Ухвала суду № 62370490, 31.10.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"31" жовтня 2016 р. Справа № 906/1126/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Саврій В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року у справі №906/1126/13

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області

до ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року у справі №906/1126/13 (суддя Гнисюк С.Д.), поряд з іншим, було розглянуто по суті заявлені Фірмою Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) кредиторські вимоги на загальну суму 24 662 515, 70 грн., визнано їх в частині заборгованості боржника з повернення попередньої оплати за контрактом №8/03э-07 від 23.02.2007 року в розмірі 7 745 645, 60 грн.; з оплати вартості поставленого кредитором товару за контрактом №17/03im-11 від 25.03.2011 року в розмірі 957 649, 99 грн. та 3% річних за весь час прострочення виконання основного зобов'язання в розмірі 82 803, 87 грн.; з повернення основного боргу за договором позики грошових коштів від 01.10.2011 року в розмірі 5 123 715, 34 грн., 8% за користування грошовими коштами в розмірі 1 158 942, 26 грн. та 3% річних, нарахованих на суму основного зобов'язання в розмірі 434 603, 29 грн.; з виплати основного боргу за договором №2507-12 від 25.07.2012 року в розмірі 1 818 697 грн., в решті кредиторські вимоги Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) відхилено; затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в тому числі й з грошовими вимогами Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) на загальну суму 17 322 057, 35 грн. основного боргу у четверту чергу задоволення та а 1 218 грн. судового збору - у першу чергу задоволення /т. 12, а.с. 75 - 96/.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2015 року у справі №906/1126/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Тимошенко О.М., судді: Коломис В.В., Демидюк О.О.), поряд з іншим, апеляційну скаргу Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 12.02.2015 року в частині відхилення вимог спірного кредитора на суму 6 061 430, 12 грн. залишено без змін /т. 12, а.с. 268 - 272/.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2015 року постанову апеляційного суду від 06 квітня 2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 12 лютого 2015 року в частині відмови у визнанні грошових вимог Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) на суму 6 061 430, 12 грн. скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до місцевого господарського з огляду на передчасність висновків судів про відхилення спірних кредиторських вимог з підстав ненастання строку їх виконання боржником до моменту порушення даної справи про банкрутство та незастосування судами до спірних правовідносин положень цивільного законодавства про право кредитора вимагати повернення здійсненої ним передоплати за договором купівлі-продажу облігацій /т.13, а.с. 58 - 66/.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23 листопада 2015 року у справі №906/1126/13 (суддя Омельян О.С.), поряд з іншим, визнано вимоги Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) до боржника на суму 3 221 309, 57 грн. у четверту чергу задоволення та відхилено її вимоги на суму 2 355 497, 90 грн. /т.15, а.с. 209 - 218/.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року у справі №906/1126/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Павлюк І.Ю., судді: Дужич С.П., Савченко Г.І.) апеляційну скаргу скаржника залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 23 листопада 2015 року в частині розгляду заяви Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) з вимогами до боржника на суму 5 576 807, 47 грн. (з урахуванням заяви про зменшення вимог) залишено без змін /т.20, а.с. 62 - 68/.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 вересня 2016 року у справі №906/1126/13 касаційну скаргу Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) було залишено без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31 травня 2016 року та ухвалу господарського суду Житомирської області від 23 листопада 2015 року (в частині розгляду кредиторських вимог Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) у справі №906/1126/13 було залишено в силі.

26 жовтня 2016 року до Рівненського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року у справі №906/1126/13 в зв'язку з нововиявленими обставинами, в якій заявник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року у справі №906/1126/13, скасувати дану ухвалу в частині визнання грошових вимог Фірми Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) та прийняти в цій частині нове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається зі статті 93 Господарського процесуального кодексу України, початок перебігу процесуального строку на подання апеляційної скарги пов'язується з моментом підписання рішення місцевого господарського суду, оформленого відповідно до статті 84 вказаного кодексу, а не з моментом направлення судом та отримання сторонами копії даного рішення.

Згідно статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

На реалізацію свого права звернення до апеляційного суду, разом із поданням апеляційної скарги, скаржником було подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску встановленого процесуального строку, апелянт зазначає, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року, в частині розгляду справи по кредитору Фірмі Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) було задоволено кредиторські вимоги на суму 17322057,35 грн. Разом із тим, було встановлено що Фірмою Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) визначено розмір грошових вимог до боржника в національній валюті за курсом встановленим НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. За цим же курсом було і розглянуто справу по Фірмі Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) господарським судом Житомирської області. Разом із тим, Вищим господарським судом України постановою від 13 вересня 2016 року було підтримано рішення про те, що розмір грошових вимог кредитора в національній валюті має визначатись за курсом, встановленим НБУ на момент здійснення платежу. Вказана постанова, на думку заявника є нововиявленою обставиною та судовим прецедентом. У зв'язку з тим, що дану постанову скаржником було отримано на відділені поштового зв'язку 27 вересня 2016 року заявник просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Слід також відзначити, що лише факт подання клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Суд у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання заявника на одержання постанови Вищого господарського суду України від 13 вересня 2016 року у справі №906/1126/13 як на підставу для поновлення строку на оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року у справі №906/1126/13 є безпідставним, оскільки у даній справі оскаржується не постанова Вищого господарського суду України, а процесуальний документ від 12 лютого 2015 року, який вже був оскаржений Фірмою Кьолер і партнери Хандельсгезельшафт ГмбХ (Kцhler & Partner Handelsgesellschaft GmbH) та про який апелянту було відомо.

Відтак, наведені в клопотанні причини пропуску процесуального строку не можуть вважатися поважними в розумінні статті 53 ГПК України, оскільки Публічному акціонерному товариству "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" було відомо про ухвалу господарського суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року у справі №906/1126/13.

З огляду на вказане, клопотання Публічного акціонерного товариства "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" про поновлення строку на подання апеляційної скарги підлягає відхиленню.

Крім того, дослідивши матеріали апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року у справі №906/1126/13 в зв'язку з нововиявленими обставинами (вх.№3164/16 від 26 жовтня 2016 року) колегією суддів вбачається, що дана скарга по своїй суті є заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами, оскільки заявник керуючись статтею 112 ГПК України посилається на постанову Вищого господарського суду України від 13 вересня 2016 року у справі №906/1126/13 як на нововиявлену обставину. Крім того, у назві процесуального документа з яким звернувся боржник значиться "в зв'язку з нововиявленими обставинами".

Згідно частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Частиною 3 статті 113 ГПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення подається до господарського суду, який прийняв судове рішення, де вона реєструється з дотриманням порядку, передбаченого частинами другою, третьою статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 8.5 пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26 грудня 2011 року № 17, з подальшими змінами та доповненнями, визначено, що суди апеляційної і касаційної інстанцій (з урахуванням змісту частини другої статті 114 ГПК) відмовляють у прийнятті заяв про перегляд за нововиявленими обставинами тих своїх постанов, якими залишено без змін (у силі) судові рішення попередніх інстанцій. У таких випадках заявники вправі у загальному порядку порушувати питання про перегляд за нововиявленими обставинами саме цих (залишених без змін чи в силі) судових рішень, звертаючись до тих судів, якими їх прийнято. Ухвали про відмову в прийнятті заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами не підлягають оскарженню.

Таким чином, Публічному акціонерному товариству "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" слід звернутися з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі до господарського суду Житомирської області.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року у справі №906/1126/13.

Апеляційну скаргу повернути Публічному акціонерному товариству "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод".

Додаток: заявнику - матеріали скарги з додатками, всього на 16 аркушах, в тому числі квитанція №0.0.632008842.1 від 12.10.2016 року про сплату судового збору в сумі 1595 грн.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.