Ухвала суду № 62370551, 24.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1612/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

24 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участі секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку,-

В С Т А Н О В И Л А:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС України про:

- визнання протиправними дії, які полягають у проведенні 31.03.2016 камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку - позивачем вимог перебування на спрощеній системі оподаткування;

- визнання протиправним та скасування рішення № 34/10-13-17-04 від 31.03.2016 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_2;

- розподіл судових витрат.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області № 34/10-13-17-04 від 31.03.2016 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь позивача документально підтверджені судові витрати у розмірі 1378,00 грн, згідно платіжного доручення № 1 від 12.05.2016 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправним рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС України № 34/10-13-17-04 від 31.03.2016 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що 06.10.2014 позивач подав податкову декларацію платника єдиного податку за жовжень 2014 року (звітний період календаний рік), в якій задекларовано суму до сплати 5 445,30 грн. Того ж дня позивачем поданову нову звітну декларацію за три квартали 2014 року, в якій сума до сплати складала 5 545,30 грн. Тобто, на думку апелянта, додатково, помилково чи ні, позивачем задекларовано в податкове зобов'язання 5 545,30 за з квартал 2014 року.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Колегія суддів переглядає постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 в межах апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2.

Згідно матеріалів справи, позивач зареєстрований Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 18.02.2009 як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №400566 (а.с. 9).

З 01.01.2012 позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_3 виданим ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області (а.с. 10).

31.03.2016 посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку ОСОБА_2 щодо порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування, за наслідками якої складений акт № 34 від 31.03.2016 (а.с. 11).

У ході перевірки на підставі аналізу даних автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» встановлено наявність у ФОП ОСОБА_2 податкового боргу у розмірі 155,63 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_2 № 34/10-13-17-04 від 31.03.2016 (а.с. 12).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення камеральної перевірки та рішенням, прийнятим за її наслідками, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду.

Дані публічно-правові відносини регулюються нормами Податкового кодексу України.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у звязку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Згідно абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платник єдиного податку зобов'язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

В даному випадку, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є, встановлення податковим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

В першу чергу, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в акті перевірки відсутня будь-яка конкретизація щодо дати та підстав виникнення податкового боргу, міститься лише сума податкового боргу у розмірі 155,63 грн без вказівки на конкретний період та посилання на порушення позивачем правил перебування на спрощеній системі оподаткування, передбачених абзацом 8 пункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.

Згідно інтегрованої картки ФОП ОСОБА_2 за кодом 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» (а.с. 69-70) вказана сума податкового боргу виникла внаслідок нарахування відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань, визначених у податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця № 9056911259 від 06.10.2014.

Згідно матеріалів справи 06.10.2014 позивачем до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за жовтень 2014 року, у якій задекларовано суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 5 545,30 грн. (а.с. 13-15).

У рядку 1 «тип податкової декларації» розділу 1 «Загальні відомості» позивачем одночасно проставлені відмітки в полях «звітна» та «довідково».

Згідно квитанції № 2 вказана податкова декларація прийнята відповідачем 06.10.2014 та зареєстрована за № 9056911259 (а.с. 16).

Цього ж дня (06.10.2014), позивач направив до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за три квартали 2014 року, у якій також задекларовано суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 5545,30 грн. (а.с. 16-18).

У рядку 1 «тип податкової декларації» розділу 1 «Загальні відомості» позивачем проставлено «звітна».

Згідно квитанції № 2 нова податкова декларація прийнята відповідачем 06.10.2014 та зареєстрована за №9056958689 (а.с. 19).

Згідно інтегрованої картки позивача за кодом 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» за 2014 рік, дані обох податкових декларацій щодо суми податкового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 5 545,30 грн перенесені до інформаційних баз даних податкового органу (а.с. 70).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем пояснено, що податкову декларацію № 9056911259 від 06.10.2014 він подав з наміром отримати довідку про доходи, і така декларація. Однак, подаючи зазначену декларацію у рядку 1 «тип податкової декларації» розділу 1 «Загальні відомості» позивачем помилково проставлено відмітку у полі «звітна» одночасно з відміткою у полі «довідково».

Апелянт зазначає, що оскільки податкова декларація № 9056911259 від 06.10.2014 містила у рядку 1 «тип податкової декларації» також відмітку «звітна» її показники автоматично системою перенесені до інтегрованої картки з єдиного податку.

Однак, внаслідок помилки позивача в інтегрованій картці позивача відбулось задвоєння податкового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 5545,30 грн за податковими деклараціями, що у подальшому призвело до виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 296.8 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Враховуючи те, що податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця № 9056958689 від 06.10.2014 містить позначку «довідково», а отже не є податковою звітністю у розумінні положень Податкового кодексу України та не може бути підставою для нарахування податкового зобов'язання з єдиного податку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції дані цієї податкової декларації безпідставно перенесені до інтегрованої картки ФОП ОСОБА_2

Тому, висновки, викладені в акті перевірки № 34 від 31.03.2016 про наявність у позивача податкового боргу у розмірі 155,63 грн на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів є помилковим, у зв'язку з чим рішення № 34/10-13-17-04 від 31.03.2016 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2016 скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3 031, 6 грн.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 - без змін.

Стягнути з Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України на користь Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 3 031, 6 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.