Постанова № 62370904, 27.10.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2016 р. Справа № 922/1552/16

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - за довіреністю №17 від 01.06.2016 р.;

від відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 31.05.2016 р.;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Овен плюс", м.Харків,

на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2016р.

у справі №922/1552/16

за позовом: Приватного підприємства "Овен плюс", м.Харків,

до відповідача: Приватного підприємства "Еквіта-С", м.Харків

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1.Приватної промислової комерційної фірми "Промавтоматика", м. Горлівка;

2.Державного підприємства "ІОМЗ - Холдинг", м. Ізюм;

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосоюз", м.Харків;

4. Акціонерного товариства "Бізнес-Сервіс", м. Київ;

про витребування майна,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. (суддя Пономаренко Т.О.) відмовлено у позові ПП «Овен плюс» до ПП "Еквіта-С".

Рішення суду з посиланням на статті 16, 328,334, 388 ЦК України, статті 128, 224 ЦК УРСР, п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010р. N 1692/5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за N 157/6445, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» мотивовано тим, що позивачем не надано доказів реєстрації права власності та спірне нерухоме майно в Бюро технічної інвентаризації, а отже суд дійшов висновку, що таке право не визнається дійсним. Крім того, суд зазначив, що ПП «Еквіта-С» набуло право власності на будівлю оздоровчого комплексу «Відпочинок» на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого 16.11.2009р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєструвало права власності в Реєстрі прав на нерухоме майно. Також судом відмовлено у задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності з підстав недоведеності та відсутності порушеного права позивача.

Приватне підприємство "Овен плюс" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1552/16 та прийняти нове рішення, яким витребувати у добросовісного набувача ПП «Еквіта-С» будівлі: жилий будинок, дерево, літ."А1", загальною площею 32,4 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А2" загальною площею 32,4 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "АЗ", загальною площею 32,4 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А4", загальною площею 37,6 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А5", загальною площею 32,4 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А6", загальною площею 37,7 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А7", загальною площею 32,4 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А8", загальною площею 32,4 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А9", загальною площею 37,7 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А10", загальною площею 39,1 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А11", загальною площею 52,2 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А12", загальною площею 52,2 кв. м; жилий будинок, цегла, літ. "А13", загальною площею 127,5 кв. м; жилий будинок, цегла, літ. "А14", загальною площею 79,3 кв. м; жилий будинок, цегла, літ. "А15", загальною площею 59,0 кв. м; жилий будинок, цегла, літ. "А16", загальною площею 66,0 кв. м; жилий будинок, цегла, літ. "А17", загальною площею 66,0 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А18", загальною площею 49,4 кв. м; корпус профілакторія, цегла, літ. "А19" загальною площею 729,3 кв. м.; корпус профілакторія на 100 місць, цегла, літ. "А20" загальною площею 1916,9 кв. м; адмінкорпус, цегла, літ. "А21", загальною площею 143,0 кв. м; пожежне депо, цегла, літ. "Б" загальною площею 180,5 кв. м; кладова, цегла, літ. "В", загальною площею 5,3 кв. м; їдальня, цегла, літ. "Г", загальною площею 351,8 кв. м; склад, цегла, літ. "Д", загальною площею 49,5 кв. м; погріб, літ. "Ж", загальною площею 68,3 кв. м; котельня, цегла, літ. "З", загальною площею 181,5 кв. м; лодочна станція, цегла, літ. "Е", загальною площею 46,2 кв. м, очисні споруди, цегла, літ. "К", загальна площа яких 91,8 кв.м, госпблок, цегла, під літ. "Л", загальна площа якого 72,6 кв.м, загальна площа всіх будівель становить 4668,8 кв.м, і інше майно оздоровчого комплексу "Відпочинок" відповідно до договору купівлі-продажу від 18.11.2003р. №49, що знаходяться за адресою: Харківська обл., Ізюмський район, с. Червоний Оскіл, вул. Лісна, на користь власника майна - Приватного підприємства "ОВЕН ПЛЮС".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що: по-перше, спірне мано придбано ПП «ОВЕН ПЛЮС» у ППКФ «Промавтоматика» на підставі договору купівлі-продажу від 18.11.2003р. №49 та на підставі акту приймання-передачі від 18.11.2003р. передано позивачеві, що не спростовано судом; по-друге, згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно реєстрація права власності на нерухоме майно з 01.01.2004р. є обовязковою, однак вона не породжує самого права власності, а лише підтверджує це право, а отже, на думку скаржника, відсутність реєстрації такого права не впливає на правовий статус обєкта нерухомості; по-третє, застосування судом приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є необґрунтованим, оскільки право власності на спірне нерухоме майно виникло у 2003році, тобто до набрання чинності цим Законом.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги позивач зазначає, що згідно із статтею 128 ЦК УРСР в редакції 1963року моментом виникнення права власності на нерухоме майно за договором купівлі-продажу є передача майна власнику, який не повязується з державною реєстрацією цього права, а отже ПП «ОВЕН ПЛЮС» є власником спірного майна на підставі договору від 18.11.2003р. і вказане право не було втрачено.

Відзивом від 13.09.2016р. ПП «Еквіта-С» заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що дійсним власником спірного майна на момент розгляду справи є відповідач, права якого зареєстровані відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Крім того, вказує на те, що позивач не здійснив реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до законодавства, чинного на момент його виникнення, та ПП «ОВЕН ПЛЮС» відмовлено у визнанні права власності на це майно в порядку господарського судочинства.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1552/16 скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити з підстав, зазначених в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав його законності та обґрунтованості.

Треті особи належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на звороті ухвали суду апеляційної інстанції від 13.09.2016р. та ії розміщення на веб-сайті www.reyestr.court.gov.ua, а також поштові конверти з довідками за формою 20 з зазначенням причин повернення «за закінченням терміну зберігання», однак не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін та третіх осіб про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обовязковою, та враховуючи встановлений ст.102 ГПК України строк для розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

06.11.2003р. між ППКФ «Промавтоматика» (інвестором) та ДП «ІОМЗ-Холдинг» (боржником) укладений договір міни №5/11, за умовами якого інвестор здійснює обмін майнових цінностей і грошових коштів на загальну суму 969052,14грн., переданих боржнику і перерахованих на рахунок боржника у вигляді інвестицій на нерухоме майно, а саме, будівлі: їдальня інв.№00022, корпус №12, цех №02 інв. №00012, корпус №02, цех №12, інв. №00002, цех №14 інв. №60002, корпус № 8(заводоуправління) інв. №77008, корпус №48 (учбова частина) інв. №60048, будинки і спорудження бази «Відпочинок» (т.1, а.с.23-25).

Пунктом 3 цього договору встановлено, що нерухоме і рухоме майно, яке є предметом обміну, знаходиться в справному стані, придатному до експлуатації.

Предмет обміну нерухоме і рухоме майно, передається інвестору за місцем знаходження майна протягом трьох днів з моменту укладення даного договору за актом здачі-приймання. На підставі договору доручення від 25.08.2003р. №7/8 право власності на предмети обміну виникає у ПП «Ізюмський оптико-механічний завод», який виступає як покупець, з моменту приймання вищезазначеного майна, що оформлюється актами здачі-приймання, підписаними повноважними представниками сторін. При передачі майна сторона, що виступає як продавець, зобовязана передати іншій стороні, що виступає як покупець, усі документи на предмет обміну, про що робиться відповідна позначка та перелік у акті здачі-приймання (пункт 4 цього договору ).

У пункті 7.8 цього договору зазначено, що даний договір та відповідний акт здачі-приймання є підтвердженням переходу права власності на нерухоме майно, визначене у п.1 цього договору, до інвестора, та є підставою для реєстрації права власності на це майно у відповідних державних органах.

18.11.2003р. між Приватною промислово-комерційною фірмою «Промавтоматика» (продавцем) та Приватним підприємством «ОВЕН ПЛЮС» укладений договір купівлі-продажу №49, п.1.1 якого встановлено, що продавець зобовязується передати у власність покупця будівлі, спорудження і інше майно оздоровчого комплексу «Відпочинок», а саме: жилий будинок, дерево, літ. „А1", загальна площа якого 32,4 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А2", загальна площа якого 32,4 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „АЗ",загальною площа якого 32,4 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А4", загальна площа якого 37,6 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А5", загальна площа якого 32,4 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А6", загальна площа якого 37,7 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А7", загальна площею 32,4 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А8", загальною площею 32,4 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А9", загальною площею 37,7 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А10", загальна площа якого 39,1 кв. м, жилий будинок, дерево, під літ. „А11, загальною площею 52,2 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А12", загальною площею 52,2 кв. м, жилий будинок, цегла, під літ. „А 13", загальною площею 127,5 кв. м, жилий будинок, цегла, під літ. „А14", загальною площею 79,3 кв. м, жилий будинок, цегла, літ. „А15", загальна площа якого 59,0 кв. м, жилий будинок, цегла, літ. „А16", загальною площею 66,0 кв. м, жилий будинок, цегла, літ. „А 17", загальною площею 66,0 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А 18", загальною площею 49,4 кв. м, корпус профілакторію, цегла, літ. „А19", загальна площа якого 729,3 кв. м, корпус профілакторію на 100 місць, цегла, літ. „А20", загальна площа якого 1916,9 кв. м, адмінкорпус, цегла, літ. „А21", загальною площею 143,0 кв. м, пожежне депо, цегла, літ. „Б", загальною площею 180,5 кв. м, комору, цегла, літ. „В", загальною площею якої 5,3 кв. м, їдальню, цегла, літ. „Г", загальною площею 351,8 кв. м, склад, цегла, літ. „Д", загальною площею 49,5 кв. м, погріб, літ. Ж", загальною площею 68,3 кв. м, котельню, цегла, літ. „З", загальною площею 181,5 кв. м, човневу станцію, цегла, літ. „Е", загальною площею 46,2 кв. м, очисні споруди, цегла, літ. „К", загальною площею 91,8 кв. м, госпблок, цегла, літ. „Л", загальною площею 72,6 кв. м, більярдну, оглядову з/б яму, водопостачальну свердловину, насосну станцію, башту Рожковського, умивальник на 10 раковин, туалет, благоустрій, огорожу, водопровід, каналізацію, тепломережу, трансформаторну підстанцію ТП-255, кабельну лінію електропередачі 10 кв АСБ 3x35, всі внутрішні електро та інші мережі, інше майно, перелік якого вказано у додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Загальна вартість майна становить 49000 грн. Усе вище вказане майно є власністю продавця і знаходиться за адресою: 64340, Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вул. Лісна (т.1, а.с.13-15).

Відповідно до пункту 1.4 цього договору право власності на вище вказане майно оздоровчого комплексу «Відпочинок» належить продавцю на підставі договору міни від 06.11.2003р. №5/11 та акту прийому-передачі майна від 06.11.2003р.

Вказане майно продано за 49000грн. (п.1.6 цього договору).

18.11.2003р. між тими ж сторонами складений акт прийому-передачі майна згідно договору купівлі-продажу від 18.11.2003р. №49 про передачу від продавця до покупця будівель, споруджень та іншого майна оздоровчого комплексу «Відпочинок», згідно договору купівлі-продажу від 18.11.2003р. №49 (т. 1, а.с.16).

У листі-застереженні від 01.07.2004р. №131/45, надісланому ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ», ППКФ «Промавтоматика» зазначило, що 06.11.2003р. ним придбано у ДП «ІОМЗ-Холдинг», зокрема, базу «Відпочинок», та в даний момент ведеться остаточне оформлення документів на це майно. Однак ДП «ІОМЗ-Холдинг» з невідомих причин не зняло згадане майно із балансу і пропонує його для продажу (т.1, а.с.28,29).

21.07.2004р. між ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ» (інвестором) та Державним підприємством «ІОМЗ-Холдінг» (боржником) укладений договір міни №37, пунктом 1 якого встановлено, що між сторонами здійснюється обмін наступними майновими цінностями на суму 215400гр.,а саме: інвестиції у вигляді поступки права на вимогу та грошових коштів у відповідній сумі, власником яких є ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ», на будівлі оздоровчого комплексу «Відпочинок» по вул. Лісній, що знаходиться в селі Червоний Оскіл Ізюмського району Харківської області, розташовані на земельній ділянці площею 6,6600га, яка належить Червонооскільській сільській раді, власником яких є ДП «ІОМЗ-Холдінг» (т.1, а.с.153,154).

Зазначені будівлі оздоровчого комплексу «Відпочинок» належать боржнику на підставі дублікату, виданого Червонооскільською сільською радою Ізюмського району Харківської області від 18.06.2004р. за реєстровим №88, свідоцтва про право власності від 10.02.2004р., згідно рішення виконавчого комітету від 10.02.2004р. №10, та зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №4891560, номер запису 135, в книзі 3, згідно витягу за №4045784, спеціальний бланк серії СВА №009572, виданого КП «Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» Харківської області 05.07.2004р. (п.3 цього договору).

22.07.2004р. КП «Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» зареєстровано за ТОВ «Енергосоюз» право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю, оздоровчий комплекс «Відпочинок», що знаходиться за адресою: Харківська область, с. Червоний Оскіл, вул. Лісна (т.1, а.с.155).

22.07.2004р. між Акціонерним товариством „БІЗНЕС-СЕРВІС та ТОВ «Енергосоюз» укладений договір купівлі-продажу спірного майна (т.1, а.с.158,159).

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2008р. у справі №38/221-08 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22.07.2004р., укладений між ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ» і АТ «БІЗНЕС-СЕРВІС» та посвідчений приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу ОСОБА_3, в реєстрі за №1792 (т.1, а.с.157,158).

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2008р. у справі №40/222-08, яке набрало законної сили, виселено Акціонерне товариство „БІЗНЕС-СЕРВІС з будівель оздоровчого комплексу „Відпочинок, розташованого за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Червоний Оскіл, вул. Лісна, загальною площею 4668,8 кв.м; визнано право власності на будівлі оздоровчого комплексу „Відпочинок, розташованого за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Червоний Оскіл, вул. Лісна, загальною площею 4668,8 кв.м, до складу яких входять: жилий будинок, дерево, під літ. „А1, загальна площа якого 32,4 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А2, загальна площа якого 32,4 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А3, загальна площа якого 32,4 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А4, загальна площа якого 37,6 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А5, загальна площа якого 32,4 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А6, загальна площа якого 37,7 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А7, загальна площа якого 32,4 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А8, загальна площа якого 32,4 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А9, загальна площа якого 37,7 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А10, загальна площа якого 39,1 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А11, загальна площа якого 52,2 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А12, загальна площа якого 52,2 кв.м, жилий будинок, цегла, під літ. „А13, загальна площа якого 127,5 кв.м, жилий будинок, цегла, під літ. „А14, загальна площа якого 79,3 кв.м, жилий будинок, цегла, під літ. „А15, загальна площа якого 59,0 кв.м, жилий будинок, цегла, під літ. „А16, загальна площа якого 66,0 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А18, загальна площа якого 49,4 кв.м, корпус профілакторії, цегла, під літ. „А19, загальна площа якого 729,3 кв.м, профілакторія на 100 місць, цегла, під літ. „А20, загальна площа якої 1916,9 кв.м, адмінкорпус, цегла, під літ. „А21, загальна площа якого 143,0 кв.м, пожарне депо, цегла, під літ. „Б, загальна площа якого 180,5 кв.м, кладова, цегла, під літ. „В, загальна площа якої 5,3 кв.м, їдальня, цегла, під літ. „Г, загальна площа якої 351,8 кв.м, склад, цегла, під літ. „Д, загальна площа якого 49,5 кв.м, погріб, цегла, під літ. „Ж, загальна площа якого 68,3 кв.м, котельня, цегла, під літ. „З, загальна площа якого 181,5 кв.м, лодочна станція, цегла, під літ. „Е, загальна площа якої 46,2 кв.м, очисні споруди, цегла, під літ. „К, загальна площа якого 91,8 кв.м, хозблок, цегла, під літ. „Л, загальна площа якого 72,6 кв.м за Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОСОЮЗ (т.1, а.с.159 -161).

04.02.2009р. Комунальним підприємством «Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» зареєстровано за ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ» право власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу «Відпочинок» на підставі рішення суду від 10.11.2008р. у справі №40/222-08 (т.1, а.с.162).

16.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОСОЮЗ» (продавцем) та Приватним підприємством «Еквіта-С» (покупцем) укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №3629, пунктом 1 якого встановлено, що ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ» передало, а ПП «Еквіта -С» прийняло у власність будівлю оздоровчого комплексу «Відпочинок», розташовану за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вул. Лісна, загальною площею 4668,8кв.м, до складу якої входять: жилий будинок, дерево, літ. „А1", загальна площа якого 32,4 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А2", загальна площа якого 32,4 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „АЗ",загальною площа якого 32,4 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А4", загальна площа якого 37,6 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А5", загальна площа якого 32,4 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А6", загальна площа якого 37,7 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А7", загальна площа якого 32,4 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А8", загальною площею 32,4 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А9", загальною площею 37,7 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А10", загальна площа якого 39,1 кв. м, жилий будинок, дерево, під літ. „А11, загальною площею 52,2 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А12", загальною площею 52,2 кв. м, жилий будинок, цегла, під літ. „А 13", загальною площею 127,5 кв. м, жилий будинок, цегла, під літ. „А14", загальною площею 79,3 кв. м, жилий будинок, цегла, літ. „А15", загальна площа якого 59,0 кв. м, жилий будинок, цегла, літ. „А16", загальною площею 66,0 кв. м, жилий будинок, цегла, літ. „А 17", загальною площею 66,0 кв. м, жилий будинок, дерево, літ. „А 18", загальною площею 49,4 кв. м, корпус профілакторію, цегла, літ. „А19", загальна площа якого 729,3 кв. м, профілакторія на 100 місць, цегла, літ. „А20", загальна площа якого 1916,9кв. м, адмінкорпус, цегла, літ. „А21", загальною площею 143,0 кв. м, пожежне депо, цегла, літ. „Б", загальною площею 180,5 кв. м, комора, цегла, літ. „В", загальною площею якої 5,3 кв. м, їдальня, цегла, літ. „Г", загальною площею 351,8 кв. м, склад, цегла, літ. „Д", загальною площею 49,5 кв. м, погріб, літ. Ж", загальною площею 68,3 кв. м, котельня, цегла, літ. „З", загальною площею 181,5 кв. м, лодочна станція, цегла, літ. „Е", загальною площею 46,2 кв. м, очисні споруди, цегла, літ. „К", загальною площею 91,8 кв. м, госпблок, цегла, літ. „Л", загальною площею 72,6 кв. м (т.1, а.с.95).

Пунктом 2 цього договору встановлено, що будівля належить продавцю на підставі рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2008р. у справі №40/222-08, яке зареєстроване в Комунальному підприємстві «Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» 04.02.2009р. згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №21770002 від 04.02.2009р. за реєстраційним №4891560 в книзі №3, номер запису 135.

17.11.2009р. прийнято рішення про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, оздоровчий комплекс «Відпочинок» за ПП «Еквіта-С», про що свідчить витяг Комунального підприємства «Архітектурне бюро та бюро технічної інвентаризації Ізюмського району» про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т.1, а.с.87).

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.06.2010р. у справі №45/184-10 частково задоволено позов ПП «ОВЕН ПЛЮС» до ППКФ «Промавтоматика»: визнано договір купівлі-продажу від 18.11.2003р. №49, укладений між ПП «ОВЕН ПЛЮС» та ППКФ «Промавтоматика», дійсним; визнано за ПП «ОВЕН ПЛЮС» право власності на жилий будинок, дерево, літ."А1" загальною площею 32,4 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А2" загальною площею 32,4 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "АЗ" загальною площею 32,4 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А4" загальною площею 37,6 кв. м.; жилий будинок, дерево, літ. "А5" загальною площею 32,4 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А6" загальною площею 37,7 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А7" загальною площею 32,4 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А8" загальною площею 32,4 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А9" загальною площею 37,7 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А10" загальною площею 39,1 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А11" загальною площею 52,2 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А12" загальною площею 52,2 кв. м; жилий будинок, цегла, літ. "А13" загальною площею 127,5 кв. м; жилий будинок, цегла, літ. "А14" загальною площею 79,3 кв. м; жилий будинок, цегла, літ. "А15" загальною площею 59,0 кв. м; жилий будинок, цегла, літ. "А16" загальною площею 66,0 кв. м; жилий будинок, цегла, літ. "А17" загальною площею 66,0 кв. м; жилий будинок, дерево, літ. "А18" загальною площею 49,4 кв. м; корпус профілакторію, цегла, літ. "А19" загальною площею 729,3 кв. м; корпус профілакторію на 100 місць, цегла, літ. "А20" загальною площею 1916,9 кв. м; адмінкорпус, цегла, літ. "А21", загальною площею 143,0 кв. м; пожежне депо, цегла, літ. "Б" загальною площею 180,5 кв. м; комору, цегла, літ. "В" загальною площею 5,3 кв. м; їдальню, цегла, літ. "Г" загальною площею 351,8 кв. м; склад, цегла, літ. "Д" загальною площею 49,5 кв. м; погріб, літ. "Ж" загальною площею 68,3 кв. м; котельню, цегла, літ. "З" загальною площею 181,5 кв. м; човнову станцію, цегла, літ. "Е" загальною площею 46,2 кв. м; очисні споруди, цегла, літ. "К" загальною площею 91,8 кв. м; госпблок, цегла, літ. "Л" загальною площею 72,6 кв. м, що знаходиться за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вул. Лісна.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2011р. у справі №45/184-10, яка набрала законної сили, задоволено апеляційну скаргу ПП «Еквіта-С»; скасовано рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2010р. у справі 45/184-10 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю (т.1, а.с.98-100). При цьому судом встановлено, що ПП «Еквіта-С» є власником спірного майна.

18.05.2016р. ПП «Овен Плюс» звернулось з позовом до ПП «Еквіта-С» про витребування у добросовісного набувача ПП «Еквіта-С» будівель і іншого майна оздоровчого комплексу «Відпочинок», що знаходиться за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Червоний Оскіл, вул. Лісна, на користь власника майна ПП «Овен Плюс» (т.1, а.с.4-8).

У відзиві на позовну заяву від 07.06.2016р. ПП «Еквіта-С» просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову. При цьому зазначає, що позивач вже звертався до суду з позовом про визнання права власності на спірне майно, однак постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2011р. у справі №45/184-10 у задоволенні позову було відмовлено. Крім того, зазначає, що позивачем не здійснено реєстрацію права власності на будівлі оздоровчого комплексу «Відпочинок», а тому у відповідності до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» дане право не є дійсним (т.1,а.с.24).

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. №922/1552/16 у задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених вище (т.1, а.с. 222-229).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом даного спору є витребування майна з незаконного володіння у добросовісного набувача.

Витребування власником свого майна із незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову.

Незаконним володільцем може бути добросовісний і недобросовісний набувач.

Так, відповідно до статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише за умов, визначених п.п.1-3 ч.1 ст.388 ЦК України.

Отже, для застосування приписів статті 388 ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з незаконного володіння, як у добросовісного так і у недобросовісного набувача, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

Позов про витребування майна на підставі статті 388 ЦК України підлягає задоволенню у випадку, якщо у власника майна, що вибуло з його володіння і перебуває у володінні іншої особи, залишається право на це майно.

Частина 4 статті 41 Конституції України, яка кореспондується зі статтею 321 ЦК України, поширює принцип непорушності права власності, а саме закріплює принцип неприпустимості протиправного позбавлення цього права чи обмеження у його здійсненні.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з положеннями статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що суд підтверджує наявне право власності в разі, якщо його хтось заперечує або не визнає це право (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 12.11.2014 у справі № 6-129цс14).

Верховний суд України в аналізі практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України також зазначив, що у разі якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності відповідно до ст. 392 ЦК (постанова Верховного Суду України від 07.11.2012 р. у справі N 6-107цс12).

Приватне підприємство «Овен Плюс» скористалося своїм правом та звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ППКФ «Промавтоматика», зокрема, про визнання права власності на нерухоме майно оздоровчого комплексу «Відпочинок», що знаходиться за адресою: Харківська область, с. Червоний Оскіл, вул. Лісна, та яке є предметом даного спору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2011р. у справі №45/184-10, яка набрала законної сили, задоволено апеляційну скаргу ПП «Еквіта-С»; скасовано рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2010р. у справі 45/184-10 (яким частково задоволено позов ПП «ОВЕН ПЛЮС» до ППКФ «Промавтоматика» та визнано договір купівлі-продажу від 18.11.2003р. №49, укладений між ПП «Овен Плюс» та ППКФ «Промавтоматика» дійсним і визнано за ПП «Овен Плюс» право власності на майно, яке є предметом даного спору) та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю (т.1, а.с.98-100). При цьому судом встановлено, що ПП «Еквіта-С» є власником спірного майна.

Отже, судом відмовлено ПП «Овен Плюс» у визнанні права власності на майно - будівлі оздоровчого комплексу «Відпочинок», що знаходяться за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вул. Лісна, та які є предметом даного спору.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що у п.1.4 договору купівлі-продажу від 18.11.2003р., на який посилається позивач як на підставу виникнення у нього права власності на спірне майно зазначено, що право власності на вказане майно оздоровчого комплексу «ВІдпочинок» належить продавцю (ППКФ «Промавтоматика») на підставі договору міни від 06.11.2003р. №5/11.

З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2003р. між ППКФ «Промавтоматика» (інвестором) та ДП «ІОМЗ-Холдинг» (боржником) укладений договір міни №5/11, за умовами якого інвестор здійснює обмін майнових цінностей і грошових коштів на загальну суму 969052,14грн., переданих боржнику і перерахованих на рахунок боржника у вигляді інвестицій на нерухоме майно, а саме, будівлі: їдальня інв.№00022, корпус №12, цех №02 інв. №00012, корпус №02, цех №12, інв. №00002, цех №14 інв. №60002, корпус №8 (заводоуправління) інв. №77008, корпус №48 (учбова частина) інв. №60048, будинки і спорудження бази «Відпочинок» (т.1, а.с.23-25).

Згідно із статтею 242 ЦК УРСР (в редакції станом на 18.11.2003р.) до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.

Відповідно до статті 225 ЦК УРСР (в редакції станом на 18.11.2003р.) право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно зі статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

Статтею 128 ЦК УРСР (в редакції станом на 18.11.2003р.) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу від 18.11.2003р. №49), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. N 6/5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02. 2002 р. за N 157/6445 (надалі - Тимчасове положення) обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Згідно із пунктом 1.7 Тимчасового положення реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр прав) є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

Підпунктом а пункту 6.1 Тимчасового положення встановлено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема: фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) підприємства, об'єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідовується; інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, за наявності відповідного рішення місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, акта приймання-передавання об'єкта (частини) інвестору; фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна;

Пунктом 1.12 Тимчасового положення встановлено, що рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

З наведеного вбачається, що ППКФ «Промавтоматика» зобовязано було здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке ним придбано на підставі договору міни від 06.11.2003р.№5/11.

Проте, станом на 01.07.2004р. майно не було зареєстровано у встановленому законом порядку за ППКФ «Промавтоматика», що підтверджується його листом від 01.07.2004р. №131/45, надісланим ТОВ «ЕНЕРГОСОЮЗ», у якому зазначено, що ним ведеться оформлення документів, зокрема, на базу оздоровчого комплексу «Відпочинок», придбану у ДП «ІОМЗ-Холдинг» на підставі договору міни від 06.11.2003р. №5/11(т.1, а.с.28,29).

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано дві копії договору купівлі-продажу від 18.11.2003р. №49, один - до позовної заяви (т.1.,а.с.13-15), а другий - надісланий супровідним листом від 01.06.2016р. №90 (т.1, а.с.63, 86-89), які за змістом відрізняються один від одного. Так перелік майна, визначений у п.1.1 цих договорів (предмет договору), не є однаковим, а також не співпадають номери пунктів цих договорів.

Жоден з наданих позивачем договорів купівлі-продажу від 18.11.2003р. №49 не містить посилання на правовстановлюючі документи, які підтверджують оформлення продавцем ППКФ «Промавтоматика» права власності на майно, яке було предметом продажу за договором купівлі-продажу від 18.11.2003р. №49.

Таким чином, станом на момент придбання ПП «Овен Плюс» спірного майна у ППКФ «Промавтоматика» на підставі договору купівлі-продажу №49, продавцем не було оформлено право власності на предмет продажу та, відповідно, дане право не було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Крім того, матеріали справи не містять доказів оформлення права власності на спірне майно за позивачем, та представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив, що право власності на спірні обєкти нерухомості за ПП «ОВЕН ПЛЮС» у встановленому законом порядку не оформлено.

Враховуючи вищевикладене, у тому числі судове рішення від 23.05.2011р. у справі №45/184-10, яким відмовлено ПП «Овен Плюс» у визнанні права власності на майно, яке є предметом даного спору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статті 34ГПК України його право на спірне майно будівлі, спорудження і інше майно оздоровчого комплексу «Відпочинок», що знаходиться за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Червоний Оскіл, вул. Лісна, що, відповідно, виключає можливість звернення його з позовом в порядку статті 388 ЦК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, до предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Відповідачем у справах такої категорії є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав передбачених законом, адміністративним актом чи договором. Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, володілець майна є добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Так, статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У пункті 25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що набувач може бути визнаний добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину, за винятком того, що він вчинений при відсутності у продавця права на відчуження.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2008р. у справі №40/222-08, яке набрало законної сили, визнано право власності на будівлі оздоровчого комплексу „Відпочинок, розташованого за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Червоний Оскіл, вул. Лісна, загальною площею 4668,8 кв.м, до складу яких входять: жилий будинок, дерево, під літ. „А1, загальна площа якого 32,4 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А2, загальна площа якого 32,4 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А3, загальна площа якого 32,4 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А4, загальна площа якого 37,6 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А5, загальна площа якого 32,4 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А6, загальна площа якого 37,7 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А7, загальна площа якого 32,4 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А8, загальна площа якого 32,4 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А9, загальна площа якого 37,7 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А10, загальна площа якого 39,1 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А11, загальна площа якого 52,2 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А12, загальна площа якого 52,2 кв.м, жилий будинок, цегла, під літ. „А13, загальна площа якого 127,5 кв.м, жилий будинок, цегла, під літ. „А14, загальна площа якого 79,3 кв.м, жилий будинок, цегла, під літ. „А15, загальна площа якого 59,0 кв.м, жилий будинок, цегла, під літ. „А16, загальна площа якого 66,0 кв.м, жилий будинок, дерево, під літ. „А18, загальна площа якого 49,4 кв.м, корпус профілакторії, цегла, під літ. „А19, загальна площа якого 729,3 кв.м, профілакторія на 100 місць, цегла, під літ. „А20, загальна площа якої 1916,9 кв.м, адмінкорпус, цегла, під літ. „А21, загальна площа якого 143,0 кв.м, пожарне депо, цегла, під літ. „Б, загальна площа якого 180,5 кв.м, кладова, цегла, під літ. „В, загальна площа якої 5,3 кв.м, їдальня, цегла, під літ. „Г, загальна площа якої 351,8 кв.м, склад, цегла, під літ. „Д, загальна площа якого 49,5 кв.м, погріб, цегла, під літ. „Ж, загальна площа якого 68,3 кв.м, котельня, цегла, під літ. „З, загальна площа якого 181,5 кв.м, лодочна станція, цегла, під літ. „Е, загальна площа якої 46,2 кв.м, очисні споруди, цегла, під літ. „К, загальна площа якого 91,8 кв.м, хозблок, цегла, під літ. „Л, загальна площа якого 72,6 кв.м за Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕНЕРГОСОЮЗ (т.1, а.с.159 -161).

Вказане судове рішення не скасовано у встановленому законом порядку, набрало законної сили, а отже в силу приписів статті 115 ГПК України є обовязковим.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. (рішення чинне з 06.11.2002р.) в справі Совтрансавто-Холдінг проти України у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі Брумареску проти Румунії, параграф 61) (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.07.2008 р. N 01-8/451 «Про внесення змін до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003 N 01-8/1427 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Також у рішенні Європейського суду з прав людини "Христов проти України" від 19.02.2009р. Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Таким чином, оскільки на момент розгляду справи рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2008р. у справі №40/222-08 набрало законної сили та станом на 16.11.2009р. (укладення договору купівлі-продажу з ТОВ «Еквіта-С»), як і на момент розгляду справи не скасовано, єдиним законним власником спірного майна на момент його продажу було ТОВ „ЕНЕРГОСОЮЗ, а отже мало достатні правові підстави для його відчуження.

Доказів, які б підтверджували відсутність у ТОВ „ЕНЕРГОСОЮЗ права на відчуження спірного майна позивачем не надано.

У зв'язку з викладеним, право власності на спірне майно набуте ТОВ «Еквіта-С» правомірно на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 16.11.2009р., правомірність якого відповідно до статті 204 ЦК України призюмується та який ніким не оскаржений і не скасований в судовому порядку, тобто є чинним.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене в сукупності суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ПП «Овен Плюс» про витребування у ТОВ «Еквіта-С» майна, оскільки позивачем не доведено, як факту права власності на спірне майно так і відсутності у ТОВ „ЕНЕРГОСОЮЗ права на відчуження спірного майна.

Щодо поданого відповідачем клопотання про застосування позовної давності суд апеляційної інстанції зазначає, наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частин 3,4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина 5 статті 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.261ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права або про особу яка його порушила.

За змістом частини 1 статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

У пункті 2.2 та п.п.4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. N10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» зазначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З урахуванням викладеного, встановивши відсутність правових підстав для витребування спірного майна у ТОВ «Еквіта-С», відсутні підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносинах.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, у звязку з чим підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у звязку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1552/16- без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються заявника апеляційної скарги ПП «Овен Плюс».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Овен Плюс» залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1552/16 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 01.11.2016р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Шутенко І.А.