Постанова № 62368859, 26.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 жовтня 2016 року № 826/17041/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомдержавної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києвідо треті особикомунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація (третя особа-1) Київська міська рада (третя особа-2)пронадання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Деснянська районна у місті Києві державна адміністрація, Київська міська рада про надання дозволу на погашення боргу комунального підприємства «Житлорембудсервіс» у розмірі 8 614 857,90 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.07.2015 за результатами розгляду касаційної скарги комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва у даній адміністративній справі скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2015, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У мотивувальній частині вказаної постанови Вищим адміністративним судом України зазначено, що для правильного вирішення справи, необхідно встановити, яке майно на праві власності належить саме комунальному підприємству «Житлорембудсервіс» та з'ясувати, чи перебуває нерухоме майно, за рахунок якого податковий орган здійснює погашення податкового боргу, в податковій заставі.

При цьому, також необхідно надати належну правову оцінку доводам відповідача про те, що йому належить лише рухоме майно, зазначене в актах опису, а власником нерухомого майна, яке закріплене за комунальним підприємством «Житлорембудсервіс» на праві господарського відання, є територіальна громада міста Києва. Крім того, судам попередніх інстанцій слід з'ясувати належними та допустимими доказами, на підставі яких первинних документів податковим органом було визначено комунальному підприємству «Житлорембудсервіс» суму податкового боргу у розмірі саме 8 614 857,90 грн., яка підлягала сплаті за рахунок майна платника податків.

З огляду на викладене, розгляд справи здійснено з врахуванням частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок наявної у комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва податкової заборгованості, яка не погашена останнім, позивач звернувся до суду за дозволом на погашення боргу останнього за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки на розрахункових рахунках такого платника відсутні грошові кошти достатні погашення цього боргу.

Відповідач та треті особи проти задоволення позовних вимог заперечували, вказавши про те, що комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва не є власником нерухомого майна, дозволу на реалізацію якого просить позивач, та на це майно не поширюється право податкової застави. Крім того, третя особа-2 повідомила суд про те, що рішенням Київської міської ради від 07.02.2002 №257/1691 «Про мораторій на застосування примусової реалізації майна, що належить територіальній громаді міста Києва» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна комунальних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка територіальної громади міста Києва становить не менше 25 відсотків.

Розгляд справи здійснено у письмовому провадженні, відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою від 09.10.2015 №6282/9/26-52-23-30, станом на 09.10.2015, згідно з даних карток особових рахунків за комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва обліковується податковий борг у загальному розмірі 32 359 598,44 грн., який складається з податку на прибуток підприємств і організацій, що належить до комунальної власності (12 685 780,04 грн.); частини чистого прибутку (3 258 559,00 грн.); земельного податку (5 435 423,59 грн.); податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами у вигляді заробітної плати (854 516,85 грн.); податку на додану вартість (10 125 229,24 грн.); надходження за спеціальне використання води (89,72 грн.)

Також, позивачем надано до матеріалів справи витяги з облікових карток комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва за період з 2008 року по 2014 рік, у яких наявна інформація про дати та документи, на підставі яких виникла заборгованість відповідача перед бюджетом.

Крім того, розмір податкової заборгованості відповідача у загальному розмірі 23 814 385,93 грн., яка складається із заборгованості з земельного податку з юридичних осіб (5 759 957,05 грн.), частини чистого прибутку комунальних підприємств (3 246 411,00 грн.), податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності (9 520 136,51 грн.), по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств, що належать до комунальної власності (405 165,12 грн.), податку на додану вартість (4 882 716,25 грн.), підтверджено у судовому порядку постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2013 у справі №826/16585/13-а, яка залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2014 та Вищого адміністративного суду України від 04.11.2015.

Доказів на спростування доводів позивача про наявність податкового боргу відповідачем суду не надано, як і підтверджень сплати узгоджених грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У силу підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог підпунктів 6.2.1, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючим органом було направлено відповідачу податкові вимоги, а саме: першу податкову вимогу від 05.06.2008 №1/1231 на суму 159 333,80 грн. та другу податкову вимогу від 23.07.2008 №2/1444 на суму 1 056 235,82 грн.

З урахуванням вказаного, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2013 у справі №826/16585/13-а, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2014 та Вищого адміністративного суду України від 04.11.2015, постановлено стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва на користь Державного бюджету України податковий борг на загальну суму 23 814 385,93 грн.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачалось, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Аналогічні положення також містяться й у Податковому кодексі України, згідно з якими з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Приписами підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2 статті 89 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На виконання вказаних положень податковим керуючим складено акти опису активів від 04.11.2008 №5/24-141, від 22.09.2008 №3/24-141, від 08.09.2014 №12/26-52-25-20, від 20.11.2014 №13/26-52-25-20, які підписані представником відповідача без зауважень.

Також, з метою погашення заборгованості позивачем направлялися інкасові доручення (розпорядження) до банківських установ для списання коштів в рахунок погашення податкового боргу. Втім, останні повернулися без виконання.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Приписи пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначають, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Враховуючи викладене, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу у розмірі 8 614 857,90 грн. неможливості стягнення з відповідача вказаної суми податкового боргу за рахунок належних йому коштів, що підтверджується наявними у матеріалах справи інкасовими дорученнями, які направлялись до банківських установ для списання коштів з рахунків боржника, суд вважає законними та обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо надання дозволу на погашення всієї існуючої суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису активів, наявність якого у позивача останнім не спростовується.

Доводи відповідача та третіх осіб про неможливість відчуження майна комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва без відповідного рішення Київської міської ради, суд відхиляє з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно з частиною восьмою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Процедура реалізації майна комунальних підприємств шляхом прийняття відповідного рішення сільською, селищною, міською радою на пленарному засіданні встановлена для забезпечення контролю за реалізацією майна такого комунального підприємства у добровільному порядку та її метою є недопущення самовільного розпродажу майна територіальної громади комунальними підприємствами без правових підстав.

Водночас, у даному випадку йдеться про примусову реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі, для погашення податкового боргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва перед Державним бюджетом України.

Крім того, суд звертає увагу, що дії контролюючого органу в особі податкового керуючого щодо включення до актів опису активів від 04.11.2008 №5/24-141, від 22.09.2008 №3/24-141, від 08.09.2014 №12/26-52-25-20, від 20.11.2014 №13/26-52-25-20 відповідного нерухомого майна, на яке, за твердженнями відповідача та третіх осіб, не може бути поширено податкову заставу, не оскаржувались останніми у встановленому для цього порядку. Також, слід зазначити, що при проведенні безпосередньої реалізації такого майна обов'язковому врахуванню підлягають законодавчі обмеження у можливості такої реалізації, як то мораторій або інші законодавчі обмеження. У той же час, у межах спірних правовідносин перевірці підлягає розмір наявної у відповідача податкової заборгованості та неможливість її погашення за рахунок грошових коштів вказаного платника податків.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Надати державній податковій інспекції у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві дозвіл на погашення боргу комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ 31776030) у розмірі 8 614 857,90 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, відповідно до актів опису активів від 04.11.2008 №5/24-141, від 22.09.2008 №3/24-141, від 08.09.2014 №12/26-52-25-20, від 20.11.2014 №13/26-52-25-20.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.