Ухвала суду № 62370747, 26.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 р. Справа № 876/3796/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Богдан А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління ДАІ УМВС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 року в справі №809/321/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, управління Державної автомобільної інспекції УМВСУ в Івано-Франківській області, УМВС України в Івано-Франківській області про зобов'язання до вчинення дій, стягнення коштів,

встановив:

У квітні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, управління Державної автомобільної інспекції УМВСУ в Івано-Франківській області, УМВС України в Івано-Франківській області, в якому, з врахуванням змінених позовних вимог, просив стягнути з відповідача в особі Управління державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області 570,78 грн. та середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку зі звільненням позивача з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України згідно з наказом УМВС України в Івано - Франківській області №580 о/с від 02.11.2015, позивачу було нараховано вихідну допомогу в розмірі 38051,78 грн. Однак 14.04.2016 переведено на картковий рахунок позивача у сумі, меншій на 570,78 грн, та в порушення частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України строків, встановлених законодавством, не дотримано. Позивач вважає, що Управління державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області повинно виплатити середній заробіток за час затримки зазначеної вище виплати по день фактичного розрахунку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 року адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з Управління державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.11.2015 року по 14.04.2016 року в розмірі 17698 (сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім) гривні 50 копійок; в задоволенні решти позовних вимог та до інших відповідачів - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Управління Державної автомобільної інспекції УМВСУ в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, а відтак, на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши доводи апелянта та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд дійшов переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 20.12.1992 проходив службу в органах внутрішніх справ України. Наказом УМВС України в Івано-Франківській області по особовому складу №580о/с від 02.11.2015 позивача - лейтенанта міліції звільнено з органів внутрішніх справ з посади старшого інспектора технічного нагляду відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Рогатинського району, підпорядкованого управлінню Державної автомобільної інспекції Управління МВС в Івано-Франківській області, у запас Збройних Сил згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за пунктом 64 «б» (через хворобу).

Відповідно до довідки управління Державної автомобільної інспекції в Івано- Франківській області №16/92 від 29.04.2016 позивачу нараховано вихідну допомогу в сумі 38051,78 грн., з яких утримано військовий збір 1,5% від нарахованої суми вихідної допомоги та спрямовано до державного бюджету - 570,78 грн. та виплачено через картку ПАТ КБ «Приватбанк» 37481,00 грн.

Зокрема, 14.04.2016 Управлінням державної автомобільної інспекції в Івано- Франківській області виплачено позивачу кошти у сумі 37481,00 грн. шляхом поповнення карткового рахунку № НОМЕР_1, тобто із затримкою виконання обов'язку щодо виплати всіх належних позивачу сум в день звільнення.

Зазначене послужило підставою для звернення позивача до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково адміністративний позов, керувався тим, що відповідно до норм трудового законодавства відповідач несе обов'язок щодо виплати позивачу його середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової допомоги при звільненні по день фактичного розрахунку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з наступних мотивів.

Порядок нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби регламентовано Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Так, відповідно до частини 1 статті 9 даного Закону (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до приписів частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 Кодексу законів про працю України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Матеріалами справи підтверджується несвоєчасність виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, із затримкою такої виплати на 115 робочих днів, що є підставою для стягнення середнього заробітку за весь період затримки повного розрахунку зі звільненим працівником.

Відтак, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про задоволення адміністративного позову в цій частині.

З інших підстав та в іншій частині апелянт рішення суду першої інстанції не оскаржував.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Відтак, висновки суду першої інстанції, щодо яких відсутні заперечення у апеляційній скарзі УДАІ УМВСУ в Івано-Франківській області, судом апеляційної інстанції не перевірялися.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Управління ДАІ УМВС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 року в справі №809/321/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Улицький В.З.

Шавель Р.М.

Повний текст ухвали складено 31.10.2016 року.