Постанова № 62370863, 25.10.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р. Справа № 907/406/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Зварич О.В.

ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.

та представників:

прокуратури: ОСОБА_2 прокурор;

від позивача в режимі відеоконференції: ОСОБА_3 представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача в режимі відеоконференції: ОСОБА_4 представник (довіреність в матеріалах справи);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-словацького підприємства Фем-Інвест, б/н від 29.07.2016

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.07.2016 (суддя Івашкович І.В.)

у справі № 907/406/16

за позовом: Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-словацького підприємства Фем-Інвест, м. Ужгород

про стягнення 89 763, 75 грн.

Ужгородська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТОВ Фем-Інвест про стягнення 89 763, 75 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані порушення відповідачем зобовязань щодо своєчасного та в повному обсязі внесення платежів по орендній платі згідно з умовами договору оренди №897/0 від 11.09.2007, внаслідок чого за період оренди з липня 2013 року по жовтень 2014 року виникла заборгованість в розмірі 89 763, 75 грн.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.07.2016 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 89 763, 75 грн боргу та з відповідача на користь Ужгородської місцевої прокуратури 1 378, 00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Місцевий господарський суд при прийнятті рішення встановив наявність підстав для здійснення прокурором у даній справі належного представництва інтересів держави в особі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, який відноситься до системи органів місцевого самоврядування.

При задоволенні позовних вимог виходив з того, що матеріалами справи підтверджена наявна заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів за період з липня 2013 року по жовтень 2014 року в розмірі 89 763, 75 грн. Твердження відповідача щодо необхідності розрахунку орендної плати з суми, яка визначена в п. 4.3 договору (3 150, 00 грн) з урахуванням пролонгації договірних відносин на наступний період вважає безпідставними та необґрунтованими.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ТОВ Фем-Інвест звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.07.2016 та залишити позов керівника Ужгородської місцевої прокуратури без розгляду, мотивуючи свої доводи порушенням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права.

Щодо порушень місцевим господарським судом норм процесуального права, зазначає, що суд безпідставно не залишив позовну заяву без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки відсутні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в особі визначеного у позові органу - Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради. Стверджує при цьому, що Департамент міського господарства є однією з виконавчих структур Ужгородської міської ради, тобто відноситься до органів місцевого самоврядування, однак Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст.2) йому повноваження органу виконавчої влади не делегувались.

Також скаржник частково не погоджується з стягненням основної заборгованості. Такий підтверджує наявність заборгованості, розмір якої в межах спірного періоду складає 52508,24 грн. Поряд з цим, заперечує визначення заборгованості по орендній платі за спірний стверджуючи, що оскільки згідно з п.9.2 договору такий вважався продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, то з урахуванням встановленого розміру орендної плати за перший місяць 3150 грн, при наступній індексації такого розміру нарахування орендної плати за період з липня 2013року по жовтень 2014 року мають складати 52 508, 24 грн.

29 серпня 2016 року позивач, скориставшись правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказував про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі та законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду. Отже, просив залишити рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.07.2016 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В даному судовому засіданні прокурор та позивач підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просили залишити рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.07.2016 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення місцевого господарського суду та залишити позовну заяву прокуратури без розгляду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представників представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.07.2016 у справі № 907/406/16 залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Управлінням майном міста Ужгородської міської ради, правонаступником якого є Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, (Орендодавець) та ТОВ спільним українсько-словацьким підприємством "Фем-інвест" (Орендар) укладено Договір №897/0 від 11.09.2007 оренди нежитлового приміщення. відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю) за адресою: м. Ужгород, вул. Гранітна, 12а, площею 568,1 кв.м. для використання під майстерні.

Відповідно до п. 2.1 договору вступ Орендаря в користування майном настає з моменту підписання сторонами договору оренди та акту приймання-передачі.

Умовами про строк дії договору (п.3.1) передбачено, що договір укладається на строк з 11.09.2007 по 11.09.2008.

Згідно з п.9.2 передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

11 вересня 2007 року сторонами підписано акт приймання-передачі нежилого приміщення до договору оренди № 897/0 від 11.09.2007.

Відповідно до укладеного сторонами 28.11.2014 додатку до договору №897/0 від 11.09.2007 сторони дійшли згоди розірвати (припинити дію) договору оренди. За актом приймання-передачі нежилого приміщення площею 568,1 кв.м за адресою: м. Ужгород, вул. Гранітна,12А, підписаним 28.11.2014, сторони оформили передачу Орендарем та приймання Орендодавцем вказаного обєкту оренди.

Згідно з п.5.2 договору оренди Орендар (відповідач) зобовязався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Умови розділу IV "Орендна плата" визначають порядок здійснення нарахування орендної плати. Встановлено, зокрема, що орендна плата за перший місяць оренди (вересень 2007 року) встановлена відповідно до Протоколу засідання конкурсної комісії №2 від 11.09.2007, і становить 3150 грн. (п.4.3). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. (п.4.4). Орендна плата вноситься безготівково на відповідний розрахунковий рахунок не пізніше 15 числа наступного місяця (п.4.8).

Отже, з урахуванням умов договору, відповідачу за період з липня 2013 року по жовтень 2014 року здійснено нарахування щомісячних платежів орендної плати, загальний розмір яких складає 89 763, 75 грн.

Доказів оплати заборгованості матеріали справи не містять.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Аналогічні вимоги встановлено згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. 286 Господарського кодексу України.

Слід зазначити, що відповідач по суті не заперечує наявність заборгованості по сплаті орендних платежів, а лише заперечує спосіб нарахувань.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо безпідставності посилань відповідача, оскільки п. 9.2 договору погоджено умови його пролонгації, які за своїм змістом узгоджуються з ст.764 Цивільного кодексу України та ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Норми ст. 764 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачають таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка по суті зводиться до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

По суті договірні умови сторін (п.9.2) та відповідні норми закону передбачають продовження договірних відносин на наступний період, а не початок дії його умов на кожний наступний строк.

Отже, при виникненні передбачених умовами п.9.2 обставин, за яких договір №897/0 вважався продовженим, правомірним є продовження здійснення нарахувань орендної плати за кожний наступний місяць оренди з дотриманням при цьому умов п.4.4, тобто, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відтак, місцевим господарським судом підставно та обґрунтовано присуджено до стягнення з відповідач на користь позивача 89 763, 75 грн основної заборгованості по сплаті орендних платежів.

Доводи скаржника, що суд безпідставно не залишив позовну заяву без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, оскільки відсутні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в особі визначеного у позові органу - Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

За приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Конституційним судом України у рішенні від 08.04.1999 року у справі № 3-рп/99 роз'яснено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В даному випадку місцевим господарським судом встановлено, що керівник Ужгородської місцевої прокуратури, звернувшись з позовом в інтересах держави в особі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, обґрунтовував існування порушень інтересів держави, ненадходженням внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань до бюджету відповідних сум по сплаті орендної плати, що створює загрозу ефективного використання та збереження майна міста. При цьому відповідним органом, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, а підстави звернення з даним позовом прокурор обґрунтовує тривалим невжиттям зазначеним органом заходів примусового стягнення орендної плати.

Отже, з огляду на вищевикладене, звернення прокурора з позовом про стягнення заборгованості в інтересах держави в особі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, як орендодавця за договором, є правомірним.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Закарпатської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав задоволення апеляційної скарги та залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.07.2016 у справі № 907/406/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повна постанова складена 31.10.2016.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.