Постанова № 62370590, 31.10.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2016 року Справа № 904/6074/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Білецької Л.М.

при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.

представники сторін до судового засідання не з’явились, про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2016р. у справі № 904/6074/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

про стягнення пені у розмірі 664 133 грн. 81коп., інфляційної складової у розмірі 1 651 681 грн. 71коп., 3% річних у розмірі 89 122 грн.19коп., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові Метали" з позовом про стягнення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 4687499,99 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015р. еквівалентно 99058101,35грн.), строкової заборгованості зі сплати процентів, нарахованих за період з 15.04.2015р. по 05.05.2015р., у розмірі 30078,13 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015р. еквівалентно 635622,92грн.), простроченої заборгованості по сплаті процентів станом на 05.05.2015р. у розмірі 532812,49 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015р. еквівалентно 11259604,00грн.), пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 27379.13 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015р. еквівалентно 578586,59грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 109375,00 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015р. еквівалентно 2311355,70грн.), 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 1484,93 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на 20.05.2015р. еквівалентно 31380,09грн.), штрафу у розмірі 4376197,19грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2016 року у справі № 904/6074/16 (суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги задоволено частково. Зменшено розмір штрафних санкцій, а саме - пені з 660 583,15 грн. до 396 349,89 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 396 349,89 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 411 140,62 грн., 3 % річних у розмірі 88 710,89 грн. та судовий збір в розмірі 32 406,52 грн. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2016 року в частині зменшення розміру пені на 40 %, прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 264 240,26 грн., у стягненні якої було відмовлено, судові витрати покласти на відповідача.

Так, в обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом не було при прийнятті рішення обґрунтовано належним чином зменшення пені, заявленої позивачем до стягнення, а згідно ст. 551 ЦК України, ст. 219, 233, 229 ГК України підстави для такого зменшення, у даному випадку, в суду були відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.09.2016 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12.10.2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 31.10.2016р.

Сторони наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не забезпечили явку представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Відповідачем подано до канцелярії апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, за яким він проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу позивача безпідставною.

Беручи до уваги, що неявка представників сторін не перешкоджає перегляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представників сторін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 05.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець) та Комунальним підприємством "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі - покупець) підписаний договір купівлі - продажу природного газу № 656/14-БО-3 (далі - договір). За умовами вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

За приписами пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Положеннями пункту 9.3 договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Відповідно до розділу 11 договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивач поставив протягом 2014р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 4768638грн.15коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р., від 30.04.2014р., від 31.10.2014р., 30.11.2014р. та від 31.12.2014р. (а.с. 29 - 35). Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Відповідач був зобов'язаний повністю сплатити вартість природного газу отриманого згідно з актом приймання - передачі від 31.01.2014р. в строк до 14.02.2014р. (включно); згідно з актом від 28.02.2014р. в строк до 14.03.2014р. (включно); згідно з актом від 31.03.2014р. в строк до 14.04.2014р. (включно); згідно з актом від 30.04.2014р. в строк до 14.05.2014р. (включно); згідно з актом від 31.10.2014р. в строк до 14.11.2014р. (включно); згідно з актом від 30.11.2014р. в строк до 14.12.2014р. (включно); згідно з актом від 31.12.2014р. в строк до 14.01.2015р. (включно).

Комунальне підприємство "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області повністю сплатило вартість природного газу, отриманого за договором купівлі - продажу природного газу №656/14-БО-3 від 05.12.2013р. за період з січня 2014р. по грудень 2014р. При цьому, оплата за природний газ отриманий в січні 2014р., лютому 2014р., березні 2014р., квітні 2014р., жовтні 2014р., листопаді 2014р. та грудні 2014р., була здійснена відповідачем з порушенням строків оплати, визначених договором.

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань та на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 1 651 681грн.71коп. за загальний період з лютого 2014р. по вересень 2015р. та 3% річних в розмірі 89122грн.19коп. за загальний період з 15.02.2014р. по 26.11.2015р.

Місцевим господарським судом частково задоволені позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, виходячи з невірно зробленого позивачем розрахунку цих втрат, з чим погоджується і апеляційний суд.

Так, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Виходячи з вищенаведеного, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової в розмірі 1 411 140грн.62коп. за загальний період з березня 2014р. по вересень 2015р., а в задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 240 541грн.09коп. місцевим господарським судом обгрунтовано відмовлено.

Відповідає обставинам справи і висновок суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 411грн.30коп., оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення. Отже, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних, нарахованих за несплату суми боргу за загальний період з 15.02.2014р. по 26.11.2015р. в розмірі 88 710грн.89коп.

Також, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач на підставі пункту 7.2 договору заявив та просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 664 133грн.81коп. за загальний період з 15.02.2014р. по 14.07.2015р.

Місцевим господарським судом правильно визнано обґрунтованим розмір пені, нарахований за несплату суми боргу за загальний період з 15.02.2014р. по 14.07.2015р. лише в розмірі 660 583грн.15коп., а у задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 3550грн.66коп. відмовлено з підстав включення позивачем дня фактичної сплати суми заборгованості до періоду часу, за який здійснюється стягнення.

При цьому, господарський суд виходячи з приписів п. 3 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГПК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшив розмір штрафних санкцій, а саме - пені з 660 583грн.15коп. до 396 349грн.89коп.

Проте, апеляційний суд вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про існування підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені.

Так, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України, суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зазначена процесуальна норма підлягає застосуванню виключно у взаємозв’язку із нормами матеріального права, які встановлюють підстави для зменшення розміру неустойки.

Відповідно ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд повинен, зокрема встановити винятковість даного випадку, майновий стан сторін та оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків кредитора, врахувати інтереси обох сторін.

Натомість, з змісту оскаржуваного рішення не вбачається встановлення судом вищенаведених обставин, а в матеріалах справи відсутні належні докази, які-б свідчили про існування підстав для зменшення розміру пені, виходячи з обставин винятковості та майнового стану сторін.

Окрім цього, апеляційний суд враховує, що заявлений до стягнення розмір пені є значно меншим ніж стягнута сума інфляційних втрат, які за своєю правовою природою є збитками, тобто у даному випадку відсутні підстави, передбачені ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України для зменшення розміру неустойки.

Враховує, апеляційний суд при цьому і тяжкий фінансовий стан позивача через несвоєчасність розрахунків та велику заборгованість споживачів природного газу, збільшення кредиторської заборгованості позивача перед банківськими установами, а також втрату активів в Автономній Республиці Крим.

Таким чином, оскаржуване рішення в частині зменшення розміру пені прийнято господарським судом за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2016 року в частині зменшення розміру пені на суму 264 240,26 грн. і відмови в позові в цій частині та прийняття нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 264 240,26 грн.

В решті оскаржуване рішення слід залишити без змін, як таке, що відповідає чинному законодавству України.

В силу ст.ст. 49, 99 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір за подання апеляційної скарги слід віднести на відповідача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від

31.08.2016р. у справі № 904/6074/16 – задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2016р. у справі № 904/6074/16 – скасувати в частині зменшення розміру штрафних санкцій, а саме - пені з 660583грн.15коп. до 396349грн.89коп. та відмови в позові в цій частині.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (ідентифікаційний код: 36489101; місцезнаходження: 51700, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Центральна, буд. 8) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 20077720; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6) пеню в розмірі 264 240,26 грн.

В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2016р. у справі № 904/6074/16 залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (ідентифікаційний код: 36489101; місцезнаходження: 51700, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ, вул. Центральна, буд. 8) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 20077720; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 39 681,47грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ згідно вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Л.М. Білецька

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.11.2016 року.