Постанова № 62375984, 12.10.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15086/16-а

провадження № 2-а/753/685/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій щодо утримання переплати пенсії та зобов'язання припинити утримання переплати та повернути утримані суми.

Позов обґрунтований такими обставинами. З травня 2006 р. ОСОБА_2 отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. В лютому 2016 р. з листа управління Пенсійного фонду вона дізналась про виникнення переплати пенсії в розмірі 12822,91 грн., а з 01.06.2016 відповідач розпочав утримувати з неї зазначену переплату.

Позивач вважає дії відповідача по утриманню переплати пенсії неправомірними посилаючись на те, що виплата пенсії здійснена відповідачем добровільно, переплата виникла не з її вини, і судове рішення про стягнення переплати відсутнє.

Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги. Просив визнати неправомірними дії відповідача про утримання з позивача надміру виплачених сум згідно рішення від 04.05.2016 № 629 і розпорядження від 05.05.2016, скасувати їх та зобов'язати відповідача припинити утримання переплати пенсії в сумі 12502,34 грн. в розмірі 10% пенсії щомісячно і повернути незаконно утримані з пенсії кошти, починаючи з 01.06.2016.

У письмових поясненнях до позову представник вказав, що з огляду на недоведеність недобросовісності дій позивача та зміст положень статей 50, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статей 101, 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 1 статті 1215, частини 5 статті 12 ЦК України правових підстав для стягнення переплати пенсії немає. Послався також на те, що відповідач не надсилав і не вручав позивачу рішення про утримання суми, а відтак не було дотримано місячний термін для добровільного повернення пенсіонером суми переплати, встановлений Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою Пенсійного фонду України.

Представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали письмові заперечення на позов пославшись на те, що переплата пенсії утримується з позивача правомірно, на підставі положень статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 25-3 від 25.11.2014. Вказана переплата виникла внаслідок «задвоєння» сум даних персоніфікованого обліку щодо ОСОБА_2 в період, врахований при обчисленні їй пенсії. «Задвоєння» було виявлено під час перевірки даних електронних реєстрів та пенсійних справ, яка проводилась на підставі наказу Пенсійного фонду України від 25.05.2015. За результатами перевірки 25.01.2016 розмір пенсії позивача перерахований за уточненими даними про її заробітну плату з дня призначення. Оскільки розмір пенсії позивача зменшився, утворилась переплата в сумі 12502,34 грн. Листом від 05.02.2016 позивача повідомлено про необхідність повернення суми переплати. Добровільно позивач кошти не повернула, а тому згідно рішення від 04.05.2016 та розпорядження від 05.05.2016 з 01.06.2016 проводиться стягнення суми переплати в розмірі 10% від суми пенсії. Сума надмірно виплачених позивачу коштів є переплатою - державними коштами, а не пенсією, о отже підлягає стягненню відповідно до статей 326, 1212 ЦК України.

Оскільки представники сторін подали клопотання про розгляд справи у їх відсутність, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши позовну заяву, письмові докази та заперечення на позов, суд вважає встановленими такі обставини.

Позивач ОСОБА_2 перебуває на пенсійному обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 23.05.2006 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пенсія позивача обчислена з розміру заробітної плати, отриманої за період з січня 1995 р. по грудень 1999 р., відповідно до довідки ТОВ «Бетон Комплекс» від 14.06.2006, та за період з 01.07.2000 по 31.05.2006 відповідно до персональних відомостей про застраховану особу, наявних у реєстрі застрахованих осіб.

В 2015-2016 р. відповідачем проводилась перевірка даних електронних реєстрів та пенсійних справ, під час якої встановлено «задвоєння» сум даних персоніфікованого обліку щодо ОСОБА_2 за період з 01.07.2000 по 31.05.2006. За результатами перевірки відповідач 25.01.2016 перерахував пенсію позивача в бік зменшення та нарахував переплату в сумі 12502,34 грн., яка виникла за період з 23.05.2006 по 31.08.2015.

В лютому та квітні 2016 р. відповідач двічі направляв позивачу листи з пропозицією добровільно повернути суму переплати, проте переплата повернута не була.

На підставі рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.05.2016 № 629 та розпорядження від 05.05.2016 з 01.06.2016 з пенсії позивача ОСОБА_2 розпочато утримання суми переплати в розмірі 10% від суми пенсії.

Даючи оцінку правомірності дій відповідача по утриманню з позивача суми переплати пенсії, суд керується положеннями законів та підзаконних актів, які визначають підстави та регулюють порядок утримання надміру виплачених сум пенсій.

Так, відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.

Процедура повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, визначена Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України № 25-3 від 25.11.2014 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2014 за № 1605/26382.

Згідно пункту 3 вищевказаного Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Зі змісту вищевказаних положень закону та підзаконного акту вбачається, що стягнення надміру виплачених сум пенсій можливе за наявності двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Водночас статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже зі змісту вищевказаної норми випливає, що єдиною підставою для стягнення надміру виплачених сум пенсій на підставі рішень органу, що призначає пенсії,є зловживання з боку пенсіонера.

Судом встановлено, і це не заперечується відповідачем, що при поданні документів на призначення пенсії жодних зловживань з боку позивача ОСОБА_2 не було, а надмірна виплата пенсії стала наслідком подання страхувальником недостовірних даних до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При наявності суперечностей щодо підстав для стягнення надміру виплачених сум пенсій в двох спеціальних законах, які мають однакову юридичну силу і є чинними, суд вважає за необхідне дати оцінку іншим нормам спеціальних законів і підзаконних актів та положень цивільного законодавства, які регулюють подібні за змістом відносини.

Відповідно до статті 65 Закону № 1788-XII заробіток для обчислення пенсій за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

За приписами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб. Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює контроль за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, тощо.

Статтею 20 вищевказаного Закону визначено, що персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2014 № 10-1, зареєстрованим Міністерством юстиції України 08.07.2014 за № 785/255623, передбачено, що відомості про фізичних осіб, які підлягають обов'язковому соціальному страхуванню, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового соціального страхування, вносяться до реєстру застрахованих осіб на підставі персоніфікованих відомостей, що подаються страхувальниками у складі звітності.

За приписом статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно статті 106 Закону № 1058-IV посадові особи суб'єктів солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування, винні в порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відтак відповідальність за правильність та достовірність документів, що подаються для призначення пенсій, в тому числі персоніфікованих відомостей про заробітну плату, які вносяться до реєстру застрахованих осіб, законодавець поклав на роботодавця (страхувальника).

За змістом положень статті 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зобов'язання з відшкодування шкоди виникає при наявності таких складових: протиправної поведінки; настання шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вину завдавача шкоди.

Згідно з приписами статті 1215 цього Кодексу не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналіз сукупності вищенаведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що при відсутності зловживань (недобросовісності) з боку пенсіонера підстав для стягнення з пенсіонера надміру виплачених сум пенсії немає.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення та розпорядження про стягнення з позивача надмірно виплачених сум пенсії та утримуючи суму переплати, відповідач діяв необґрунтовано та з порушенням вимог частини 2 статті 19 Конституції України.

Порушені права позивача підлягають поновленню шляхом скасування оскаржуваних рішень та зобов'язання припинити утримання надміру виплачених сум пенсії і повернути незаконно утримані з пенсії кошти.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 158, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо утримання з ОСОБА_2 надміру виплачених сум пенсії та скасувати рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 4 травня 2016 року № 629 і розпорядження від 5 травня 2016 року про утримання переплати.

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві припинити утримання з ОСОБА_2 надміру виплачених сум пенсії та повернути кошти, незаконно утримані за період 1 червня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551,20 грн

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя: