду до цеху сантехнічних заготовок Кременчуцького домобудівного комбінату згідно наказу №141К від 08 липня 1993 року; 22 червня 1995 року ОСОБА_2 переведений на посаду начальника дільниці сантехнічних робіт згідно наказу №121-К від 22 червня 1995 року..

Згідно записів, наявних в трудовій книжці позивача, 01 грудня 1995 року ОСОБА_2 переведено на посаду прораба будівельної дільниці №3 згідно наказу №239(а)к від 01 грудня 1995 року.

Із зазначеної вище посади ОСОБА_2 було звільнено 14 грудня 2009 року за згодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, про що видано наказ №116к від 14 грудня 2009 року.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про доведеність того, що ОСОБА_2 дійсно в період з 01 грудня 1995 року по 14 грудня 2009 рік працював на посаді прораба будівельної дільниці №3 Кременчуцького домобудівного комбінату.

Окрім того, згідно із довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, виданої ліквідатором Маковим О.В. 29 грудня 2015 року, ОСОБА_2 працював на ВАТ «Кременчуцький ДБК» виконавцем робіт і за період з 01 грудня 1995 року по 14 грудня 2009 року виконував керівництво бригадою по виконанню сантехнічних робіт на будівництві нових об'єктів за посадою, що передбачена Списком 2 розділу ХХVІІ підрозділу 27б код КП 01270730 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2013 року; стаж роботи по Списку 2 за період з 01 грудня 2015 року по 14 грудня 2009 року складає 08 років 01 місяць 28 днів.

Перебування позивача на посаді виконробу будівельно-монтажного управління також підтверджується наказом ВАТ «Кременчуцький домобудівельний комбінат» №312-к від 03 листопада 2000 року Про заміщення посад Управління будівельно-монтажних робіт, наказом ВАТ «Кременчуцький домобудівельний комбінат» №59к від 11 травня 2003 року Про надання відпустки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи представника відповідача про перебування ОСОБА_2 на посаді начальника дільниці сантехнічних робіт, що не передбачена Списком 2, в період з 01 червня 1997 року по 28 червня 2006 року, які ґрунтуються на копіях наказу №105-к від 12 червня 1997 року, відповідно до якого виконроба ОСОБА_2 призначено з 01 червня 1997 року за його згодою начальником дільниці сантехнічних робіт з оплатою за штатним розкладом, та наказу №65к від 29 червня 2006 року про переведення начальника сантехнічних робіт ОСОБА_2 на посаду виконавця робіт будівельно-монтажного управління, а також на копіях наказів №133-к від 20 травня 1998 року, №251-к від 22 вересня 1998 року, №268к від 27 вересня 2000 року, №125к від 06 липня 2001 року, №178к від 21 вересня 2001 року, №187к від 10 жовтня 2002 року, №46(а)к від 05 травня 2004 року, суд вважає хибними, оскільки вказані накази винесені з порушеннями чинного законодавства.

Так, частиною 1 статті 32 Кодексу законів про працю України встановлено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

В наказі №105-к від 12 червня 1997 року, відповідно до якого виконроба ОСОБА_2 призначено з 01 червня 1997 року начальником дільниці сантехнічних робіт, відсутній підпис працівника про ознайомлення його з наказом, а відтак позивач не надавав свою згоду на переведення його на іншу посаду.

Окрім того, відомості про переведення ОСОБА_2 на іншу роботу не внесені до його трудової книжки, як це передбачено законодавством.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З урахуванням наведеного, оскільки в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, містяться всі необхідні відомості для призначення пільгової пенсії за Списком №2, а саме підтверджений факт перебування позивача на посаді прораба будівельної дільниці в період з 01 грудня 1995 року по 14 грудня 2009 рік, суддя приходить до висновку, що відповідачем було неправомірно призупинено виплату пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача відновити призупинену виплату пенсії, підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині встановлення його періоду роботи з 01 грудня 1995 року по 14 грудня 2009 рік на посаді виконроба (прораба) будівельної дільниці №3, суддя вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів, у тому числі, державної влади.

Відповідно до частини 3 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

У зв'язку з наведеним, суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в частині встановлення його періоду роботи з 01 грудня 1995 року по 14 грудня 2009 рік на посаді виконроба (прораба) будівельної дільниці №3, оскільки встановлення факту не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, суд вважає за необхідне стягнути з Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп., які були сплачені позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись статтями 2, 6, 21, 69-71, 122, 160, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 32, 48 Кодексу законів про працю України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про встановлення трудового стажу за віком на пільгових умовах та стягнення невиплаченої пенсії - задовольнити частково.

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області відновити призупинену з 01 червня 2016 року виплату пенсії за віком по Списку №2 ОСОБА_2, та виплатити заборгованість по невиплаченій пенсії з 01 червня 2016 року.

В частині задоволення інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови, з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Д.О. Зоріна