Ухвала суду № 62376247, 26.09.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46729/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Король А.О.,

за участю прокурорів Паршутіна А.Б., Бояна Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва кримінальне провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Черепанова Р.О., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тельпісом М.В., про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Топилівка Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, розлученого, працюючого головою ліквідаційної комісії Одеської філії ДП «Укрспецзем», не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Черепанов Р.О. звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000001311 від 25.05.2016р., про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання вказує, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економікиГенеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001311 від 25.05.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, діючи як пособник за попередньою змовою зголовоюСвидівоцької сільської ради Черкаської області ОСОБА_5, яка займає відповідальне становище, з корисливих мотивів з метою власного незаконного збагачення, вимагали та отримали від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі в сумі 184 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУна відповідні дати надання неправомірної вигоди, становить 4 563 389,74грн, за надання у власність та оренду земельних ділянок, розташованих в межах с. Свидівок Черкаського району Черкаської області, загальною площею 6,4894га.

З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів 29.07.2016р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

30.07.2016 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва стосовно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії до 28.09.2016р., з можливістю внесення застави у розмірі 4 582 455,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.08.2016р. застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.09.2016р., з можливістю внесення застави у розмірі 2 500 000,00 грн.

Постановою заступника Генерального прокурора України від 22.09.2016р. строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 29.11.2016р.

У клопотанні слідчий зазначив про необхідність провести наступний обсяг слідчих (розшукових) дій, а саме:долучити до кримінального провадження розсекречені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, проведених стосовно ОСОБА_2; долучити до матеріалів кримінального провадження висновки технічної експертизи документів, криміналістичних та комп'ютерно-технічних експертиз; оглянути вилучені документи та предмети; визнати речовими доказами та приєднати їх до матеріалів провадження; при необхідності за результатами отриманих результатів негласних слідчих (розшукових) дій та висновків експертиз, додатково допитати свідків та підозрюваних.

На обґрунтування продовження строку тримання під вартою підозрюваного слідчий вказує, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати та спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор, посилаючись на наявність підстав для продовження строку тримання підозрюваного під вартою, просив клопотання задовольнити, продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.11.2016р.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, вважаючи його необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки повідомлена підозра не підтверджена наявними у справі доказами, зібрані органом досудового розслідування докази є суперечними, жодним чином не підтверджують факт вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, підозрюваний просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки на момент розгляду клопотання зменшились ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також, знаходячись під вартою у нього загострились хронічні захворювання, в тому числі захворювання хребта, яке потребує медичного обстеження та консультації вузьких спеціалістів-медиків, чого в умовах СІЗО здійснити не можливо.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується внесене клопотання, дійшов наступного висновку.

Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економікиГенеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001311 від 25.05.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 4 ст. 368 КК України.

29.07.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 4 ст. 368 КК України.

30.07.2016 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва стосовно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії до 28.09.2016р., з можливістю внесення застави у розмірі 4 582 455,00 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.08.2016р. стосовно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.09.2016р., з можливістю внесення застави у розмірі 2 500 000,00 грн.

Постановою заступника Генерального прокурора України від 22.09.2016р. строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 29.11.2016р.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у слідчого правових підстав для внесення клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або створити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих (розшукових) дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена заступником Генерального прокурора Українипри винесенні процесуального рішення - постанови про продовження строку досудового розслідування від 22.09.2016р. та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.

Обґрунтованість висунутої підозри складає сукупність належних даних, які підтверджується:заявою ОСОБА_6 про вчиненнязлочину, протоколами допитівсвідкаОСОБА_6,протоколами обшуківвід 29.07.2016,протоколами затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 29.07.2016.

Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 4 ст. 368 КК України, а також з огляду на те, що в ході розгляду клопотання не було здобуто даних, які б свідчили про зміну обставин, що стали підставою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя вважає, що метою і підставою продовження строку тримання підозрюваного під вартою є запобігання спробам підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого він підозрюється, та встановлену законом відповідальність за нього у разі визнання його винним, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, на даній стадії досудового розслідування доведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про їх наявність, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, його тяжкості, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує, у разі визнання особи винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особи підозрюваного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має визначене місце проживання та роботи, міцні соціальні зв'язки, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, має встановлену з 21.03.2016р. другу групу інвалідності за загальним захворюванням, та потребує лікування та нагляд лікарів-спеціалістів.

За вимогами довідки МСЕК на ім'я підозрюваного від 21.03.2016р. ОСОБА_2 протипоказана важка фізична праця, довготривале перебування в вимушеному положенні тіла, та рекомендовано лікування та нагляд невропатолога, кардіолога, гастроентеролога. Стороною захисту в судовому засіданні не підтверджено факт відмови в наданні надання посадовими особами СІЗО медичної допомоги підозрюваному за період його перебування під вартою. Обвинувачений, його захисник не позбавлені права звернутися до медичної частини СІЗО з відповідним клопотанням про надання консультації вузьких спеціалістів, а саме невропатолога, кардіолога та інших щодо обстеження та визначення тактики лікування підозрюваного. Наявні рекомендації лікарів за висновком начальника медичної частини СІЗО щодо обстеження підозрюваного у спеціалізованому лікувальному закладі можливо виконати в рамках відомчого Наказу МВС України, МЮ України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012р. «Про порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», зареєстрованого в МЮ України 10.02.2012р. за №212/20525.

Наявність позитивних характеристик підозрюваного, а саме його задовільний стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, відсутність судимостей, наявність встановленої у підозрюваного другої групи інвалідності не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2,виключно позитивні дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, міцні соціальні зв'язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії, направлені на встановлення фактичних обставин справи, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, а саме в межах строку продовженого досудового розслідування, тобто до 21.11.2016р.

Водночас, відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України має бути застосований відносноОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, задовільний майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_2, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою заставу, розмір якої перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме в розмірі 1800 мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 2 480 400,00 , оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Черкаси) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №42016000000001311 від 25.05.2016р.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців, але у межах строку дії запобіжного заходу. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

Клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Черепанова Р.О., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тельпісом М.В., про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 в межах строку досудового розслідування строком до 21 листопада 2016р. включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 1800 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 2 480 400,00 (два мільйони чотириста вісімдесят тисяч) грн, яка може бути внесена підозрюваним, заставодавцем на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Черкаси) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №42016000000001311 від 25.05.2016р.

Визначити строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення строком до 21 листопада 2016р.

Визначити строк дії ухвали до 21.11.2016р. включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово ГСУ Генеральної прокуратури України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов'язати прокурора забезпечити, відповідно до вимог ч. 6 ст. 206 КПК України невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_2.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш.Бабенко