Постанова № 62370843, 01.11.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2016 р.Справа № 916/2587/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А.,

Поліщук Л.В.

при секретарі - Мукієнко О.Ф.

за участю представників:

Від позивача: Ющенко Н.М., Нікішев О.В.

Від відповідача: Булка С.Є.

Від ТОВ "Сучасний факторинг": не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «ПОРТО ФРАНКО» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг"

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 26 вересня 2016 року

у справі № 916/2587/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський торговий дім»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «ПОРТО ФРАНКО» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ АБ „ПОРТО-ФРАНКО" Красюка І.І.

про припинення права власності та визнання права власності.

ВСТАНОВИЛА:

20 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеський торговий дім» (далі - ТОВ «Одеський торговий дім») звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «ПОРТО ФРАНКО» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» Красюка І.І. (далі - ПАТ АБ «ПОРТО ФРАНКО») про припинення права власності ПАТ АБ «ПОРТО ФРАНКО» на 9/50 частин нежилих приміщень 1-го, 4-го поверхів, техприміщень будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, будинок, 2, та визнання за ТОВ «Одеський торговий дім» права власності на зазначені 9/50 частин нежилих приміщень.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що ТОВ «Одеський торговий дім» на підставі свідоцтва про право власності від 04.10.2004р. САА № 448648 та ПАТ АБ «ПОРТО ФРАНКО» на підставі договору купівлі - продажу від 21.09.2006р. є співвласниками нежилих приміщень 1-го, 4-го поверхів та техприміщень будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, будинок 2, з яких 9/50 частин належить відповідачеві, а 41/50 частин належить позивачеві. Складні конфліктні правовідносини між ПАТ АБ «ПОРТО ФРАНКО» та ТОВ «Одеський торговий дім» на даний час призвели до того, що спільне володіння та використання ними приміщень 1-го, 4-го поверхів, техприміщень є неможливим, а тому на підставі ст. 365 ЦК України позивач просив суд припинити право власності ПАТ АБ «ПОРТО ФРАНКО» на 9/50 частин нежилих приміщень 1-го, 4-го поверхів, техприміщень будівлі, розташованої за вказаною адресою, та визнати за ним право власності на зазначені 9/50 частин нежилих приміщень.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусом та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачу у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження та інше) щодо нерухомого майна 9/50 частин нежилих приміщень 1-го та 4-го поверхів та техприміщень будівлі, розташованої за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, будинок, 2, які належать ПАТ АБ „ПОРТО ФРАНКО".

В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на те, що ПАТ АБ „ПОРТО ФРАНКО" перебуває у стадії ліквідації та Красюк І.І. здійснює розпродаж активів банку, що підтверджується інформацією про продаж активів, станом на момент прийняття судового рішення у даній справі та набрання ним законної сили спірне нерухоме майно може стати власністю іншої особи, що, на думку заявника, свідчить про те, що без забезпечення поданого позову виконання рішення суду буде неможливим.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26 вересня 2016 року (суддя: Желєзна С.П.) клопотання ТОВ „Одеський торговий дім" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусом та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачу у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого обтяження та інше) щодо нерухомого майна 9/50 частин нежилих приміщень 1-го та 4-го поверхів та техприміщень будівлі, розташованої за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, будинок, 2, які належать публічному акціонерному товариству акціонерний банк „ПОРТО ФРАНКО".

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ПАТ АБ „ПОРТО ФРАНКО" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати як необґрунтовану. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує те, що станом на 03.10.2016 року заборгованість АБ „ПОРТО ФРАНКО" перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб складає більше 300 000 000 грн. Відповідно до положень ст. ст. 51, 52 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", 15.09.2016 року державне підприємство „СЕТАМ" провело аукціон (відкриті торги) з реалізації 9/50 частин нежилих приміщень 1-го та 4-го поверхів та техприміщень будівлі, розташованої за адресою:, м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, будинок 2, за результатами проведення якого переможцем визнано ТОВ „Сучасний факторинг", яке погодилося придбати вищезазначене майно.

А також ТОВ „Сучасний факторинг", яке не є стороною у справі № 916/2587/16, але вважаючи, що оскаржувана ухвала порушує його права, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду від 26.09.2016 року скасувати.

В обґрунтування своєї скарги, ТОВ „Сучасний факторинг" посилається на те, що оскаржувана ухвала порушує його права, оскільки за результатами проведених ДП „СЕТАМ" 15.09.2016 року електронних торгів з продажу 9/50 частин нежилих приміщень 1-го, 4-го поверхів та техприміщень будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, будинок 2, виставлених на продаж Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, переможцем визначено ТОВ „Сучасний факторинг", яке сплатило частину грошових коштів за майно в розмірі гарантійного внеску та в установленому законом порядку набуло майнових прав на зазначене вище нерухоме майно.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Судом апеляційної інстанції визнано необґрунтованим та відхилено заявлене представником позивача в судовому засіданні клопотання про залучення до матеріалів оскарження в якості додаткових доказів документів і матеріалів з огляду на те, що в даному випадку предметом оскарження є ухвала місцевого суду про вжиття заходів до забезпечення позову з процесуальних мотивів і справа по суті спору не переглядається.

Обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали оскарження, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, серед яких, зокрема, заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Приписами постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" унормовано, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як вбачається з матеріалів оскарження та зазначалося вище, предметом спору в межах даної справи є припинення права власності ПАТ АБ «ПОРТО ФРАНКО» на 9/50 частин нежилих приміщень 1-го, 4-го поверхів, техприміщень будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, будинок, 2, та визнання за ТОВ «Одеський торговий дім» права власності на зазначені 9/50 частин нежилих приміщень з тих підстав, що складні конфліктні правовідносини між сторонами призвели до того, що на даний час спільне володіння та використання ними приміщень 1-го, 4-го поверхів, техприміщень є неможливим.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд послався на те, що невжиття таких заходів може ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, який направлений на захист прав ТОВ „Одеський торговий дім".

Водночас, судом апеляційної інстанції установлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 26 вересня 2014 року № 610 «Про віднесення Публічного Акціонерного Товариства Акціонерний Банк «ПОРТО-ФРАНКО» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.09.2014 року прийнято рішення № 103 про запровадження з 29.09.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне Акціонерне Товариство Акціонерний Банк «ПОРТО-ФРАНКО» (код ЄДРПОУ: 13881479; МФО: 328180; місце знаходження: вул. Пушкінська, 10, м. Одеса, 65026, Україна).

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АБ «ПОРТО-ФРАНКО» призначено провідного спеціаліста з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Красюка І.І. Тимчасову адміністрацію в АБ «ПОРТО-ФРАНКО» запроваджено строком на 3 місяці з 29 вересня 2014 по 29 грудня 2014 включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29.12.2014 року прийнято рішення № 169 про продовження до 29.01.2015 року тимчасової адміністрації.

Постановою Правління НБУ від 30.01.2015р. № 67 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АБ «ПОРТО-ФРАНКО», в зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 30.01.2015 № 19 про початок здійснення процедури ліквідації відповідача, та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних № 248 від 29.12.2015 року продовжено строки процедури ліквідації АБ «ПОРТО-ФРАНКО» до 29.01.2018 року.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Частиною 6 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.12.2015 р. № 280/15 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ «ПОРТО - ФРАНКО» розпочато задоволення вимог кредиторів третьої черги, відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Станом на 03.10.2016 заборгованість АБ «ПОРТО-ФРАНКО» перед Фондом складає більше 300 000 000 грн.

15.09.2016 року Державне підприємство «СЕТАМ» провело аукціон (відкриті торги) з реалізації 9/50 нежилих приміщень 1-го, 4-го поверхів, техприміщень, розташованих за адресою Одеська область, м. Одеса Новощіпний ряд, буд. 2, за результатами проведення якого переможцем визнано ТОВ «Сучасний факторинг», що підтверджується протоколом № 197739 проведення електронних торгів.

29.09.2016 року між ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ АБ «ПОРТО-ФРАНКО» Красюка І.І. (продавець) та ТОВ «Сучасний факторинг» (покупець) було укладено попередній договір № 04/58 до договору купівлі - продажу нерухомості, згідно з яким на умовах даного договору та на підставі протоколу № 197739 організатору аукціону ДП «СЕТАМ» про визначення переможця аукціону з реалізації активів АБ „ПОРТО ФРАНКО" шляхом продажу 9/50 частин нежилих приміщень 1-го, 4-го поверхів та техприміщень будівлі, розташованої за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, будинок, 2, продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти у власність зазначений об'єкт нерухомості та оплатити суму згідно протоколу. За цим договором покупець гарантує протягом 3-х робочих днів з дня зняття обмежень з об'єкту нерухомості укласти договір купівлі - продажу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів оскарження, місцевим господарським судом вжиті заходи до забезпечення позову без дослідження дійсних обставин справи. Місцевий суд належним чином не обґрунтував необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусом та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна. Посилання місцевого суду про ймовірність невиконання чи ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову, має характер припущення та не підтверджено відповідними доказами.

Місцевим судом не враховано, що предметом спору є нерухоме майно ПАТ АБ „ПОРТО ФРАНКО" включене до ліквідаційної маси з метою його реалізації та спрямування одержаних від реалізації грошових коштів на задоволення вимог кредиторів відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а заяву про забезпечення позову у даній справі подано ТОВ «Одеський торговий дім» за надуманим спором між сторонами. Незалежно від результатів вирішення господарським судом спору в даній справі видача наказу та примусове виконання рішення за вищевказаними позовними вимогами не провадиться, а отже, відсутні обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Колегія суддів враховує те, що ТОВ «Сучасний факторинг» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 26.09.2016 року про забезпечення позову, в порядку ст. 91 ГПК України. Згідно з приписами ч. 1 ст. 91 ГПК України апеляційну скаргу мають право подати не лише сторони у справі, а й особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав та обов'язків.

З юридичного аналізу наведеного правового положення вбачається, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

В п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", із змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Судом апеляційної інстанції установлено, що до винесення оскаржуваної ухвали господарського суду Одеської області від 26.09.2016р. у даній справі, ТОВ «Сучасний факторинг» на підставі протоколу № 197739 організатору аукціону ДП «СЕТАМ» від 15.09.2016р. було визнано переможцем аукціону з реалізації активів АБ „ПОРТО ФРАНКО" шляхом продажу 9/50 частин нежилих приміщень 1-го, 4-го поверхів та техприміщень будівлі, розташованої за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, будинок, 2, сплатило частину грошових коштів на зазначене майно у розмірі гарантійного внеску та в установленому законом порядку набуло майнових прав на спірне нерухоме майно

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ТОВ «Сучасний факторинг» судова ухвала безпосередньо стосується прав та обов'язків цієї особи, оскільки судом вирішувалося питання щодо майна, майнові права на яке належать їй, тобто судом вирішувалося питання про право у правовідносинах, учасником яких на момент винесення ухвали господарським судом першої інстанції є скаржник. Отже, між скаржником і сторонами у справі існує правовий зв'язок.

За таких обставин, оскаржувану ухвалу місцевого суду визнати законною та обґрунтованою не можна, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101-106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «ПОРТО ФРАНКО» та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний факторинг" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 26 вересня 2016 року у справі № 916/2587/16 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський торговий дім» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

Поліщук Л.В.