Рішення № 62372108, 13.05.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1507/16-ц

2/296/1130/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира

в складі : головуючого-судді Драча Ю.І.

при секретарі Івашко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання недійсним договору та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом про визнання договору недійсним та стягнення 68 680,00 грн., посилаючись на те, що 11.11.2015 з відповідачем був укладений договір фінансового лізингу № 001135.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11.11.2015 він уклав договір лізингу № 001135 з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто», предметом договору є транспортний засіб МТЗ КИЙ - 14102, з обємом двигуна 105 кінських сил (дизель), механічною коробкою передач, повним приводом 4x4. Однак Представники Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія „Ваш Авто не довели до ОСОБА_1 про всі істотні умови договору. Крім того, в договір внесли іншу модифікацію транспортного засобу ніж погоджену з ним з менеджерами відповідача, яку він дійсно хотів придбати. Підписавши даний договір, він ще раз детально вивчив умови даного договору та дізнався, що порушені його права як споживача. При цьому марки та моделі трактора в п. 1.1. Договору вказано не було, а була вона поставлена представником ТОВ Лізингова компанія „Ваш Авто ОСОБА_2 власноручно, після того як він підписав цей договір. Згідно власноручно вписаного ОСОБА_2 в пункт 1.1. Договору, трактором виявився МТЗ КИЙ - 14102, з обємом двигуна 105 кінських сил (дизель), механічною коробкою передач, повним приводом 4x4 по ціні 575 000,00 грн. (пятсот сімдесят пять тисяч) гривень, що майже в десять разів перевищує розмір ціни покупки яку він вирішив зробити у ТОВ Лізингова компанія „Ваш Авто, а саме трактора МТЗ КИЙ-425.

Відповідач належним чином не довів до його інформації про марку, модель, комплектацію товару, яку той замовив за договором № 001135 фінансового лізингу 11 листопада 2015 року та не дав його оглянути перед укладенням договору, чим порушив його права.

Позивач ОСОБА_1, як споживач не має бажання продовжувати дію Договору № 001135 фінансового лізингу, яка дискримінує його права як споживча у правовій державі та бажає повернути кошти за товар, який він не збирався придбавати за Договором.

Позивач просить суд, визнати договір фінансового лізингу від 11.11.2015 №001135 недійсним, стягнути з відповідача на його користь сплачені ним кошти в розмірі 68 680,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 2 500,00 грн.

В судове засідання позивач та його представник не з»явились, направили заяву про слухання справи без їх участі.

Представник позивача направив до суду заяву про слухання справу у їх відсутність, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи, відповідно до положень ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України «Про фінансовий лізинг» (частина 2 статті 806 ЦК України та частина 1 статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Судом встановлено, що 11 листопада 2015 року ОСОБА_1 Леонідовитем було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Ваш Авто, в собі представника ОСОБА_3 договір № 001135 фінансового лізингу, предметом якого є транспортний засіб Трактор МТЗ- КИЙ 425, вартістю 68 000,00 грн.

На виконання умов даного Договору ОСОБА_1, згідно квитанції № 1504 від 11.11.2015 р., були внесені кошти в сумі 10 500,00 грн. та згідно квитанції № № 1522 від 11.11.2015 р. були внесені кошти в сумі 57 500, 00 грн. на рахунок ТОВ «ЛК «Ваш Авто» (а.с. 20,21).

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Крім того, у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23.05.2012 у справі № 6-35цс12 зазначено, що за положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», цей Закон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, фінансовий лізинг вважається фінансовою послугою.

Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. (ч. 1 ст. 5 Закону ).

Фінансовою установою є - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України. (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону)

Тобто, чинним законодавством чітко передбачено, що послуги з фінансового лізингу можуть надаватися тільки юридичною особою, що має статус фінансової установи.

Частиною 1, 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», відповідно до спеціальних законів господарська діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.

Господарською діяльністю в розумінні вказаного Закону є будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Органом, що здійснює видачу ліцензій для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. (п.4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. (ч. 2 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

З огляду на положення зазначених вимог чинного законодавства України суд вважає, що послуги з фінансового лізингу ТОВ «Лізінгова компанія «Ваш Авто» мало право здійснювати лише за умови набуття статусу фінансової установи, та отримання відповідних ліцензій.

Отже, станом на дату укладання між договору фінансового лізингу, відповідач не мав статусу фінансової установи, не мав ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

Відповідно до частини першої статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно приписів ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Частина 1 ст. 229 ЦК України встановлює, що істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 №9, відповідно до статей 229-233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Пунктом 20 цієї ж постанови передбачено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Норми статті 230 ЦК України не застосовуються щодо односторонніх правочинів.

Таким чином, в даному випадку має місце умисне замовчування представником ТОВ «Лізінгова компанія «Ваш Авто» відсутності у товариства статусу фінансової установи та відсутності ліцензії на здійснення діяльності з надання послуг фінансового лізингу, у зв'язку з чим ввело позивача в оману щодо прав ТОВ «Лізінгова компанія «Ваш Авто» на укладання договору фінансового лізингу.

Зазначені обставини є істотними, оскільки якби позивач володів цією інформацією, то не вступив у правовідносини з відповідачем ТОВ «Лізінгова компанія «Ваш Авто»

Крім того, предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Відповідно до ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Таким чином, у даному випадку у суду відсутні підстави вважати, що предмет лізингу трактор МТЗ КИЙ-14102, є індивідуально визначеною річчю, оскільки в договорі відсутні ознаки, які можуть бути властиві тільки йому, зокрема рік випуску, колір, номер кузова, шасі, та інше, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється.

Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товар.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Частиною 6 даної статті передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

В судовому засіданні встановлено, 24 листопада 2015 року, не погодившись з умовами договору № 001135 фінансового лізингу від 11 листопада 2015 року, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ „Лізингова компанія „Ваш Авто, за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44 заяву.

Згідно даної заяви ОСОБА_4 вимагав змінити п. 1.1. Договору, де вказана марка трактора МТЗ КИЙ - 14102, з обємом двигуна 105 кінських сил (дизель), механічною коробкою передач, повним приводом 4x4 вартістю 575 000,00 грн. (пятсот сімдесят пять тисяч) гривень на марку трактора МТЗ КИЙ - 425, з обємом двигуна 25 кінських сил (дизель), механічною коробкою передач, повним приводом 4x4 вартістю 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч) гривень, оскільки не мав наміру купувати трактор МТЗ КИЙ 14102, а також просив, вразі невнесення змін у Договір повернути йому в повному обсязі кошти витрачені на придбання трактора ( а.с.23-26).

26 листопада 2015 року ОСОБА_4 надіслав на адресу ТОВ „Лізингова компанія „Ваш Авто електронне повідомлення в якому він просив протягом семи днів з дати отримання його заяви від 24 листопада 2015 року повернути кошти отримані по договору № 001135 фінансового лізингу від 11.11.2015 року у звязку з відкликанням згоди на його укладення. Повідомив, що даний договір необхідно вважати припиненим. Також, повідомив, що кошти необхідно перерахувати поштовим переказом на його адресу АДРЕСА_1 на імя ОСОБА_1 ( а.с.27).

Таким чином, аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку посилання позивача про несправедливі умови спірного договору, є обґрунтованими та підлягає задоволенню в повному обсязі.

У частинах 2, 3 ст. 216 ЦК України зазначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні завдані вчиненням недійсного правочину збитки. Отже відповідач має повернути позивачеві отримані за недійсним договором лізингу № 001135 від 11.11.2015 кошти у сумі 68 680,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав»єрс груп» має право на надання юридичних послуг, про що свідчить долучений до матеріалів справи Договір № 20/11-15 про надання юридичних послуг від 20.11.2015 р.

При розгляді даної справи ОСОБА_5 брав участь в судових засіданнях, як представник позивача, що підтверджується журналами судових засідань.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Згідно роз'яснень наданих у п. 48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 «Про застосування законодавства про судові витрати у цивільних справах» підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), фінансові документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20.11.2015р. між позивачем та ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав»єрс груп» було укладено договір про надання правової допомоги.

На виконання цього договору ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав»єрс груп» надало позивачеві юридичну консультацію та склало позовну заяву про що сторонами за договором був складений Акт прийняття-передачі послуг від 12.02.2016р.. Оплата правової допомоги наданою ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав»єрс груп» здійснена позивачем квитанцією від 05.05.2016 р.

Долучений до справи розрахунок № СФ -0000594 від 20.11.2015р. містить детальний перелік робіт, в ній зазначений час витрачений на їх виконання.

За таких обставин, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2 500,00 грн. витрат на правову допомогу.

Задовольняючи таким чином позовні вимоги, згідно ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 2 500,00 грн. судових витрат, що зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 203, 215 ,227, 806 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 82, 88, 212-21, 224-226 ЦПК Укарїни, суд ,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про визнання недійсним договору та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу № 001135 від 11 листопада 2015 р., укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО». (код ЄДРПОУ 39733392) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 68 680( шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят) грн.00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 2 500( дві тисячі пятсот ) грн. 00 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО». (код ЄДРПОУ 39733392) 2 500,00 грн. судового збору, що зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Заочне рішення може бути переглянуте Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ю. І. Драч