Постанова № 62368940, 25.10.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2016 року № 813/2479/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Бугара М.Р.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 ( далі - позивач, ОСОБА_3Р.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУНП у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 21.06.2016р. № 1457 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Франківського ВП ГУНП у Львівській області полковника поліції ОСОБА_4Р.";

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 24.06.2016р. № 181 о/с про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_3 на посаді начальника Франківського ВП ГУНП у Львівській області з 25.06.2016р.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;

- допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Франківського ВП ГУНП у Львівській області з 25.06.2013р. та стягнення грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фактичною та єдиною підставою для звільнення було порушення відносно позивача кримінального провадження за вчинення корупційного правопорушення. Однак, на момент звільнення, позивач був відсторонений від посади в рамках розслідування кримінального провадження, розслідування такого кримінального провадження не закінчено та вироку суду про притягнення його до кримінальної відповідальності чи виправдання не постановлено. Відтак призначення відповідачем по факту вчинення кримінального правопорушення службового розслідування є неправомірним, таке проведене безпідставно, у позивач була відсутня можливість надати пояснення. Таким чином, висновки такого службового розслідування є безпідставними та передчасним, а відповідні накази про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з посади підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача подав заперечення на позов, які зводяться до того, що внаслідок настання події за участю позивача, що могла викликати суспільний резонанс, а саме повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення полковнику поліції ОСОБА_3, керівництвом поліції прийнято рішення про проведення службового розслідування відповідно до п.2.1, 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України № 230 від 12.03.2013р. Службовим розслідуванням встановлено факт грубого порушення позивачем, службової дисципліни, ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, ст.18 Закону України "Про національну поліцію", вчинено проступок що дискредитує звання поліцейського, а саме використання ОСОБА_3 своєї посади, як начальника відділу поліції для створення обставин, які сприяли вимаганню неправомірної вигоди у громадян. Як наслідок до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Наказом ГУНП у Львівській області від 07.11.2015р. № 77 о/с ОСОБА_3 призначено на посаду начальника Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

02.06.2016р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження № 420161400000000101 за підозрою начальника Франківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України, а саме прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 03.06.2016р. у справі № 461/3756/16к ОСОБА_3 відсторонено від посади начальника Франківського ВП ГУНП у Львівській області терміном на 2 місяці до 03.08.2016р.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 21.06.2016р. № 1457 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Франківського ВП ГУНП у Львівській області полковника поліції ОСОБА_3Р." до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 24.06.2016р. № 181 о/с "По особовому складу" позивача звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Оскаржувані накази прийняті в період відсторонення позивача відповідно до ухвали суду від посади.

Підставою для винесення оскаржуваного наказу від 21.06.2016р. № 1457 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Франківського ВП ГУНП у Львівській області полковника поліції ОСОБА_3Р." стали висновки службового розслідування, що було призначене у відповідності до наказу ГУНП у Львівській області № 1346 від 06.06.2016р.

Так службовим розслідуванням встановлено, що 01.06.2013р. близько 16:00 на мобільний телефон громадянки ОСОБА_5 зателефонувала невстановлена особа, яка представилась працівником Франківського ВП ГУНП у Львівській області та повідомила, що ними затриманий раніше відомий їй чоловік ОСОБА_6 В цей же день їй зателефонував сам ОСОБА_6 та підтвердив факт свого затримання та наголосив, що йому терміново потрібно три тисячі доларів США для передачі неправомірної вигоди співробітникам Франківського ВП ГУНП у Львівській області для вирішення питання щодо непритягнення його до кримінальної відповідальності та непоміщення до Пустомитівського ІТТ. Після цього, громадянці ОСОБА_5 повторно зателефонував ОСОБА_6 та повідомив про необхідність її прибуття до Франківського ВП ГУНП у Львівській області. Виконавши прохання ОСОБА_6 ОСОБА_5 під'їхала до відділу поліції , де до неї вийшов невстановлений службовим розслідуванням співробітник поліції у форменому одязі та провів в кабінет начальника Франківського ВП ГУНП у Львівській області. ОСОБА_3 умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, перебуваючи разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 своєму службовому кабінеті висловив останній вимогу про передачу йому неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США за непритягнення її знайомого до кримінальної відповідальності та непоміщення до Пустомитівського ІТТ. ОСОБА_5, будучи поставленою в умови, за яких відмова від передачі ОСОБА_3 неправомірної вигоди, могла потягнути порушення законних прав та інтересів її знайомого погодилась на таку протиправну вимогу. Надалі, 02.06.2016р. ОСОБА_5 перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_3 передала через ОСОБА_6, а ОСОБА_3 одержав від нього неправомірну вимогу в сумі 1000 доларів США та 50000 гривень, за непритягнення її знайомого до кримінальної відповідальності та непоміщення до Пустомитівського ІТТ.

Опитана ОСОБА_5 повністю підтвердила факти, щодо використання ОСОБА_3 своєї посади, як начальника відділу поліції для створення обставин, які сприяли вимаганню неправомірної вигоди у громадян.

Під час проведення службового розслідування ОСОБА_3 не забезпечив безпосередньо та/або через адвоката надання письмового пояснення. Відмовився від надання такого, про що складено акт від 18.06.2016р.

Таким, чином, згідно висновку службового розслідування , за грубе порушення службової дисципліни, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги поліцейського, ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", вчинення вчинку, який дискредитує звання поліцейського, а саме використання ОСОБА_3 своєї посади, як начальника відділу поліції для створення обставин, які сприяли вимаганню неправомірної вигоди у громадян на начальника Франківського ВП ГУНП у Львівській області полковника поліції ОСОБА_3 наказом ГУНП у Львівській області від 21.06.2016р. № 1457 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

При цьому суд зазначає, що факти які встановлювались службовим розслідуванням, підлягають встановленню та доведенню належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Санкція даної статті передбачає покарання для винної особи у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Досудове розслідування у вказаній кримінальній справі триває.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні засади діяльності, а також статус поліцейських, підстави дисциплінарної відповідальності встановлено Законом України "Про національну поліцію"", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.

Також, позивач був посадовою особою Національної поліції України на якого відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про запобігання корупції поширюються положення цього Закону.

Статтею 65 вказаного Закону передбачена відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.

Так, згідно з положеннями цієї статті, за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч.1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом.

Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Вказане кореспондується з положеннями статті 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Системний аналіз положень вказаних нормативних актів дає підстави дійти висновку, що законодавством передбачений чіткий порядок притягнення особи до відповідальності, в тому числі дисциплінарної, за вчинення корупційного правопорушення. Зокрема, притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення такого правопорушення є самостійною підставою для звільнення особи з займаної посади. При цьому, на час розслідування кримінального провадження та розгляду такого судом, особа повинна бути відсторонена від посади. Лише у випадку не застосування судом до особи покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, таку особу може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності, зокрема шляхом звільнення з займаної посади з інших передбачених законом підстав.

Відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють не лише чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи такі рішення прийняті обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем прийняте рішення про звільнення позивача за вчинення дисциплінарного проступку, однак такі дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, порядок притягнення до відповідальності за які передбачено кримінальним процесуальним законодавством та Законом України "Про запобігання корупції", що є спеціальними нормативними актами у даних правовідносинах, а відтак застосування норм дисциплінарного статуту, проведення з цього приводу службового розслідування є безпідставним та передчасним.

З огляду на відсторонення позивача від посади та заборону спілкування з працівниками ГУНП у Львівській області, проведене службове розслідування не могло бути повним та обєктивним, а висновки такого щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку є передчасними та необґрунтованими.

Таким чином оскаржувані накази підлягають скасуванню, а позивача слід поновити на посаді начальника Франківського ВП ГУНП у Львівській області.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно з п. 4 вказаного порядку при обчисленні середньої заробітної плати за два останні місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

У звязку із незаконним звільненням позивач перебував у вимушеному прогулі з 24.06.2016р. по дату винесення судового рішення що становить 85 робочих днів. Згідно довідки про грошове забезпечення середньомісячний заробіток позивача становить 9540 грн., середньоденний 477 грн., відтак з відповідача слід стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 40 545 грн.

Керуючись ст.ст., 69-71, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 1457 від 21.06.2016р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Франківського ВП ГУНП у Львівській області полковника поліції ОСОБА_3Р."

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 181 о/с від 24.06.2016р. "По особовому складу".

4. Поновити полковника поліції ОСОБА_3 на посаді начальника Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

5.Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 40545 грн. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.

6. Звернути до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 9540 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 31.10.2016 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна