Рішення № 62369786, 27.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2016

Справа №910/17189/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» в особі Кам’янець-Подільського міського РЕМ

до Концерну «Техвоєнсервіс»

про стягнення 1627,86 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 Публічне акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» в особі Кам’янець-Подільського міського РЕМ звернулось до суду з позовом до Концерну «Техвоєнсервіс» про стягнення 1627,86 грн., з яких 1024,34 грн. заборгованості за активну електроенергію, 388,23 грн. інфляційних втрат, 43,65 грн. трьох відсотків річних та 171,64 грн. пені, нарахованих у зв’язку з невчасною оплатою відповідачем електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 20.03.2013 між сторонами укладено Договір №1911 про постачання електричної енергії, згідно з умовами якого, відповідач зобов’язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами.

Відповідач, в порушення умов договору, обов’язки щодо сплати вартості поставленої електричної енергії виконав неналежним чином, сплативши виставлені рахунки з порушенням строків встановлених договором, у зв’язку з чим, станом на 01.08.2016 у останнього утворилась заборгованість в розмірі 1024,34 грн.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та п.4.2.1 Договору 43,65 грн. 3% річних, 388,23 грн. інфляційних втрат та 171,64 грн. пені за період з лютого 2015 по липень 2016 за прострочення виконання грошового зобов’язання.

На підставі викладеного просить задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію.

Представник позивача в судове засіданні не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порідку.

Відповідач присутність повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позов не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі – енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Судом встановлено, що 20.03.2013 між Публічним акціонерним товариством «Хмельницькобленерго» в особі Кам’янець-Подільського міського РЕМ (постачальник) та Концерном «Техвоєнсервіс» (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №1911 (Договір), згідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 94 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлена згідно з додатком №5 до цього договору «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

Пунктом 2.1. вищевказаного договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

У відповідності до п. 2.2.2. Договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №5 до цього договору «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 94 кВт.

Пунктами 2.3.3. та 2.3.4. Договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 4 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до додатку №10 до договору про постачання електричної енергії №1911 від 20.03.2013 Відповідач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до 01 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, у відповідності до умов договору здійснювалась поставка електричної енергії, що підтверджується, зокрема, наявним в матеріалах справи рахунком-фактурою №1911 від 20.02.2015 на суму 1062,17 грн.

Відповідачем вказаний рахунок отримано, проти обсягів та порядку нарахування вартості спожитої електроенергії відповідач не заперечував, проте вказаний рахунок останній не оплатив в повному обсязі у зв’язку з чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 1024,34 грн.

У відповідності до п. 4.2.1. Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. - 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати , але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі положень п.4.2.1 договору та ст.625 ЦК України нараховано відповідачу пеню в розмірі 171,64 грн. за період з лютого 2016 по червень 2016, 3% річних в сумі 43,65 грн. та інфляційні втрати в розмірі 388,23 грн. за період з лютого 2015 по липень 2016.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з положень ст.610, ч.1 ст.612, ст.611 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником грошового зобов’язання зі сплати вартості поставленої електричної енергії, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених законом, зокрема, у вигляді нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з лютого 2015 по липень 2016, та пені у відповідності до умов Договору за період з лютого 2016 по червень 2016.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку про його відповідність вимогам закону та положенням договору, арифметичну точність, у зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 171,64 грн.. 3% річних в сумі 43,65 грн. та інфляційних втрат у розмірі 388,23 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Концерну «Техваєнсервіс» (03168, м. Київ, просп.. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 33689867) на користь Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (29016, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11-А; ідентифікаційний код 22767506) в особі Кам’янець-Подільського міського РЕМ 1024 (одна тисяча двадцять чотири) грн. 34 коп. заборгованості за електроенергію, 43 (сорок три) грн. 65 коп. 3% річних, 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 171 (сто сімдесят одна) грн. 64 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 01.11.2016

Суддя Я.В. Маринченко