Постанова № 62368592, 19.10.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року № 810/2820/16

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лапія С.М.,

при секретарі судового засідання Феленюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галаксі Фарм" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Галаксі Фарм" з позовом до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.05.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані рішення прийнято без врахування фактичних обставин справи та з порушенням закону, а результати документальної позапланової виїзної перевірки, оформлені Актом від 18.02.2015 №50/10-13-22-02-12/37615076 (далі Акт перевірки), є необєктивними, необґрунтованими, не відповідають фактичним даним та не містять обґрунтованих доказів щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, у його задоволенні просив відмовити.

Суд, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ "Галаксі Фарм" є юридичною особою, як платник податків перебуває на обліку в Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Товариство також зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, яку реорганізовано у Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Галаксі Фарм" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період 01.01.2012 30.11.2014.

За результатами перевірки складено Акт від 18.02.2015 №50/10-13-22-02-12/37615076, згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ "Галаксі Фарм" вимог податкового законодавства, а саме:

- пп.пп. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1, 138.2 ст. 138 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, що призвело до заниження зобовязань зі сплати податку на прибуток за 2013 рік на загальну суму 57 925 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.10, 201.11 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження зобовязань зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 60 973,33 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 26.05.2015:

- №0001712200, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 72 406,00 грн., з яких 57 925 грн. за основним платежем та 14 481 грн. штрафних (фінансових) санкцій,

- № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 76 216 грн., з яких 60 973 грн. за основним платежем та 15 243 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи, що дані податкові повідомлення-рішення є протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх оскарження.

Зі змісту Акту перевірки та письмових заперечень відповідача проти позову слідує, що висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що в ході перевірки не підтверджено повязаності отриманих послуг із господарською діяльністю підприємства, а тому розмір адміністративних витрат та податкового кредиту мають бути відповідно зменшені.

Зазначений висновок податковим органом зроблено стосовно відображення позивачем у податковій звітності наслідків виконання умов Договору про надання послуг від 01.10.2013 №0034, укладеного між ТОВ "Галаксі Фарм" і ТОВ "Оствестком".

Проте, суд дослідивши матеріали справи, вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим у звязку з наступним.

Як встановлено судом, господарські операції між ТОВ "Галаксі Фарм" (Замовник) і ТОВ "Оствестком" (Виконавець) оформлені договором від 01.10.2013 № 0034 (а.с. 34 37), за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання провести наступні роботи:

- попередній аудит системи управління митного складу, структури фінансово-господарської діяльності, структури бухгалтерського обліку і документообігу підприємства Замовника, з метою удосконалення існуючих бізнес-процесів та побудови системи управління митного ліцензійного складу, розробки технічного завдання на базі програмного продукту (далі ПП) «ІС: Підприємство» (далі Аудит та розробка);

- розробки та впровадження системи управління митного ліцензійного складу, автоматизованої системи обліку на базі програмного продукту (далі ПП) « 1C: Підприємство» на підприємстві Замовника (далі Розробка та впровадження);

- надання інформаційно-консультаційних послуг по впровадженню системи управління митного ліцензійного складу на базі програмного продукту « 1C: Підприємство», у тому числі по навчанню персоналу Замовника роботі з автоматизованою системою, забезпечення проведення необхідних оновлень протягом одного року з моменту впровадження системи (далі Інформаційно-консультаційні послуги).

За наслідком виконання умов вказаного Договору позивачем отримано від ТОВ «Оствестком» наступні Акти виконаних робіт (а.с. 38 40): від 27.12.2013 № ОУ-00056 (інформаційно-консультаційні послуги по впровадженню системи управління митного ліцензійного складу) на суму 113 083,33 грн., ПДВ 22 616,67 грн.; від 07.12.2013 № ОУ-0000035 (розробка та провадження системи управління митного ліцензійного складу) на суму 85 266,67 грн., ПДВ 17 053,33 грн.; від 30.10.2013 № ОУ-0000030 (аудит та розробка системи управління митного ліцензійного складу) на суму 106 516,67 грн., ПДВ 21 303,33 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок (а.с. 41 45) позивачем оплачено на користь його контрагента вартість придбаних послуг, і дані витрати віднесено до складу витрат з податку на прибуток за 2013 рік.

Також суму ПДВ у загальному розмірі 60 973,33 грн., сплачену на користь ТОВ "Оствестком" в ціні придбаних послуг, позивачем включено до податкового кредиту з податку на додану вартість за період жовтня грудня 2013 року.

Суд зазначає, що вказані акти здачі-прийняття робіт надавались позивачем до перевірки, що відображено в Акті (а.с. 12 13), вони оформлені належним чином, а податковим органом не вказано будь-яких зауважень до правильності їх оформлення.

У той же час, висновки про порушення ТОВ "Галаксі Фарм" вимог податкового законодавства ґрунтуються на тому, що до перевірки не було надано звітів, які б конкретизували суть та зміст наданих послуг, місце виконання робіт.

Проте, суд вважає такий висновок податкового органу необґрунтованим у звязку з наступним.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, що діяла у перевіряємий період) витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, основними критеріями для визначення витрат (по відношенню до податку на прибуток) та податкового кредиту (по відношенню до податку на додану вартість) у податковому обліку платника податків є одночасна відповідність витрат або податкового кредиту таким умовам: підтвердженість витрат необхідними первинними документами, господарський характер самої операції, який визначається спрямованістю цих витрат на одержання економічного ефекту.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.4., 2.5., 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою операцією.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку.

Суд зазначає, що в Акті перевірки та письмових запереченнях проти позову відповідачем як суб'єктом владних повноважень не викладено належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання вказаних господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, про відсутність використання позивачем придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності.

Крім того, первинні документи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог КАС України не виявлено.

Також при прийнятті рішення у даній справі судом враховується те, що основним видом діяльності позивача є діяльність митного брокера. Зокрема, станом на час проведення перевірки позивач мав ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності серії АЕ №199373 від 18.04.2013 (а.с. 46).

Як пояснив позивач, на даний час на заміну ліцензії ним отримано дозвіл та внесено в Реєстр підприємств, яким надано дозвіл на провадження митної брокерської діяльності.

Крім того, до матеріалів справи позивачем додано фотокопії реєстраційних карток програмного продукту та Технічного завдання розробленого за результатами детального обстеження технологічних процесів на виробництві, управлінських та регламентних бізнес-процесів на ТОВ «Галаксі Фарм» (а.с. 80 83, 86 92).

Окрім того позивачем станом на травень 203 року утримувався митний склад за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Чорновола, 43, що підтверджується Витягом з реєстру митних складів (а.с. 47).

Суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що економічний ефект зазначених витрат полягає в можливості оптимізувати бізнес-процеси підприємства, забезпечити їх швидке виконання при мінімально необхідній кількості ресурсів, вести належний контроль на кожному етапі діяльності та за своєю суттю є економією часу та коштів у майбутньому.

При цьому, отримані послуги надавалися по відношенню до митного складу, тобто були спрямовані на основну діяльність позивача, а тому посилання податкового орану на відсутність повязаності послуг із господарською діяльністю є хибними.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що витрати позивача, здійснені за Договором, одночасно підтверджені необхідними первинними документами та спрямовані на одержання економічного ефекту, а тому висновки податкового органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач з клопотанням про відшкодування судових витрат до суду не звертався, дане питання при прийнятті рішення у справі судом не розглядається.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 128, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС в Київській області за формою «Р» від 26.05.2015 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24 жовтня 2016 р.