Ухвала суду № 62374130, 27.10.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5204/14-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Потапьонок К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Городні Ганни Юріївни, суд -

В С Т А Н О В И В :

Скаржниця звернулась до Подільського районного суду м. Києва із вищезазначеною скаргою, мотивуючи тим, що в провадженні державного виконавця Городня Г.Ю. ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві знаходиться виконавчий лист № 758/5204/14-ц від 08.04.2016 р., виданий Подільським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судового збору у розмірі 5 481 грн.

Вказує, що на підставі вищезазначеного виконавчого листа 12.04.2016 р. державним виконавцем Городня Г.Ю. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50778954, однак вона є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки була винесена з порушенням порядку, передбаченому ст.ст.25, 27 Законом України «Про виконавче провадження», з порушенням строку, що підтверджується листом виконуючого обов'язки начальника ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві відповідно до якого станом на 16.05.2016 р. будь-якого виконавчого провадження стосовно стягувана чи боржника ОСОБА_1 відкрито не було, дана інформація була відсутня у Єдиній інформаційній базі даних.

У зв'язку вищевикладеним була змушена звернутись до суду з даною скаргою та просить визнати постанову державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві Городня Ганни Юріївни про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2016 р. ВП № 50778954 неправомірною та скасувати її.

В судовому засіданні скаржниця скаргу підтримала та просила її задоволити з підстав, викладених в ній.

Представник ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві в судове засідання не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому суд з урахуванням положення ч.2 ст.386 ЦПК України вважає за можливе розглянути скаргу без його участі на підставі наявних документів, долучених до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення скаржниці, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

З урахуванням положення частини другої статті 386 ЦПК неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яких повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.3 Постанови пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України та містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 ч. 3 ст. 85 Закону «606-XIV».

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається з матеріалів справи, Подільським районним судом м.Києва було видано виконавчий лист №758/5204/14-ц від 08.04.2016 року про стягнення з скаржниці на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 5 481 грн. та на його виконання було відкрито виконавче провадження №50778954, що підтверджується постановою державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві Городня Г.Ю. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 12.04.2016 р. (а.с.4).

Крім того, відповідно до супровідного листа від 12.04.2016 року №1727/5 вищезазначену постанову було направлено боржнику ОСОБА_1 для виконання.

Скаржниця у підтвердження своїх вимог посилалась на ту обставину, що зверталась до ВДВС Подільського РУЮ м.Києва із заявою про надання їй інформації щодо наявності відкритого виконавчого провадження, стороною якого вона є (а.с.5) та отримавши відповідь про те, що відповідно до пошукової інформації в ЄДР та АРМ «Державний виконавець» встановлено, що станом на 16.05.2016 року виконавчі провадження стосовно боржника чи стягувача «Степанченко Тетяни Іванівни» відсутні (а.с.6), однак дані посилання повністю спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа ВДВС Подільського РУЮ м.Києва від 16.05.2016 року (а.с.6) зазначено, що станом на 16.05.2016 року виконавчі провадження стосовно боржника чи стягувача ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ВДВС Подільського РУЮ м.Києва повідомило скаржницю про те, що саме у їх відділі виконавчого провадження, стороною якого вона була відсутнє.

Крім того, відповідно до листа ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві від 24.10.2016 року №1727/5 зазначено, що згідно відомостей ЖДР ВП на примусовому виконанні їх відділу знаходиться вищезазначений виконавчий лист (а.с.24).

Також слід зазначити, що судом не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржниці на ту обставину, що вищезазначена постанова була направлена їй із після спливу строків, передбачених ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки докази, які остання надала суду у їх підтвердження, а саме: копія довідки відстеження поштового відправлення за штрих кодовим ідентифікатором (а.с.26), копія конверту (а.с.27), копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28) не містять посилань на те, що за їх допомогою направлялась саме оскаржувана постанова.

Відповідно до п.14 Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.01.2013 року № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу ДВС задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи, якщо ж оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи ДВС і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 про визнання постанови державного виконавця ВДВС Оболонського РУЮ у м.Києві Городня Ганни Юріївни про відкриття виконавчого провадження від 12.04.2016 р. ВП № 50778954 неправомірною та її скасування задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні ст.ст.57-60 ЦПК України неправомірності дій державного виконавця відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Городня Г.Ю. при винесенні постанови та порушення прав чи свобод скаржниці.

У зв'язку з вищевикладеним, ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», Постанови пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.01.2013 року № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі», керуючись ст.ст. 383, 384, 386, 387 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Городні Ганни Юріївни - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції, шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяС. М. Богінкевич