Рішення № 62372568, 01.11.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/1031/16-ц Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.

Категорія 20 Доповідач Кочетов Л. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Товянської О.В., Гансецької І.А.,

за участю секретаря: Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2016 року СТОВ «Нива» (надалі Товариство) звернулося до суду з вказаним позовом та в обґрунтування вимог зазначило, що на підставі заяви ОСОБА_1 рішенням Товариства постановлено продати їй квартиру № 2 жилого будинку № 49 по вул. Міськради в м. Радомишль, в якій вона проживає та укласти з нею договір купівлі-продажу. Відповідач ухиляється від оформлення даного договору, хоча й постійно проживає в ній. З 2013 року товариство сплачує податок на вказане майно та сума сплаченого податку за 2013-2016 роки складає 2051,16 грн. Просило стягнути вказану суму з врахуванням інфляційних витрат, 3% річних та пені в загальній сумі 5121.26 грн.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі СТОВ «Нива» просить рішення суду скасувати, постановити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, що вбачається з довідки ПП «Житлоремсервіс-9» від 2016 року за № 36 (а.с.17).

Вказана квартира рахується на балансі СТОВ «Нива».

09 квітня 2003 року відповідач звернулася до позивача з заявою щодо продажу їй вказаної квартири (а.с. 14).

Рішенням загальних зборів Товариства від 15 квітня 2003 року заява ОСОБА_1 задоволена, про що їй повідомлено листом від 23 травня 2003 року (а.с 15, 16).

Із вказаного часу відповідач будь-яких дій направлених на укладення договору купівлі-продажу не вчинила, договір про користування вказаним житлом не укладала, що встановлено з пояснень сторін.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що з цього часу відповідач користувалася спірною квартирою без достатньої правової підстави.

У відповідності до вимог ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Статтею 1212 ЦК передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Товариство сплачувало за вказану квартиру податок на нерухомість за 2013 - 2016 роки (а.с.31-43).

Вказана обставина сторонами не заперечується.

Оскільки відповідач користувалася вказаною квартирою без достатньої правової підстави, колегія суддів вважає, що вона повинна відшкодувати особі, за рахунок якої утримувалося вказане майно, кошти, витрачені на таке утримання.

За таких обставин, рішення у цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового про задоволення вказаної позовної вимоги.

При цьому посилання апелянта на положення ч.2 ст. 1214 ЦК не грунтується на обставинах справи, оскільки грошима позивача відповідач не користувалася.

Оскільки відповідальність, яка встановлюється ст. 625 ЦК України, пов»язана з простроченням виконання грошового зобов»язання, а відповідач користувалася спірною квартирою безпідставно, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для застосування передбачених вказаною нормою закону санкцій.

Безпідставним є також посилання апелянта на положення ст. ст. 8, 1048 ЦК України, оскільки вказана норма стосується договору позики, а ці правовідносини не є подібними до правовідносин, що виникли між сторонами.

Частково задовільняючи позов, колегія суддів стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати та на користь держави недоплачену суму судового збору.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» задовольнити частково.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 06 жовтня 2016 року в частині стягнення сплаченої суми податків скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» 2051.16 грн. сплачених податків та 2892,92 грн. судового збору, а всього 4944.08 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 0.88 грн. судового збору.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді