Ухвала суду № 62376752, 07.10.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2/760/5188/16

760/13179/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2016 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позов ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Служба у справах дітей Солом?янської в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 05 вересня 2016 року позовну заяву було залишено без руху. Так, у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Кожна сторона має право вимагати виконання судового рішення в частині, що стосується цієї сторони. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо предметом спору є спірні права чи обов?язки кількох позивачів або відповідачів. (ст..ст. 26, 30, 31, 32 ЦПК України)

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що при зверненні з позовом до суду в якості позивача, для цієї особи повинні настати правові наслідки, у вигляді задоволення чи не задоволення її вимог. Тобто, прохальна частина позовної заяви повинна містити вимоги щодо прав та обов?язків кожного із вказаних у вступній частині позову осіб, як позивачів. В свою чергу, позивачем зазначалося, що вона звертається до суду з позовом не самостійно, щодо власних інтересів, а виступає в ролі представника малолітнього сина. Проте, позовні вимоги, в частині усунення перешкод в користуванні квартирою стосувались лише безпосередньо ОСОБА_2, а подальший контекст позовних вимог визначаючий шлях усунення був визначений як вселення ОСОБА_2 разом з малолітнім ОСОБА_3

А тому, позивачу необхідно було визначитись зі складом осіб, які приймають участь у справі та їх статусом, а також з позовними вимогами в цій частині.

Крім того, була незрозумілою частина позовної вимоги, яка стосується зобов?язання відповідачів не втручатись у життя сім?ї позивача (її та її сина). В порушення імперативних вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачем не було викладено жодних обставин, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги в цій частині та не було зазначено і не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження факту існування такого втручання, законодавчого регулювання таких обставин та підстав звернення в одному провадженні з двома не пов?язаними між собою позовними вимогами, як усунення перешкод у користуванні приміщенням та заборони втручання в сімейне життя.

Разом з тим, суд звертав увагу позивача на те, що відповідачі по даній справі є рідними батьком, бабусею та дідусем її малолітнього сина і в разі існування будь-яких сімейних спорів між позивачем та відповідачами, невідповідної поведінки та відношення до малолітнього, що унеможливлюють його нормальний фізичний та духовний розвиток позивач може звернутись до суду з позовом, із зазначенням підстав для отримання такої заборони на втручання в сімейне життя.

Крім того, була незрозумілою вимога позивача в частині зобов?язання відповідачів передати останній ключі від спірного житлового приміщення. Адже, за твердженням самої позивачки, між нею та відповідачами існувала домовленість про проживання її разом з малолітнім сином в спірній квартирі до 01.09.2016 року. Будь-яких доказів на підтвердження факту відсутності у позивача ключів від квартири останньою не було надано, будь-яких обґрунтувань даної вимоги позивачем не було зазначено.

Позивач також просила ухвалити рішення, яким заборонити відповідачам вчинення будь-яких дій, що перешкоджають користуватись жилим приміщенням, відповідно до його призначення.

Разом з тим, у позовній заяві не було зазначено які перешкоди чиняться відповідачами кожному з позивачів, в чому полягали такі перешкоди, в яких діях відповідачів проявлялись такі перешкоди стосовно кожного позивача та не були зазначені докази на підтвердження порушення прав кожного з позивачів. Адже, сама ОСОБА_2 стверджувала в своїй позовній заяві про наявність двосторонньої домовленості між нею та відповідачами про досудове врегулювання конфлікту, який в них виник.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" із відповідними змінами, за подачу до суду позовних заяв із вимогами немайнового характеру слід сплатити судовий збір за ставками 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 551,20 грн.

Окрім того, відповідно до п.10 ППВССУ "Про застосування судами законодавства про судові витрати", в разі заявлення декількох вимог, позивачу слід сплатити судовий збір за кожну вимогу.

Зважаючи на те, що позивачем було заявлено три різні вимоги немайнового характеру (не зважаючи на їх письмове оформлення в одному абзаці), то за сплату кожної вимоги слід було представити суду оригінал відповідної квитанції.

Відтак позивачу належало сплатити судовий збір на наступні реквізити

- за сплату судового збору: УДКСУ у Солом'янському районі

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812

Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві

Код банку отримувача (МФО) 82 00 19

Рахунок отримувача 312 122 067 000 10

Код класифікації доходів бюджету 220 301 01

Призначення платежу Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом'янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02896762 (суду, де розглядається справа) та згідно ч.5 ст.119 ЦПК України надати суду оригінал відповідної квитанції.

Суд акцентував увагу позивача на тому, що зазначити докази слід саме на цій стадії - пред`явлення позову, а вже їх представлення суду - можливе під час розгляду справи в разі відкриття провадження у справі.

До відкриття провадження у справі 05.10.2016 року позивачем було направлено до суду заяву про відкликання позову, яка була передана безпосередньо судді 07.10.2016 року.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадку коли позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: Служба у справах дітей Солом?янської в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення - повернути позивачу.

Зобов'язати Державне казначейство України повернути ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551 (п?ятсот п?ятдесят одна) гривня 20 копійок, сплачений нею згідно з квитанцією № 0.0.592529482.1 від 29 липня 2016 року, на розрахунковий рахунок № 31212206700010, отримувач УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача 38050812, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - «судовий збір».

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .

Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.С. Кицюк