Постанова № 62368702, 06.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 жовтня 2016 року № 826/27826/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» Стрюкової І.О., за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» Стрюкової І.О. (надалі - Уповноважена особа Фонду, відповідач), за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд, третя особа) про визнання протиправними дій щодо невключення вимог ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра»; зобов'язання включити вимоги ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» з віднесенням до відповідної черги в порядку, визначеному законодавством, на загальну суму 8 667,78 доларів США, що за курсом НБУ на дату запровадження тимчасової адміністрації становить 156 019,71 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не має обмежень щодо подання заяв про внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів раніше дня офіційного опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, а лише встановлюють наслідки пропуску такого строку.

Окрім того, позивач зазначає, що хоча заява про включення його до реєстру кредиторів направлена поштою 11.06.2015р., проте, Уповноважена особа Фонду її отримала 15.06.2015р., тобто після офіційного опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії ПАТ «КБ «Надра».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, зазначив, що з урахуванням того, що відомості про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» опубліковано 12.06.2015р., строком подачі кредиторських вимог в даному випадку є період з 12.06.2015р. по 13.07.2015р. включно, в той же час, позивач направив поштою заяву про визнання його кредитором банку 11.06.2015р. тобто, до дня офіційного опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог суду не надав.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» у 2014 році укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) з поповненням, оформленого в рамках пакету послуг «ПУ «Перший».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015р. №83 «Про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №26 від 05.02.2015р. про запровадження з 06.02.2015р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Надра».

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ «КБ «НАДРА», запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №85 від 23.04.2015 р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА» до 05.06.2015р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкової Ірини Олександрівни до 05.06.2015 р. включно.

З 21.04.2015р. розпочато виплати коштів вкладникам ПАТ «КБ «Надра» за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився до 06.02.2015р. включно, та за договорами банківського рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, у відділенні №15 ПАТ «ПУМБ» у м. Києві позивач отримав грошові кошти у межах гарантованої суми гарантування вкладів.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04.06.2015р. №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05.06.2015р. №113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05.06.2015р. до 04.06.2016р. включно.

На офіційному веб-сайті Фонду 05.06.2015р. розміщена інформація про ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА».

Як зазначає позивач, він в якості кредитора 11.06.2015р. за допомогою засобів поштового зв'язку направив до ПАТ «КБ «Надра» письмову заяву про задоволення вимог кредитора та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів в порядку черговості, передбаченої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до роздруківки з офіційного веб-сайту Укрпошти вказана заява від 11.06.2015р. отримана за довіреністю 15.06.2015р.

В подальшому, дізнавшись про відсутність його в реєстрі акцептованих вимог кредиторів позивач звернувся із відповідною заявою від 19.10.2015р. до Уповноваженої особи Фонду, проте, листом від 19.11.2015р. Уповноважена особа Фонду повідомила позивача, що він відсутній в акцептованому реєстрі кредиторів ПАТ «КБ «Надра» по причині неподання кредиторських вимог у строки, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії (відповідна публікація здійснена у газеті «Голос України» 12.06.2015р. №103(6107).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Щодо наявності підстав для відступлення від правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 року у справі № 21-484а15 та вирішення даної справи в порядку адміністративного судочинства суд зазначає наступне:

У даному випадку, ліквідація банку, що не заперечувалось відповідачем, здійснюється на підставі Постанови Правління Національного банку України в рамках Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким в свою чергу, не передбачено порушення справи про банкрутство в Господарському суді, а тому в даному випадку застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до спірних правовідносин не підлягає і як наслідок, відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Так, згідно пункт 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" відповідно до якого адміністративним судам роз'яснено, що спори, які виникають за участю Фонду у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012р. №4452-VI (далі - Закон України №4452).

Частиною 1 статті 3 Закону України № 4452 встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно частини 1 статті 11 цього Закону управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.

В той же час, порядок ліквідації банку регулюється ст. 44 Закону №4452, згідно якої Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законам України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст. 45 Закону № 4452 Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду; 4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду; 5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Частиною першою статті 49 Закону №4452 визначено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Таким чином, законодавством у галузі гарантування вкладів фізичних осіб регламентовано чіткий порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, щодо включення їх до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів і відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заява про включення його до реєстру кредиторів направлена поштою 11.06.2015р., тобто за день до офіційного опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, проте, Уповноважена особа Фонду її отримала 15.06.2015р., тобто вже після офіційного опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії ПАТ «КБ «Надра».

Зокрема, позивач зазначає, що 05.06.2015р. на офіційному веб-сайті Фонду 05.06.2015р. розміщена інформація про ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА», таким чином, позивач, володіючи офіційною інформацією щодо ліквідації банку для захисту своїх прав та інтересів,з метою дотримання процедури включення його до акцептованого реєстру кредиторів, направив поштою Уповноваженій особі Фонду відповідну заяву.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону №4452 метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Таким чином, метою діяльності Фонду та Уповноваженої особи Фонду (як працівника Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку) є захист прав і законних інтересів вкладників банків, а не створення штучних перешкод для отримання коштів.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, Уповноважена особа Фонду не вчинила жодних дій для роз'яснення позивачу необхідності привести подану заяву, яка на думку Уповноваженої особи Фонду оформлена неналежним чином, у відповідність до того ступеню, який буде достатнім для акцепту вимог кредитора.

Зокрема, тільки після письмового звернення позивача із відповідною заявою від 19.10.2015р. Уповноважена особа Фонду листом від 19.11.2015р. повідомила позивача, що він відсутній в акцептованому реєстрі кредиторів ПАТ «КБ «Надра» по причині неподання кредиторських вимог у строки, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії (відповідна публікація здійснена у газеті «Голос України» 12.06.2015р. №103(6107)).

В той же час, заяву позивача відповідач отримав 15.06.2015р., а отже, Уповноважена особа Фонду мала майже місяць для повідомлення позивача про недоліки поданої заяви.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказаними діями Уповноважена особа Фонду порушила приписи Закону №4452, зокрема, щодо мети створення та функціонування Фонду в частині захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України тощо, що свідчить про протиправність дій відповідача щодо невключення вимог ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» та наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

В той же час, щодо позовних вимог про зобов'язання включити вимоги ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» з віднесенням до відповідної черги в порядку, визначеному законодавством, на загальну суму 8 667,78 доларів США, що за курсом НБУ на дату запровадження тимчасової адміністрації становить 156 019,71 грн. суд зазначає наступне.

Позивач стверджує, що він є вкладником ПАТ «КБ «Надра» відповідно до договору строкового банківського вкладу (депозиту) з поповненням, оформленого в рамках пакету послуг «ПУ «Перший».

Позивач зазначає, що після відшкодування Фондом гарантованої суми вкладу у розмірі 200 000,00 грн. він заявив кредиторські вимоги на суму 8 667,78 доларів США.

Проте, будь-якого договору банківського вкладу та платіжного доручення щодо внесення коштів на рахунок позивач суду не надав, внаслідок чого у суду відсутня можливість встановити суму вкладу та залишок невідшкодованої суми на рахунках у позивача.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В даному випадку суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів для встановлення точної суми за договором строкового банківського вкладу, що залишилася невідшкодованою після виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду, а отже, позовні вимоги позивача у даній редакції задоволенню не підлягають.

Проте, встановивши, що внаслідок протиправних дій відповідача відбулося порушення прав позивача, суд вважає за необхідне з урахуванням положень ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язати Уповноважену особу Фонду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.06.2015 про включення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» з віднесенням до відповідної черги в порядку, визначеному законодавством, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач 1 не виконав покладений на нього законом обов'язок і не довів правомірність своїх дій.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності дій відповідача 1, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення.

Беручи до уваги вимоги ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частити вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» Стрюкової І.О. щодо невключення вимог ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «КБ «Надра».

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» Стрюкову І.О. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.06.2015 про включення його до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» у порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 974,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Надра».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко