Постанова № 62370223, 25.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2016 р. Справа№ 910/11819/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тарасенко К.В.

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Шляєв І.В. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України

на рішення господарського суду міста Києва

від 05.09.2016 року

у справі №910/11819/16 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 1666,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 1666,16 грн. шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.12.2014 р. в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Ауді", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб "Ауді". В подальшому позивачем як страховиком за договором страхування було виплачено страхувальнику - власнику транспортного засобу страхове відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку - ДТП, тому на думку позивача до страховика на підставі ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, а оскільки винна особа у ДТП не застрахована в порядку Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то шкоду у вищезазначеному розмірі має відшкодувати відповідач в силу норм зазначеного Закону.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 1666,16 грн. задоволено. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" страхове відшкодування в сумі 1666 грн. 16 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року у справі №910/11819/16 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає, що страховик має право стягувати відшкодування із завдавача шкоди; також скаржник вважає, що позивач не має статусу потерпілого, у зв'язку з чим не набуває його прав на отримання відшкодування з Фонду захисту потерпілих. Крім того відповідач вказує, що він є неналежним відповідачем у даній справі, посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи була застрахована у ПрАТ "СК "Україна", на місці ДТП працівникам поліції був пред'явлений заповнений бланк полісу, бланк полісу страхування як зіпсований до МТСБУ повернутий не був.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.) від 26.09.2016 р. апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 25.10.2016 р.

24.10.2016 р. через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги у справі №910/11819/16, у зв'язку з призначенням Верховним Судом України до розгляду скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України на судові рішення по аналогічній справі, яка буде розглядатися 26.10.2016 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду №09-52/5674/16 від 25.10.2016 р. у справі №910/3835/14 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/3835/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Яковлєв М.Л., Тарасенко К.В.) від 25.10.2016 р. апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 25.10.2016 р.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явились.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників сторін.

Розглянувши клопотання відповідача щодо продовження строку розгляду апеляційної скарги у справі №910/11819/16, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про продовження строку розгляду апеляційної скарги у справі №910/11819/16, оскільки не вважає винятковим випадком звернення Моторного (транспортного) страхового бюро України до Верховного Суду України зі скаргою у справі №910/1439/16.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

24.03.2014 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та ОСОБА_5 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №28-0199-РМ2-14-00088, відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля "Ауді", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

19.12.2014 р. в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Ауді", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб "Ауді".

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 16.01.2015 р. у справі №640/45/15-п, яка набрала законної сили, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 374,00 грн.

Відповідно до рахунку-фактури СТО №ПРС0001166 від 26.12.2014 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Ауді", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП склав 4897,80 грн.

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Позивач на підставі Договору добровільного страхування, страхового акту №ПССКА-4398 від 12.01.2015 р., розрахунку страхового відшкодування від 12.01.2015 р. здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 1666,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 394 від 13.01.2015 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від відповідача страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді - ОСОБА_4, який керував автомобілем "ВАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не була застрахована у встановленому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку, а Поліс АІ/0702783, виданий ПрАТ "СК "Україна, на який посилався відповідач, був визнаний страховиком, як зіпсований. Зазначені відомості містяться в базі МТСБУ, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою з сайту мережі Інтернет https://cbd.mtibu.kiev.ua/MTSBU.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 вказаного Закону одним із основних завдань бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Згідно із ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

У п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" міститься визначення забезпеченого транспортного засобу - це транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до п. 1.3 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого рішенням президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 10.02.2005, 31.03.2005, протоколи №№121, 128, погодженого рішенням Координаційної ради Моторного (транспортного) страхового бюро України від 06.04.2005 протокол № 3, чинного на дату дорожньо-транспортної пригоди та виплату позивачем страхового відшкодування, Бюро за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, встановлених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у разі заподіяння шкоди наземним транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (п.п. 1.3.2).

З наведених норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" випливає, що МТСБУ відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 16.08.2011 у справі №47/48, від 15.04.2013 у справі №5011-36/11439-2012 та від 23.04.2015 у справі №910/9212/14.

Отже, колегія суддів критично ставиться до доводів скаржника стосовно того, що страховик має право стягувати відшкодування із завдавача шкоди, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є неналежним відповідачем у даній справі та те, що позивач не набуває прав на отримання відшкодування з Фонду захисту потерпілих, оскільки не має статусу потерпілого.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги ПрАТ "СК "Українська страхова група" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2016 року у справі №910/11819/16 - без змін.

2. Матеріали справи №910/11819/16 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді М.Л. Яковлєв

К.В. Тарасенко