Рішення № 62369636, 24.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2016Справа №910/3957/16Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до публічного акціонерного товариства "Київгаз"

про стягнення 73 153 013,34 грн.

Представники сторін:

від позивача: Дороніна О.М. - представник за довіреністю № 2-79 від 21.03.2016 р.;

від відповідача: Лебедєв Ю.В. - представник за довіреністю № Д-37/16 від 16.05.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" до публічного акціонерного товариства "Київгаз" про стягнення 73 153 013,34 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.12.2015 року між ним та відповідачем укладено договір транспортування природного газу №1512000736.

Здійснюючи права та виконуючи обов'язки передбачені договором та кодексом, позивач встановив наявність у відповідача негативного місячного небалансу в грудні 2015 року в обсязі 7 693,020 тис.куб.м, що не був врегульований відповідачем у строк та в порядку, передбаченими умовами договору та кодексу.

Відповідач не оплатив надані позивачем послуги балансування для врегулювання негативного місячного небалансу в грудні 2015 року в обсязі 7 693,020 тис.куб.м вартістю 73 153 013,34 грн. у належний для цього строк, чим порушив умови договору, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.03.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.03.2016 р.

28.01.2016 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі, відповідач - клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 28.03.2016 року представник відповідач підтримав подане клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача не заперечував проти даного клопотання.

У судовому засіданні 28.03.2016 р. оголошено перерву до 12.04.2016 р.

12.04.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 12.04.2016 року представники відповідач підтримали подане клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача заперечував проти даного клопотання.

У судовому засідання 12.04.2016 р. оголошено перерву до 19.04.2016 р.

У судове засідання 19.04.2016 р. представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 12.04.2016 року.

Представники відповідача підтримали клопотання про зупинення провадження у справі.

Представники відповідач подали додаткові докази по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.04.2016 року клопотання публічного акціонерного товариства "Київгаз" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/3957/16 до розгляду окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/4953/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Київгаз" до Національної комісії, що здійсню державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконним та нечинним рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.04.2016р. у справі 910/3957/16 задоволено. Ухвалу господарського суду м. Києва від 19.04.2016 року у справі 910/3957/16 про зупинення провадження у справі скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.08.2016р. касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 року у справі №910/3957/16 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 року від 22.06.2016 року у справі №910/3957/16 залишено без змін.

07.09.2016 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи № 910/3957/16.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.09.2016 року розгляд справи призначено на 03.10.2016 року.

В судовому засіданні 03.10.2016 року представник відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, просив суд задовольнити.

Представник позивача заперечував проти даного клопотання, просив суд відмовити.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача задав запитання представнику позивача.

Представник позивача відповів на запитання представника відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 03.10.2016 року оголошено перерву до 11.10.2016 року.

В судовому засіданні 11.10.2016 року оголошено перерву до 24.10.2016 року.

24.10.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва ПАТ «Київгазенерджи» подав заяву про залучення його в якості третьої особи до участі у справі.

24.10.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заперечення на відзив на позовну заяву.

24.10.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 24.10.2016 року представник позивача заперечував проти заяви ПАТ «Київгазенерджи».

Представник відповідача підтримав дану заяви.

Суд відмовив у задоволенні клопотання ПАТ «Київгазенерджи» про залучення його в якості третьої особи до участі у справі.

Представник відповідача задав запитання представнику позивача.

Представник позивача надав відповіді на запитання представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

17 грудня 2015 року публічне акціонерне товариства "Укртрансгаз" ( оператор) та публічне акціонерне товариство "Київгаз" (замовник), керуючись Законом України "Про ринок природного газу та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2493 (далі Кодекс), уклали договір транспортування природного газу №1512000736.

Відповідно до п.2.1 договору, за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі-послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.3 договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:

- послуга замовленої потужності в точках виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6 договору).

Оператор, має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (п. 2.7 договору).

Згідно п. 3.1 договору, оператор зобов'язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.

Оператор має право, зокрема, користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов'язків оператора газотранспортної системи (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цих договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси.

Вартість послуг розраховується: розподіл потужності за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи передбачені пунктом 7.1 є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору. (п.п 7.1., 7.2, 7.3 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору: у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу;

Пунктом 9.2 договору передбачено, що вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: Вбалансування =БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу, QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування, К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Відповідно до положень п.9.3 договору базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті.

Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів (п.9.4 договору).

Згідно з п. 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору.

Відповідно до п.17.1 договору, цей договір набирає чинності з дня його укладання на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме, з 01 грудня 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач встановив наявність у відповідача негативного небалансу в грудні 2015 року в обсязі 7 693,020 тис. куб.м., що підтверджується інформацією про використання газу по ПАТ «Київгаз» за грудень 2015 року та реєстром замовників послуг транспортування, які мають негативний місячний небаланс у грудні 2015 року, складений Управлінням обліку реалізації та транспортування природного газу та інформацією про використання природного газу по ПАТ «Київгаз» за грудень 2015 року.

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги балансування обсягів природного газу, про що було складено односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу №01-15-1512000736-БАЛАНС від 31.12.2015, який з рахунком № 12-15-1512000736-БАЛАНС від 31.12.2015 на суму 73 153 013,34 грн. та листом №375/12 від 15.01.2016р., в якому позивач просив здійснити оплату послуг балансування в термін визначений договором транспортування природного газу, направлений на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та рекомендованим повідомленням по вручення поштового відправлення №01021 08167014.

Відповідач, у свою чергу, зазначає, що він не несе відповідальності за споживання газу без підтверджених номінацій - несанкціонований відбір газу.

Зокрема, відповідач стверджує, що ним не замовлялось транспортування (не подавались номінації) стосовно обсягів природного газу.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 882 від 02.02.2013 р. на Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" покладено функції оператора Єдиної газотранспортної системи України

Відповідно до пункту 19 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Статтею 20 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи. Ліцензія на провадження діяльності з транспортування природного газу видається виключно тому заявнику, щодо якого прийнято остаточне рішення про сертифікацію відповідно до статей 24, 26 цього Закону, крім заявника, щодо якого Регулятор прийняв рішення про незастосування статті 23 цього Закону відповідно до статті 54 цього Закону.

Права та обов'язки оператора газотранспортної системи закріплені у статті 22 Закону України "Про ринок природного газу", частиною 1 якої передбачено, що права та обов'язки оператора газотранспортної системи визначаються цим Законом, кодексом газотранспортної системи, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу.

Відповідно до п. 5 гл. 1 р. 1 Кодексу ГТС договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);

Як зазначалось вище, 17.12.2015 р. між позивачем, як оператором, та відповідачем, як замовником, було укладено договір № 1602000736 транспортування природного газу, пунктом 2.2 якого, передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених договором.

Пунктом 2 гл. 1 р. 1 Кодексу ГТС передбачено, що цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності (п. 3 гл. 1 р. 1 Кодексу ГТС).

Приписами п. 1 гл. 3 р. 1 Кодексу ГТС визначено, що оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу:

право користування газотранспортною системою на використання газотранспортної системи в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу;

послуги транспортування природного газу газотранспортною системою через газотранспортну систему в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій;

послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Відповідно до п. 5 гл. 1 р. 1 Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.

При цьому, комерційне балансування в розумінні п. 5 гл. 1 р. 1 Кодексу ГТС це діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" правила балансування повинні бути справедливими, недискримінаційними, прозорими та обумовленими об'єктивними чинниками. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи. Такі правила мають бути засновані на ринкових принципах. Такі правила мають створювати економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками.

Частиною 2 статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об'єктів замовників до газотранспортної системи.

Оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі (частина 3 статті 35 Закону України "Про ринок природного газу).

Під небалансом у п. 5 гл. 1 р. 1 Кодексу ГТС розуміється різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.

Згідно з п. 5 гл. 1 р. 1 Кодексу ГТС алокація - це підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу ХІІ цього Кодексу.

Алокація обсягів природного газу для кожного замовника послуг транспортування в окремих точках входу, за винятком віртуальних точок входу з газорозподільної системи (точки надходження газу від газодобувних підприємств чи виробників біогазу, підключених до газорозподільної системи) та точок входу (як віртуальних так і фізичних) від газовидобувних підприємств, здійснюється оператором газотранспортної системи (п. 1 гл. 1 р. ХІІ Кодексу ГТС).

В силу п. 2. гл. 1 р. ХІІ Кодексу ГТС якщо в точці входу природний газ на підставі підтвердженої номінації направляється для транспортування лише одним замовником послуг транспортування, повний обсяг природного газу, визначений на підставі результатів вимірів, буде віднесено саме до цього замовника послуг транспортування.

За умовами п. 3. гл. 1 р. ХІІ Кодексу ГТС загальний обсяг природного газу, встановлений на основі вимірювання для даної точки входу, за винятком віртуальних точок входу з газорозподільної системи та точок входу (як віртуальних так і фізичних) від газовидобувних підприємств, повинен бути виділений окремим замовникам послуг транспортування пропорційно до підтверджених номінацій/реномінацій.

Відповідно до п. 4. гл. 1 р. ХІІ Кодексу ГТС алокація обсягів природного газу для кожного замовника послуг транспортування в точках входу (як віртуальних, так і фізичних) від газовидобувних підприємств виконується відповідним газовидобувним підприємством. Газовидобувне підприємство надсилає алокації обсягів природного газу до оператора газотранспортної системи відповідно до положень пункту 6 глави 2 цього розділу.

Згідно з п. 5. гл. 1 р. ХІІ Кодексу ГТС якщо алокація обсягів природного газу не буде виконана в порядку, передбаченому в пункті 4 цієї глави, обсяг природного газу, поданий у відповідних точках входу від газовидобувних підприємств, повинен бути призначений відповідним замовникам послуг транспортування пропорційно підтвердженим оператором газотранспортної системи номінаціям/реномінаціям, про що мають бути поінформовані замовники послуг транспортування.

Пунктом 6 гл. 1 р. ХІІ Кодексу ГТС передбачено, що алокація обсягів природного газу для кожного замовника послуг транспортування у віртуальній точці входу з газорозподільної системи виконується відповідним оператором газорозподільної системи відповідно до положень глави 3 цього розділу.

У процесі алокації обсягів природного газу для віртуальної точки входу, в якій відбувається передача природного газу замовнику послуг транспортування, виділяється обсяг природного газу відповідно до обсягів, зазначених у підтверджених номінаціях/реномінаціях (п. 7 гл. 1 р. ХІІ Кодексу ГТС).

Згідно з п. 8. гл. 1 р. ХІІ Кодексу ГТС підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу ІІІ цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

У п. 2. гл. 7 р. 3 Кодексу ГТС зазначено, що оформлення актів приймання-передачі природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором суміжної системи або прямим споживачем здійснюється відповідно до вимог цього розділу, технічної угоди (за наявності) та з урахуванням такого:

1) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та газовидобувним підприємством оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним;

2) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором LNG оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним;

3) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газосховища оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним;

4) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним;

5) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та прямим споживачем відбувається в точках комерційного обліку газу і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

За умовами п. 9.2 договору, вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: Вбалансування= БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного балансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування з деталізацією у вигляді додатка до рахунка-фактури, з подальшим наданням оригіналу рахунку-фактури. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів (п. 9.4 договору).

Згідно з п. 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього Договору.

Посилання відповідача на те, що він не несе відповідальності за споживання газу без підтверджених номінацій, суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Відповідно до вказаних вище приписів п. 5 гл. 1 р. 1, п. 8 гл. 1 р. ХІІ Кодексу ГТС, алокація здійснюється на основі підписаних щомісячних актів приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі в розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до ГТС, та на основі підписаних щомісячних актів приймання-передачі газу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок виходу (у тому числі в розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), відібраного з ГТС.

Таким чином, в результаті аналізу відповідних підписаних щомісячних актів приймання-передачі газу, згідно яких замовники послуг транспортування подали певні обсяги природного газу до ГТС та здійснили їх відбір з такої системи, формується алокація щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщенню на своєму офіційному веб-сайті.

За умовами п.п. 1, 2 р. 3 гл. XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць.

Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.

Замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення (п. 1 гл. 1 р. XIV Кодексу ГТС).

Відповідно до п. 2 гл. 1 р. XIV Кодексу ГТС при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).

Згідно з п. 3 гл. 1 р. XIV Кодексу ГТС перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Пунктом 4 гл. 1 р. XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Відповідно до Розділу 3 Глави XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів. У разі позитивного значення місячного небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює продаж природного газу в розмірі небалансу іншим замовникам послуг транспортування; здійснює закачування газу в обсязі місячного небалансу природного газу або його залишків шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації за цей газовий місяць. У разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць.

У разі підтвердження достатніх обсягів газу для покриття місячного небалансу у замовника послуг транспортування оператор газосховища здійснює балансуючу алокацію та надсилає її до оператора газотранспортної системи 12-го числа наступного місяця.

Замовники послуг транспортування після проведення заходів, передбачених пунктами 3 - 5 цієї глави, для врегулювання місячного небалансу оформлюють, підписують та скріплюють печатками додаткові акти приймання-передачі і коригуючі реєстри та надсилають оператору газотранспортної системи в строк до 12-го числа наступного місяця.

Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів:

1) при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання;

2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

В силу п. 1-4 гл. 4 р. XIV Кодексу ГТС розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Аналогічні положення закріплені сторонами у розділі ІХ Договору "Визначення вартості послуг балансування газу та порядок розрахунку за них".

При цьому, в силу п. 5 гл. 4 р. XIV Кодексу ГТС у разі невиконання замовниками положень пункту 4 цієї глави неврегульовані обсяги небалансу, які виникли у замовника послуг транспортування (постачальника) у віртуальних точках виходу до газорозподільної системи, вважаються обсягами небалансу відповідного оператора газорозподільної системи. Положення цього пункту не стосуються замовників послуг транспортування (постачальника), які поставляють виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до п. 10 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 р., споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з добової норми, якщо інший режим споживання не передбачено в укладеному договорі постачання природного газу. Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання. Обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі ± 5 % від підтвердженого обсягу природного газу. Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи базу даних Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача. Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил.

З огляду на вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що у позивача відсутні правові підстави для віднесення обсягів небалансу природного газу, що утворився при наданні позивачем послуг з транспортування природного газу відповідача від точок входу до точок виходу з ГТС на будь-яких інших осіб, крім відповідача.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача в частині того, що надання послуг балансування газу є неправомірним правочином, оскільки умовами укладеного між сторонами договору, яким врегульовані спірні правовідносини, та положень кодексу КТС за позивачем закріплені права та обов'язки щодо визначення у відповідача негативного місячного небалансу та надання відповідачу, у зв'язку з цим, послуг балансування в разі не врегулювання відповідачем негативного місячного небалансу.

Оскільки встановлений позивачем місячний небаланс за грудень 2016 року відповідачем врегульований не був, позивач згідно з п.п. 9.1-9.5, 11.4 договору, п. 7 гл. 3 Розділу XIV, п.п. 1-4 гл. 4 Розділу XIV Кодексу ГТС надав відповідачу послуги балансування, про що було складено відповідний односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, вартість яких визначена відповідно до п. 9.2. Договору.

Таким чином, після отримання відповідачем акту про надання послуг балансування обсягів природного газу, коригуючих актів, розрахунку вартості послуг та рахунку на оплату у відповідача відповідно до п. 9.4 договору та п. 4 гл. 4 р. XIV Кодексу ГТС виникло зобов'язання здійснити оплату вартості послуг балансування.

Крім того, суд зазначає, що уклавши договір транспортування природного газу сторони домовились щодо порядку надання послуг балансування, визначили зміст таких послуг та механізм визначення обсягу і вартості таких послуг, інші істотні умови таких послуг, в тому числі коефіцієнт обрахування вартості послуг при певних розмірах небалансу, що вказує на наявність домовленості сторін договору, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків при наданні послуг балансування.

Як зазначалось судом вище, за фактом надання послуг балансування газу позивач відповідно до умов Кодексу ГТС та договору складає односторонній акт, на що відповідач надав згоду уклавши договір на таких умовах.

Отже, складений позивачем односторонній акт про надання послуг балансування є погодженими відповідачем, який наперед надав згоду на отримання таких послуг уклавши з позивачем договір з умовою щодо можливості оформлення позивачем одностороннього акту, який в даному випадку і є первинним документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, відповідачем всупереч статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано жодних доказів в підтвердження того, що негативний місячний небаланс за грудень 2015 року виник саме з вини позивача, тоді як в силу п. 1 р. 1 гл. XIV Кодексу ГТС саме на відповідача покладено обов'язок вживати всіх необхідних заходів для уникнення виникнення небалансу.

Як зазначалось судом вище, повноваження щодо визначення факту надання послуг балансування природного газу надано позивачу як оператору ГТС, і відповідно, на позивача покладено обов'язок забезпечення належного балансування газу в системі, контроль за дотриманням дисципліни газопостачання та газоспоживання. Головною передумовою надання ним послуг балансування є наявність негативної різниці між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування, для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації, а також відсутність факту врегулювання негативного місячного небалансу.

За умовами п. 9.4 договору оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування з деталізацією у вигляді додатка до рахунка-фактури, з подальшим наданням оригіналу рахунку-фактури. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.

Тобто початком перебігу зазначеного п'ятиденного строку є момент отримання відповідачем актів про надання послуг балансування, розрахунків вартості таких послуг та рахунків-фактур.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем направлялись на адресу відповідача зазначені вище документи, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №01021 08167014, з відміткою про отримання 19.01.2016 року.

Під час розгляду спору розмір заборгованості відповідача за отримані послуги з балансування обсягів природного газу не змінився, докази погашення, здійснення проплат в матеріалах відсутні.

Згідно з інформації з офіційного веб-сайту позивача на грудень 2015 року базова ціна газу становила 7 924,18 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

Правильність формування оператором базової ціни газу в грудні 2015 року та правильність наведеного розрахунку відповідачем не оспорюється.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦУ України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором за надані в грудні 2015 року послуги з балансування обсягів природного газу у відповідача перед позивачем в розмірі 73 153 013,34 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ч.2 ст. 35, ст. 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-б, код ЄДРПОУ 03346331) на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) заборгованість в сумі 73 153 013 (сімдесят три мільйони сто п'ятдесят три тисячі тринадцять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 01.11.2016 року.

Суддя С.М.Мудрий