Ухвала суду № 62370795, 27.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 р. № 876/6330/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року у справі за позовом Володимир-Волинського підприємства теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2015 року позивач - Володимир-Волинське підприємство теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" звернулось до суду із позовом до відповідача - Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Володимир-Волинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001061500 від 12 травня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог Володимир-Волинське підприємство теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" зазначає, що Володимир-Волинською ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податкової звітності ПТМ "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" з податку на додану вартість за лютий 2015 року, в ході якої податковим органом встановлено порушення норм податкового законодавства. За результатами перевірки складено акт від 17.04.2015 № 349/15-05384488. На підставі вищевказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001061500 від 12 травня 2015 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 856 993,50 грн, з них 571 329, 00 грн основного зобов'язання та 285 664, 50 грн штрафних санкції.

Позивач вважає помилковими викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про невірне відображення позивачем рядків декларації за лютий 2015 року, внаслідок чого підприємством занижено податкові зобов'язання з ПДВ.

Зокрема, в декларації за лютий 2015 року було відображено суми від'ємного значення які задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року, в сумі 1 455 169, 00 грн. Згідно п.33. підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, підприємство має право розпорядитися залишками від'ємного значення попередніх звітних періодів задекларованих платником до 01 лютого 2015 року - збільшує розмір суми податку, на який платник має право зареєструвати податкові накладні, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний податковий період, в якому було таке збільшення.

Відповідно до поданої декларації за лютий 2015 року підприємство зменшило суму бюджетного відшкодування на суму податкового зобов'язання в сумі 571 329, 00 грн.

Оскільки, податкова декларація з ПДВ позивачем була заповнена відповідно до вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23 вересня 2014 року №966, у редакції наказу від 23 січня 2015 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 102/26547 (далі-Порядок) то податкове повідомлення-рішення № 0001061500 від 12 травня 2015 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 12 травня 2015 року № 0001061500.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач - Володимир-Волинська ОДПІ оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Володимир-Волинська ОДПІ, зокрема, зазначає, що при проведенні камеральної перевірки поданої декларації встановлено невірне відображення позивачем рядків декларації, що призвело до відсутності нарахувань в інтегрованій картці платника податку на додану вартість та в зв'язку з чим встановлено заниження податкових зобов'язань за лютий 2015 року в сумі 571 329, 00 гривень. В порушення п.5 Розділу IX, пп.8 п.5 Розділу V Порядку позивачем неправомірно відображено графу 7 додатка 2 таблиці 1 до декларації за лютий 2015 року та неправомірно перенесено до рядків 20.2 та 27 декларації за лютий 2015 року ПДВ в сумі 571 329 грн, так як вказану суму ПДВ необхідно відображати в наступному звітному (податковому) періоді (березень 2015 року).

Враховуючи дані обставини, контролюючим органом під час перевірки встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на 571 329, 00 гривень.

Апелянт вважає, що податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до норм чинного законодавства та з наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги апелянта слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Володимир-Волинською ОДПІ відповідно до п.п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податкової звітності ПТМ "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" з податку на додану вартість за лютий 2015 року. За результатами перевірки складено акт № 349/15-05384488 від 17 квітня 2015 року, яким встановлено порушення вимог п.187.1, п.187.7, п.187.10 статті 187, п.200.1, п.200.2 статті 200 ПК України, п.5 розділу 9, пп.8 п.5 розділу 5 "Порядку подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №966 від 23 вересня 2014 року (а.с.29-32, т.1).

На підставі вищевказаного акту перевірки Володимир-Волинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001061500 від 12 травня 2015 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 856 993, 50 грн, в т. ч. за основним платежем у сумі 571 329,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 285 664, 50 грн (а.с.42,т.1).

Не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Однак, рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 10 червня 2015 року № 4009/10/03-20-10-0306 податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2015 року № 0001061500 залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с.46-49, т.1).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Разом з тим, відповідно до підпункту 187.7 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Підпунктом 187.10 цієї ж статті встановлено, що платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1 та 200.2 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В силу п.200.4 ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 201.3 статті 201 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість. З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України Законом № 71, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Кодексу. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Порядок визначення сум, в межах яких платник податку має право зареєструвати податкові накладні, регламентовано п.200-1.3 ст.200-1 ПК України. Зокрема, платник податку може без додаткових перерахувань на електронний рахунок коштів зареєструвати податкову накладну із податковими зобов'язаннями, але в межах наявних у нього сум податкового кредиту, що підтверджуються податковими накладними, які, у свою чергу, постачальник товарів/послуг зареєстрував в ЄРПН. Але, згідно з оновленим п. 35 підрозділу 2 розділу XX ПК України період з 01 лютого 2015 року по 01 липня 015 року є перехідним, протягом якого реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п. 2001.3 цього Кодексу.

Відповідно до п.200-1.4 ст.200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

За підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню: а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку; б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 201.3 статті 201 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника .

Накопичені до 01 лютого 2015 року залишки від'ємного значення ПДВ повинні враховуватись в особливому порядку. Пунктом 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні /розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), визначену пунктом 201.3 статті 201 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Порядок подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 1267/26044 (надалі - Порядок № 966).

Варто врахувати, що Міністерством фінансів України затверджено нову форму декларації з ПДВ, в якій для сум залишків від'ємного значення, непогашених станом на 01 лютого 2015, передбачено окремий розділ IV. Згідно розділу IX Порядку № 966 передбачено, що суми залишку від'ємного значення податку попередніх податкових періодів обліковуються у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) у розрізі звітних (податкових) періодів, у яких такі суми виникли. Суми від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, що обліковуються у (Д2) (додаток 2), до розділу III декларацій 0110 за звітні (податкові) періоди, починаючи з лютого 2015 року / I кварталу 2015 року, не переносяться, а відображаються в розділі IV таких декларацій.

Пунктом 5 Порядку № 966 встановлено, що у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) зазначаються: у графах 2 - 6 - суми залишку від'ємного значення податку попередніх податкових періодів станом на початок поточного звітного періоду в розрізі виду такого від'ємного значення; у графах 2 - 6 (Д2) (додаток 2) за лютий 2015 року (I квартал 2015 року) зазначаються суми від'ємного значення, що підлягають зарахуванню до звітного (податкового) кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року / IV квартал 2014 року); суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року.

У графі 6 (Д2) (додаток 2) наступних звітних (податкових) періодів зазначаються дані графи 14 (Д2) (додаток 2) за попередній звітний (податковий) період.

Значення рядка "Усього, в т. ч.:" графи 6 переноситься до рядка 26 декларації за поточний звітний (податковий) період;

у графі 7 - сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Значення рядка "Усього, в т. ч.:" переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду. У графі 14 вказується сума залишку непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду. Значення рядка "Усього, в т. ч.:" графи 14 переноситься до рядка 31 декларації.

Так, судами встановлено, що з дотриманням вищезазначених вимог Володимир-Волинським підприємством теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" складено й подано декларацію з додатком 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року. В декларації з ПДВ за лютий 2015 року позивачем було зазначено в рядку 18 позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту 571 329, 00 грн. В декларації позивач прийняв рішення використати непогашені залишки ПДВ, тому був заповнений додаток 2 та одночасно відображено рішення в рядку 27 та 20.2 декларації за лютий 2015 року. Відповідно до даних декларації з ПДВ позивач мав суму бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних періодів, які залишились непогашеними станом на 01 січня 2015 понад 1 466 169, 33 грн.

В додатку 2 "Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року" підприємством заповнено заяву та таблицю 1 такого змісту: Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу просимо: згідно з підпунктом "а" на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 571 329,00 грн збільшити розмір суми податку, на яку матимемо право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 200-1.3 статті 201 розділу V Кодексу. Одночасно у графі 7 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року збільшено розмір суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення, - тобто в лютому 2015 року.

Відповідно до підпункту 8 пункту 5 розділу V Порядку рядок 20.2 передбачений для відображення суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рядок 20.2 заповнюється в звітному (податковому) періоді, в якому було здійснено таке збільшення. Значення рядка 20.2 відповідає значенню рядка 27.

Пунктом 5 розділу ІХ Порядку передбачено, що значення рядка Усього, в т. ч.: графи 7 таблиці 1 (Д2) (додаток 2) переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду. У графі 7 Додатка 2 до податкової декларації з ПДВ позивача за лютий 2015 року правомірно зазначено суму усього 571329,00 грн., яка з дотриманням вимог Порядку та Податкового кодексу України переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду лютого 2015 року. Відповідно рядок 31 податкової декларації з ПДВ декларації складає 894 840, 00 грн, так як його значення має становити різницю: рядків 26 (1 466 169, 00 грн) та 27 (571 329, 00 грн).

Судом першої інстанції вірно враховано, що Порядок № 966 не передбачає, що можливість заповнювати рядок 20.2 податкової декларації з ПДВ, в якому зазначається збільшення ліміту реєстрації податкових накладних та сум податкового кредиту, починається для платників податку лише з березня 2015 року. Жодна норма ПК України та Порядку не визначає термін, з якого платник податку за власним бажанням буде враховувати залишки від'ємного значення (бюджетного відшкодування) з ПДВ за старими правилами чи враховувати зазначені суми (або їх частину) в складі від'ємного значення розділу III Декларації.

Апелянт стверджує, що від'ємне значення податку сформоване до 01 лютого 2015 року платник податків має направити на зменшення майбутніх зобов'язань за правилами, які діяли станом на 31 січня 2014 року, тільки починаючи з березня 2015 року. Тобто, маючи у розділі IV декларації значні суми невідшкодованого податку позивач позбавлений можливості перенести необхідну частину такого значення до р.20.2 податкової декларації з ПДВ.

Однак, жодна норма Податкового кодексу України та Порядку не визначає термін, з якого платник податку за власним бажанням враховуватиме залишки від'ємного значення (бюджетного відшкодування) з ПДВ за старими правилами чи враховуватиме зазначені суми (або їх частину) у складі від'ємного значення р. III декларації.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що саме заява платника податків є подією, з якою пов'язане збільшення розміру суми податку, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, та одночасне збільшення податкового кредиту. Заповнення такої заяви у складі декларації (починаючи з лютого 2015 року) є достатньою підставою для включення заявлених у ній залишків ПДВ до податкового кредиту в цій же декларації. Платник податків самостійно вирішує, коли (в складі якої декларації) подати заяву та відобразити непогашені залишки ПДВ, а також напрям їх використання. При цьому всі непогашені залишки ПДВ без проведення перевірок, тобто автоматично, в силу заповнення заяви (додатку 2 до декларації), підлягають врахуванню як у збільшення реєстраційної суми, так і податкового кредиту. Так, якщо платник податків приймає рішення використати непогашені залишки ПДВ, він відображає таке рішення в декларації шляхом заповнення додатку 2. Відповідно, всі такі суми автоматично (без перевірок) мають збільшити реєстраційну суму в силу подання такої заяви (додатку 2 до декларації) та одночасно відображаються в рядку 20.2 декларації.

За таких обставин, суд погоджується з порядком дій Володимир-Волинського підприємства теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" по заповненню податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року та додатку 2 до неї.

Окрім того, на думку суду, відповідач не мав підстав для проведення камеральної перевірки з посиланням на п.200.10 ст.200 ПК України. Так, в пункті 33 підрозділу 2 розділу XX ПК України передбачено, що у разі коли платник податку скориставшись своїм правом переносить частину від'ємного значення на збільшення ліміту реєстрації податкових накладних, таке перенесення здійснюється без проведення перевірок, передбачених статтею 200 ПК України. Таке збільшення повинно бути здійснене податковим органом за результатами прийняття та обробки декларації з ПДВ без будь-якого втручання з боку податкових органів, у тому числі і без проведення камеральної перевірки, яка передбачена пункту 200.10 ПК України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги Володимир-Волинського підприємства теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" є підставними та обґрунтованими, та такими, що знайшли своє підтвердження наявними у матеріалах справи документами.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року у справі № 803/1557/15 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І. В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В. Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 01.11.2016 року.