Постанова № 62368573, 27.10.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1796/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 12.10.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі Чернігівська ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.06.2016 № 30012-13.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 01.01.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році», яким внесено зміни до ст. 267 Податкового кодексу України щодо транспортного податку. Зокрема, встановлено, що обєктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Виходячи зі змісту п.8.3 ст. 8, ст. 10, п. 12.3, 12.4. ст. 12 ,ст. 265 Податкового кодексу України, транспортний податок є місцевим податком, який встановлюється рішенням міської ради.

Чернігівська міська рада своїм рішенням № 3/VII-11 від 28.01.2016 «Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 30 січня 2015 року «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями (49 сесія, 53 сесія 6 скликання)» змінила: обєкт оподаткування, базу оподаткування, порядок обчислення та сплати транспортного податку.

Враховуючи наведене зазначив, що виходячи зі змісту пп. 4.І.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, ст. 3 Бюджетного Кодексу України, будь яка зміна елементів податків в 2016 році може бути прийнята не пізніше ніж в червні 2015 року і не може змінюватися в період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року. Тому, оскільки вищевказане рішення Чернігівської міської ради прийнято 28.01.2016, то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2017 року. В іншому випадку, застосування відповідачем положень вказаного рішення у 2016 році при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суперечить положенням ст. 58 Конституції України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав письмові заперечення та пояснив, що транспортний податок було встановлено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014. Законом України від 24.12.2015 № 909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесені зміни до Податкового Кодекс) України (далі Кодексу України, зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016. Однак, із прийняттям Закону від 24.12.2015 № 909-VІІІ не відбулось встановлення нового місцевого податку, а змінились критерії визначення легкових автомобілів, які є обєктом оподаткування та доповнено строки та порядок сплати.

За наведених обставин, так як застосування даного виду податку стало можливим з 2016 року, при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковим органом не було порушено стабільність та приписи п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, а тому воно є законним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 є власником легкового автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», СВ5055ВС, 2015 року випуску, з обємом двигуна 2967 куб. см., дата реєстрації транспортного засобу 31.07.2015, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 19) та відомостями з облікової картки про платників транспортного податку, отриманими відповідачем (а.с.34).

У звязку з вищенаведеним, згідно із пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп. 267.6.2 п. 657.6 ст. 267 Податкового кодексу України, Чернігівською ОДПІ було винесено ОСОБА_3 податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 30012-13, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25 000,00 грн. (а.с. 11).

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIІI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України, було введено новий вид податку для громадян України транспортний податок.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування (легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.).

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». Вказаним нормативно-правовим актом у статтю 267 Податкового кодексу України внесено зміни щодо критеріїв визначення обєкту транспортного податку.

Так, відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних взаємовідносин), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно із пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з обєкта/обєктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Відповідно до підпункту 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду (ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України).

Чернігівською міською радою (47 сесія 6 скликання) прийнято рішення від 30.01.2015, яким встановлено на території м. Чернігова місцеві податки та затверджено розмір їх ставок згідно із додатком № 1 до цього рішення, в тому числі і транспортний податок в розмірі 25 000,00 грн. (а.с. 23-25).

28.01.2016 № 3/VII-11 Чернігівською міською радою прийнято рішення «Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 30.01.2015 «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями (49 сесія, 53 сесія 6 скликання)», яким, в тому числі, внесено зміни до пп. 3.1 п. 3 Положення про транспортний податок, шляхом приведення його у відповідність до положень ст. 267 Податкового кодексу України (а.с. 30-33).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що змінами до ст. 267 Податкового кодексу України та вищевказаним рішенням Чернігівської міської ради не змінено елементи транспортного податку, а лише критерії визначення обєкту оподаткування та доповнено строки і порядок його сплати, а тому посилання позивача на пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року) є необґрунтованими.

Крім того, п. 4 Прикінцевих положень Закону України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» передбачено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 «Про затвердження ОСОБА_2 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» затверджено методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

Пунктом 13 ОСОБА_2 передбачено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї ОСОБА_2 розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Як встановлено судом, відповідачем, відповідно до отриманих від Мінекономрозвитку списків автомобілів, які є обєктом оподаткування, та даних ІС «Податковий блок» (а.с. 34) сформовано та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення.

Суд звертає увагу, що представник позивача в судовому засідання визнав, що автомобіль ОСОБА_3 підпадає під обєкт оподаткування, однак зазначив, що позивач має сплачувати транспортний податок лише з 2017 року.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що у Чернігівською ОДПІ правомірно здійснено нарахування ОСОБА_3 транспортного податку та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 30012-13, оскільки в судовому засіданні не встановлено порушень у застосуванні відповідачем положень чинного законодавства, та автомобіль позивача є обєктом оподаткування в розумінні п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, Чернігівська ОДПІ довела правомірність своїх дій при винесенні податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 № 30012-13 на суму 25000,00 грн., а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна