Ухвала суду № 62370694, 24.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 р. Справа № 876/7466/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Носа С.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року про залишення позовної заяви без руху по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» звернулося 13.09.2016 року з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року позовну заяву залишено без руху. Суд взяв до уваги ч. 3 ст. 106 КАС України, згідно якої до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, однак позивачем було сплачено судовий збір в розмірі, меншому, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір».

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Покликання маються на те, що адміністративний процес не містить такого поняття як «ціна позову», яким оперує ЗУ «Про судовий збір» для розрахунку суми судового збору. У свою чергу, податковий спір зводиться до перевірки та обґрунтованості прийняття рішення органом державної влади. Це рішення лише в майбутньому може призвести до негативних матеріальних наслідків для платника податку. У справі «Феррадзіні проти Італії» Європейський суд прямо наголосив, що наявність в податковому спорі майнових наслідків не є підставою до віднесення його сфери захисту цивільних прав і обов'язків. Вимога майнового характеру полягає в тому, що особа, яка звертається до суду, вимагає визнати за нею майнове право, присудити річ або стягнути певну грошову суму, у той час як позивач вимагає скасувати рішення контролюючого органу, що не підлягає грошовій оцінці, як неправомірне.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем заявлено вимогу про скасування податкових повідомлень-рішень в яких визначено податкові зобов'язання на загальну 263 891, 21 грн., а тому сума судового збору буде становити 1,5 % від 263 891, 21 грн., що дорівнює 3958, 37 грн.

З врахуванням викладеного та ЗУ «Про судовий збір», недоплачена частина судового збору буде становити: 3958,37-1378,00=2579,37 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

До поданої позовної заяви не додано доказу про сплату судового збору в повній мірі чи документу, який би підтверджував наявність пільг щодо сплати такого.

Відповідно до норм Закон України «Про судовий збір» від 22.05.2015 року, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Зазначена вище правова позиція суду апеляційної інстанції в досліджуваних правовідносинах відповідає судовій практиці Верховного Суду України (ухвала від 13.01.2016 року реєстраційний номер 55159722 та ухвала від 15.01.2016 року реєстраційний номер 55160036), яка з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних спорах де зазначається, що у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень зобов'язаний, орган що оскаржує судове рішення зобов'язаний сплатити судовий збір за ставкою, передбачено для майнового спору.

Проаналізувавши наведене, беручи до уваги, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі, меншому аніж це передбачено законом, тобто як за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, а відтак таку правомірно було залишено без руху. Отже, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» залишити без задоволення, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року про залишення позовної заяви без руху по справі № 819/1088/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 31.10.2016 року.