Ухвала суду № 62377282, 01.11.2016, Миронівський районний суд Київської області

01.11.2016 Єдиний унікальний № 371/1298/16-к Провадження № 1-кс/371/162/16

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

01 листопада 2016 року м. Миронівка

18 год.

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О.,

за участю:

прокурора Москаленка В.І.,

слідчого Малішенка П.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

з секретарем Січкаренко Я.О.,

розглянувши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12016110220000645, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 186 ч. 1 КК України, ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В :

Клопотання подано до суду 31 жовтня 2016 року о 15 год. 49 хв.

Підозрюваний доставлений до суду в супроводі працівників поліції. Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 29 жовтня 2016 року ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України 29 жовтня 2016 року о 21 год. 22 хв.

Слідчий суддя перевірив зміст клопотання та додані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання.

Клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Підтвердженням вручення копій клопотання та доданих до нього документів підозрюваному є розписка про їх отримання 31 жовтня 2016 року о 15 год. 45 хв.

Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у відкритому викраденні чужого майна.

За встановленими досудовим розслідуванням обставинами 29 жовтня 2016 року біля 17 години ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пішли до домоволодіння ОСОБА_4, яка проживає по АДРЕСА_2, щоб збути їй алюмінієві речі. Перебуваючи на території даного домоволодіння, ОСОБА_1 помітив на столі сумку чорного кольору та вирішив її викрасти. Сумку він бачив раніше, помітив, що власниця діставала з неї кошти онукові. Коли ОСОБА_4 відволіклась, щоб поставити алюмінієву каструлю на землю, ОСОБА_1 підійшов до столу, різко схопив сумку потерпілої, в якій перебували кошти в сумі 7863 грн., та вибіг з території домогосподарства. Згодом, впевнившись, що його ніхто не переслідує, вийняв кошти з сумки, поклав їх до кишені штанів, сумку викинув.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи, обґрунтував наявні ризики.

Прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому.

Підозрюваний не заперечив встановленого досудовим розслідуванням факту проникнення до приміщення за попередньою змовою з іншими особами з метою викрадення чужого майна, вказав, що має вагітну дружину, тому просив не застосовувати запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 вважає достатнім запобіжним заходом для підозрюваного особисте зобов'язання.

Оцінка наданих матеріалів та доводи сторін кримінального провадження вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження, враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.

Встановлено, що 29 жовтня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110220000645 внесено відомості про кримінальне провадження за фактом відкритого викрадення чужого майна.

Дана обставина підтверджена Витягом з кримінального провадження, доданим до клопотання.

За даним фактом ведеться досудове розслідування за ст.ст. 186 ч. 1 КК України.

30 жовтня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, за дії, які були вчинені ним 29 жовтня 2016 року.

Слідчий та прокурор довели наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України.

Такого висновку слідчий суддя дійшов з наступних підстав.

Обґрунтованою є підозра за наявності наступних принципових обставин: врученого письмового повідомлення про підозру, з обов'язковим посиланням на докази вчинення особою кримінального правопорушення; наявності у матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують вчинення особою кримінального правопорушення; доведення перед судом вагомості та достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення; оцінення судом доказів вчинення особою кримінального правопорушення.

Одним із завдань слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу є попередня правова оцінка зібраних на момент подання такого клопотання доказів сторонни обвинувачення.

Зібрані в ході досудового розслідування матеріали кримінального провадження містять дані, що вказують на ймовірне вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, які полягають у відкритому викраденні чужого майна.

Такі дані містяться в протоколі огляду місця події від 29.10.2016, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_4 від 30.10.2016, протоколі допиту свідка ОСОБА_3 від 30.10.2016, протоколі додаткового допиту підозрюваного від 30.10.2016.

В ході досудового розслідування встановлені переконливі факти, на підставі розумної оцінки яких можливо визнати причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину вірогідною. Такі факти не заперечує підозрюваний.

Попередня правова оцінка зібраних на момент подання клопотання про обрання запобіжного заходу доказів сторони обвинувачення вказує на ті обставини, що підозра за ст. 186 ч. 1 КК України є обґрунтованою, в розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. За вказаний злочин передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Клопотання обґрунтовано наявністю ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення та переховування від органу досудового розслідування.

Існують достатні підстави вважати, що вказані ризики мають місце. Про їх наявність свідчать наступні обставини.

Підозрюваний засуджувався за вчинення тяжких корисливих злочинів, відбував покарання у виді позбавлення волі строком десять років, звільнився з місця відбування покарання 08 лютого 2016 року і ймовірно повторно вчинив корисливий злочин.

Підозрюваний не зміг логічно пояснити підстави свого перебування на території Миронівського району Київської області, зареєстрований у населеному пункті іншої області, офіційно не працевлаштований, спілкується з антигромадським елементом.

На підтвердження ризиків додані наступні письмові документи: вирок Тернівського районного суду міста Кривий Ріг від 13 березня 2008 року, за яким ОСОБА_1 було засуджено за ст.ст. 186 ч. 2, 186 ч. 5, 187 ч. 2, 187 ч. 4 КК України за вчинення злочинних дій, довідка про звільнення з місця відбування покарання від 08 лютого 2016 року, характеристика на засудженого від 19 січня 2016 року.

Встановлені фактичні дані дозволять на основі закону та внутрішнього переконання зробити висновок про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Характер вчинених підозрюваним дій та наявні ризики обґрунтовують доцільність та правомірність обмеження прав підозрюваного у кримінальному провадженні та виправдовують застосування запобіжного заходу такого виду, оскільки існує ймовірність порушення важливого суспільного інтересу у вигляді протидії правосуддю шляхом перешкоджання кримінальному провадженню.

Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання існуючим ризикам.

Слідчим та прокурором обґрунтовані обставини, що перешкоджають органу досудового розслідування уникнути існуючому ризику без застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання існуючим ризикам.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий та прокурор довели обставини, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 194 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішення питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини, наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину, наявність у підозрюваного судимостей.

Доказів, які підтверджують інші обставини, зокрема щодо наявності у підозрюваного родини та вагітної дружини, не надано.

Встановлено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде запобігати ризику перешкоджання кримінальному провадженню.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Підозрюваний є особою, яка раніше судима та підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті. При застосуванні запобіжного заходу у виді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання.

За ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з правилами п. 1 ч. 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, заставу необхідно визначити у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі є помірним для підозрюваного та може гарантувати виконання ним покладених обов'язків.

За ч. 7 ст. 183 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою цієї статті, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, доцільним є покласти на нього обов'язки, визначені п.п. 1,3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 182-184, 193-194, 196, 198, 202, 205 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12016110220000645, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 186 ч. 1 КК України, ОСОБА_1, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в селі Тополине Високопільського району Херсонської області, зареєстроване місце проживання: селище міського типу АДРЕСА_1, точне місце перебування не встановлено, офіційно не працевлаштований, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 29 жовтня 2016 року.

Строк дії ухвали - до 24.00 години 27 грудня 2016 року.

Визначити заставу у розмірі 20 мінімальних заробітних плат в сумі 30000 (тридцять тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Миронівського районного суду Київської області 37311002892310, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02892310.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого Миронівського відділу поліції ГУ НП в Київській області Малішенка П.В. не рідше одного разу на тиждень, повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 24.00 години 27 грудня 2016 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Київського слідчого ізолятора Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя підпис Л.О.Капшук

Згідно з оригіналом

Слідчий суддя Л.О.Капшук