Рішення № 62376302, 18.07.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5545/16-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2016 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого - судді - Неганової Н.В.

при секретарі - Савіцькому Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 18.03.2015 року в м. Дніпропетровську на вул. Пастера біля будинку №10 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота Прадо» д.н. НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «МАН» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 В результаті ДТП автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження. 07.04.2015 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по справі №201/4709/15-п була винесена постанова, якою ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АІ/5385138 в ПАТ «Страхова компанія «Країна». 19.03.2015 року ОСОБА_2 письмово повідомила відповідача про настання страхового випадку та надала всі передбачені законом документи. 23.03.2015 року позивачкою до страхової компанії була подана заява на виплату страхового відшкодування та наданий пошкоджений транспортний засіб для огляду. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження №0504/15/СК від 07.04.2015 pоку, проведеним судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_4, розмір матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Тойота Прадо» д.н. НОМЕР_1, складає 79 722 гривні 06 копійок. Цей висновок було надано відповідачу. Відповідач зобов'язаний був здійснити виплату страхового відшкодування позивачці в розмірі 50 000 гривень до 21.06.2015 року. 20.05.2015 року відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивачки страхове відшкодування у сумі 37 203 гривні 51 копійка. 28.09.2015 року Кіровським районним суд м. Дніпропетровська по справі №203/3939/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Країна» та МКП «Дніпропетровський Електротранспорт» було винесено рішення, яким стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Країна» на корить ОСОБА_1 суму не сплаченої частки страхового відшкодування в розмірі 12 796 гривень 49 копійок, пеню в розмірі 946 гривень 58 копійок, 3% річних в розмірі 47 гривень 32 копійки, інфляційні втрати в розмірі 281 гривня 52 копійки, судовий збір в розмірі 140 гривень 72 копійок, а всього 14 212 гривень 63 копійки. Також стягнуто з МКП «Дніпропетровський Електротранспорт» на корить ОСОБА_1 різницю між розміром матеріальної шкоди і сумою страхового відшкодування в сумі 29 722 гривні 06 копійок, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 800 гривень та судовий збір в розмірі 305 гривень 22 копійки, а всього - 30 827 гривень 28 копійок. Позивачка вважає, що відповідач в строк до 21.06.2015 року включно зобов'язаний був здійснити їй виплату несплаченої частки страхового відшкодування в розмірі 12 796 гривень 49 копійок. Однак, відповідач здійснив вищевказану виплату в розмірі 12 796 гривень 49 копійок 06.04.2016 року, прострочивши строк виконання на 289 днів. На думку позивачки, страхова компанія, прострочивши виконання грошового зобов'язання, повинна сплатити їй пеню за період з 22.06.2015 року по 06.04.2016 року в розмірі 4 892 гривні 10 копійок, 3% річних за період з 22.06.2015 року по 06.04.2016 року в розмірі 303 гривні 96 копійок, інфляційні втрати за період з 22.06.2015 року по 06.04.2016 року в розмірі 934 гривні 10 копійок, а всього 6 130 гривень 16 копійок. ОСОБА_1 просить стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Країна» на свою користь суму в розмірі 6 130 гривень 16 копійок та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих же підстав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є власником автомобіля «Тойота Прадо» д.н. НОМЕР_1 (а.с.15-копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу).

18.03.2015 року о 18 годині 50 хвилин в районі будинку №10 на вулиці Пастера в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота Прадо» д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу «МАН» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3

В результаті ДТП автомобіль «Тойота Прадо» д.н. НОМЕР_1, що належить позивачці, отримав механічні пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.04.2015 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.15зв.-копія постанови).

Цивільно-правова відповідальність водія «МАН» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 застрахована згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів серії АІ №5385138 в ПАТ «Страхова компанія «Країна».

23.03.2015 року ОСОБА_1 подала до ПАТ «Страхова компанія «Країна» заяву на виплату страхового відшкодування (а.с.17).

Згідно з висновком №0504/15/СК експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку від 07.04.2015 року, складеного судовим експертом ОСОБА_4, вартість матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля «Тойота Прадо» д.н. НОМЕР_1 в результаті ДТП, становить 79 722 гривні 06 копійок (а.с.19-20-копія висновку).

20.05.2015 року ПАТ «Страхова компанія «Країна» перерахувало позивачці страхове відшкодування в розмірі 37 203 гривні 51 копійка.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.12.2015 року і ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.03.2016 року, з ПАТ «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_1 стягнуто суму несплаченої частки страхового відшкодування в розмірі 12 796 гривень 49 копійок, пеню в розмірі 946 гривень 58 копійок, три проценти річних в розмірі 47 гривень 32 копійки, інфляційні втрати в розмірі 281 гривня 52 копійки, суму сплаченого судового збору в розмірі 140 гривень 72 копійки, а всього - 14 212 гривень 63 копійки.

06.04.2016 року відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2015 року відповідачем було виплачено позивачці несплачену частку страхового відшкодування в розмірі 12 796 гривень 49 копійок.

Позивачка просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 22.06.2015 року по 06.04.2016 року в розмірі 4 892 гривні 10 копійок, 3% річних за період з 22.06.2015 року по 06.04.2016 року в розмірі 303 гривні 96 копійок, інфляційні втрати за період з 22.06.2015 року по 06.04.2016 року в розмірі 934 гривні 10 копійок, а всього 6 130 гривень 16 копійок.

Відповідно до п.36.1. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Пунктом 36.2. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки зобов'язання відповідача у разі настання страхового випадку полягає у здійсненні страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим. В разі прострочення його виконання настає відповідальність, що передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема - сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні витрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання, і на відміну від пені не є грошовою санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляції і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, що підлягають сплаті кредитору. Тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року страховик, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу страхувальника зобовязаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).

Ст. 992 ЦК України передбачає майнову відповідальність страховика за несплату або прострочку виплати у вигляді сплати страхувальнику неустойки, розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно з п.36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2015 року встановлено, що відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання перед позивачкою та не доплатив суму страхового відшкодування в розмірі 12 796 гривень 49 копійок. За таких обставин з відповідача підлягають стягненню пеня, інфляційні втрати та три проценти річних.

Оскільки за рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2015 року пеню та три проценти річних стягнуто за період з 22.05.2015 року по 06.07.2015 року, стягненню з відповідача підлягають пеня та три проценти річних за період з 07.07.2015 року по 05.04.2016 року. Інфляційні втрати за рішенням суду стягнуто за травень 2015 року, а тому інфляційні втрати підлягають стягненню за період з червня 2015 року по березень 2016 року.

Відповідно пеня за цей період становить 4 616 гривень 56 копійок (за період з 07.07.2015 року по 27.08.2015 року - 1 093 гривні 84 копійки /12 796,49 грн х 60% : 365 днів х 52 дні = 1 093,84грн./; за період з 28.08.2015 року по 24.09.2015 року - 530 гривень 09 копійок /12 796,49 грн х 54% : 365 днів х 28 днів = 530,09грн./; за період з 25.09.2015 року по 05.04.2016 року - 2 992 гривні 63 копійки /12 796,49 грн х 44% : 365 днів х 194 дні = 2 992,63 грн./; загалом 1 093,84грн. + 530,09грн. + 2 992,63 грн. = 4 616,56 грн.).

Три проценти річних за вказаний період становлять 289 гривень 23 копійки (12 796,49 грн. х 3% : 365 днів х 275 днів = 289,23 грн.).

Інфляційні втрати за період з червня 2015 року по березень 2016 року становлять 478 гривень 44 копійки.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений частково і підлягає частковому задоволенню.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають також витрати по сплаті судового збору.

На підставі наведеного, ст. 36 Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 526, 530, 610, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»» (код ЄДРПОУ 20842474) на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 4 616 гривень 56 копійок, три проценти річних в розмірі 289 гривень 23 копійки, інфляційні втрати в розмірі 478 гривень 44 копійки, витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 гривня 20 копійок, а всього стягнути 5 935 гривень 43 копійки (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять гривень сорок три копійки).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. В. Неганова