Постанова № 62368684, 31.10.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2016 року 810/3234/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода"

про

стягнення коштів з банківських рахунків платника,

в с т а н о в и в:

Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 4294911,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Дана заборгованість підтверджується деклараціями та нарахованою пенею на суму простроченого податкового боргу.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

25 жовтня 2016 року до суду надійшли заперечення на позов, в яких відповідач зазначив, що підприємство не має достатньої кількості обігових коштів на своїх банківських рахунках, оскільки споживачі недоплачують підприємству кошти за надані послуги з водопостачання та водовідведення. Крім того, відповідач зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" підприємством за рахунок надання у 2015 році субвенції з державного бюджету було погашено заборгованість з податку на додану вартість. Однак, як зауважив відповідач, у 2016 році питання щодо виділення підприємству субвенції з державного бюджету перебуває на розгляді, у зв’язку з чим погашення податкового боргу у даній справі буде враховано в сумі субвенції, що буде перерахована в рамках договору про організацію взаєморозрахунків. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що погашення податкового боргу, який є предметом позову, в сумі 4294911,00 грн. за рахунок субвенції з державного бюджету передбачено чинними нормативно-правовими актами, а тому стягнення вказаного податкового боргу призведе до зупинки роботи підприємства, оскільки не зможе вчасно виконати та належним чином судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (код ЄДРПОУ 38010130) зареєстровано як юридична особа 28.02.2012 та як платник податків, зборів та інших обов’язкових платежів перебуває на податковому обліку в Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Судом встановлено, що відповідачем було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

- податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2016 року від 20.04.2016 №9060876481, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 585742,00 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2016 року від 19.05.2016 №9081068630, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 796875,00 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2016 року від 16.06.2016 №9100608908, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 906868,00 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2016 року від 19.07.2016 №9124515516, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 1105655,00 грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2016 року від 18.08.2016 №9149087821, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 771840,00 грн.

У зв’язку з тим, що відповідачем не здійснюється погашення податкового зобов’язання, позивачем у відповідності до вимог ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню в розмірі 127931,00 грн.

Отже, з урахуванням наведеного, податковий борг відповідача з податку на додану вартість перед бюджетом становить 4294911,00 грн.

Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання в повному обсязі не сплачено.

Так, на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем була виставлена відповідачу податкова вимога від 04.12.2013 №179-15 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями в розмірі 568885,30 грн.

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 04.12.2013, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці вказаної податкової вимоги.

Проте, дана податкова вимога залишилась без задоволення.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

Так, пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Самостійно визначені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачем в повному обсязі сплачені не були.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

У силу підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою у встановлені законодавством строки грошових зобов'язань позивачем за період з 22.02.2016 по 14.03.2016 була нарахована пеня з податку на додану вартість в сумі 127931,00 грн., яка станом на момент розгляду справи не сплачена в повному обсязі.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов’язання, а також нарахована пеня, яка не була оскаржена в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 4294911,00 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

На підставі наведеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків ТОВ "Білоцерківвода" у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу 4294911,00 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що погашення податкового боргу в сумі 4294911,00 грн. передбачено чинними нормативно-правовими актами та буде здійснено за рахунок субвенції з державного бюджету, оскільки порядок відшкодування з державного бюджету різниці в тарифах на відповідні послуги жодним чином не впливають на обов’язок відповідача сплачувати у встановленому законом порядку і розмірах податки і збори. Крім того, в даному випадку предмет адміністративного спору стосується не відповідальності відповідача за невиконання покладених на нього обов’язків, а стягнення з нього податкового боргу, який в силу закону є узгодженим.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 4294911,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Керуючись принципом диспозитивності, покладеним в основу адміністративного судочинства, беручи до уваги ту обставину, що відповідачем не заперечується наявність вказаного податкового боргу, а також, зважаючи на те, що відстрочка його виконання надасть можливість забезпечити подальшу безперебійну роботу відповідача, впорядкувати розрахунки по аналогічним борговим зобов’язанням, суд дійшов висновку про необхідність відстрочення виконання даного судового рішення до 01 грудня 2016 року.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, то враховуючи положення частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163, 183-2, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (код ЄДРПОУ 38010130) на користь Державного бюджету України кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 4294911 (чотири мільйона двісті дев’яносто чотири тисячі дев’ятсот одинадцять) грн. 00 коп.

Відстрочити виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 у справі №810/3234/16 до 01 грудня 2016 року.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.