Рішення № 62371590, 26.10.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11157/16-ц

Провадження № 2/161/3958/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

при секретарі Заболотько Д.М.

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 свій позов мотивує тим, що вона є власником квартири №1 у житловому будинку №12, який розташований по вул. Польовій у м. Луцьку. Право власності на будинок стверджується Договором дарування від 28.02.1998р. Відповідач по справі, її колишній чоловік, зареєстрований в будинку з 10.08.1998 року. Шлюб з останнім було розірвано 14 квітня 2003 року. Фактично з того часу відповідач з вищевказаної квартири виїхав проживати у ІНФОРМАЦІЯ_1, забравши всі необхідні речі та з того часу у квартиру не повертався. Відповідач не користується квартирою протягом 13 років. Наявність формальної реєстрації відповідача у квартирі завдає їй матеріальних затрат, не дає змоги виробити субсидію для оплати комунальних послуг. За час відсутності відповідача у спірній квартирі, останній не несе витрати по її утриманню, комунальні послуги жодного разу не сплачував. На її прохання знятись з реєстрації за вищевказаною адресою в добровільному порядку відповідач не погоджується.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, особою, що втратила право користування житловим приміщенням квартирою №1, яка розташована за адресою: вул. Польова, буд. 12, у місті Луцьку.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, при цьому , пояснив, що не проживає у спірній квартирі більше 10 років.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу на підставі Договору дарування від 28.02.1997р., посвідченого ОСОБА_3, державним нотаріусом Першої Луцької держнотконтори Волинської області, зареєстровано в реєстрі за №2-458 на праві власності належить квартири №1 у житловому будинку №12, який розташований по вул. Польовій у м.Луцьку. (а.с. 5-6)

З будинкової книги на квартиру АДРЕСА_1, власником якої є позивач, вбачається , що відповідач у ній зареєстрований з 10.08.1998р.

Судом встановлено, що останній не проживає у спірній квартирі без поважних причин понад 10 років.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Факт не проживання відповідача у спірній квартирі понад один рік слідує з акту перевірки паспортного режиму від 08.06.2015р., складеного дільничним інспектором Луцького МВ УМВС України у Волинській області в присутності свідків сусідів позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.14).

Крім того, відповідач в судовому засіданні підтвердив той факт, що він не проживає у спірному житловому приміщенні понад 10 років.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 без поважних причин не проживає у спірній квартирі понад один рік, а тому є підстави вважати його таким, що втратив право на користування спірним жилим приміщенням.

Як передбачено ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, відповідача ОСОБА_2 визнати таким, що втратив право на користування квартирою №1 у будинку №12 по вул. Польова у місті Луцьку .

Відповідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Отже, вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених судових витрат також підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 405 ч.2 , ч.391 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням квартирою №1 у будинку №12 по вул. Польова у місті Луцьку.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 551,20грн. (пятсот пятдесят одну гривню 20 копійок) судових витрат .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта