Постанова № 62368338, 26.10.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/696/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Шембелян В.С.,

суддів: Ковальової Т.І., Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Ларіній П.Є.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лізінвест до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності незаконною та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (відповідач 1), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача щоджо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму задекларованого від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2015 року в розмірі 11 590 383,00 грн,

-зобов'язати відповідача відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що листом від 27.04.2015 №63 він звернувся до ДФС України щодо вирішення питання про поновлення суми переплат з ПДВ в картці особового рахунку позивача на підставі рішень адміністративних судів на загальну суму 13 632 354,00 грн та зарахування зазначених сум ПДВ в рахунок майбутніх періодів, яка станом на 12.06.2015 була поновлена. Отримавши інформацію щодо поновлення вказаної суми переплати, позивач в серпні 2015 року подав уточнюючу декларацію за лютий 2015 року, відобразивши непогашені станом на 01.02.2015 залишки відємного значення, задекларовані у рядку 23.2 декларації за звітні періоди до 01.02.2015 до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних звітних 9 періодів, за вирахуванням суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за жовтень, грудень 2014 року та лютий, березень 2015 року в сумі 11 590 383,00 грн. За уточненою декларацією ця сума відобразилася у рядку 31 розділу 4. У вересні були позивачем також були подані уточнюючі декларації за березень, квітень, травень, червень, липень та серпень 2015 року, в яких, зокрема, як і в декларації за червень 2015, вказана сума 11 590 383,00 грн як залишок відємного значення перенесена з рядка 20.2 до рядку 24 уточнюючих декларацій. Вважає що відповідач своїми діями по незабезпеченню автоматичного збільшення суми на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року в розмірі 11 590 383,00 грн, порушив право підприємства, визначене п.34 п.2 розділу ХХ ПК України. Просив суд поновити його права шляхом задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.07.2016 як другого відповідача у справі судом залучено Державну фіскальну службу України (відповідач 2).

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідачів заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала до матеріалів справи письмові заперечення від 30.08.2016 (а.с.120-122, 130-132), додаткові пояснення до заперечень від 26.09.2016 (а.с.312-317), просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідно до усних пояснень представника на час розгляду справи податковим органом на підставі уточнюючих розрахунків позивача сума 11 590 383,00 грн позитивного сальдо розрахунків була списана з картки особового рахунку платника податків, але збільшення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі пп. 4) пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не відбулось, оскільки ця сума не була була відображена у звітній декларації позивача за червень 2015.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини справи.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІЗІНВЕСТ» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за №34933894, знаходиться на податковому обліку Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (а.с.77-85).

Листом від 27.04.2015 №63 він звернувся до ДФС України щодо вирішення питання про поновлення суми переплат з ПДВ в картці особового рахунку позивача на підставі рішень адміністративних судів на загальну суму 13 632 354,00 грн та зарахування зазначених сум ПДВ в рахунок майбутніх періодів (а.с.54).

Згідно з витягом з картки особового рахунку платника податків позивачу станом на 12.06.2015 була поновлена вказана сума (а.с.58), що також підтверджено листами Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС в Луганській області та ГУ ДФС в Луганській області (а.с.60, 62-64).

Позивачем засобами електронного зв'язку 20 липня 2015 року за №9150742667 до Рубіжанської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року у якій в рядках 26 і 31 було зазначено прочерки (а.с.9-11).

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, в наслідок невірного заповнення вищезазначеної податкової декларації, 14 вересня 2015 року за №9190054100, позивачем засобами електронного зв'язку було подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за червень 2015 року, з відображенням у рядку 26 та рядку 31 уточненої декларації суми залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 11 590 383,00 грн (а.с.36-41).

22 вересня 2015 року за №9195638909, позивачем засобами електронного зв'язку було надіслано на адресу відповідача ще один уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за липень 2015 року, з відображенням у рядку 24 крім раніше заявленої суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 293 434 грн, також додатково і суму 11 590 383,00 грн, що разом дорівнює 12 883 817 грн (а.с.42-47).

Вказані податкова декларація та уточнюючі розрахунки своєчасно були прийняті контролюючим органом, що підтверджується відповідними квитанціями та не є спірним у справі.

Направлені уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань декларації з ПДВ були прийняті системою електронного адміністрування ПДВ, однак коригування суми залишку від'ємного значення, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних не відбулось, про що також свідчать матеріали листування позивача з податковими органами (а.с.70-76).

Крім іншого, цей факт визнається сторонами, а отже не підлягає доказуванню відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України.

У відповідь на звернення позивача ДФС України листом від 10.05.2016 10302/6199-99-12-02-01-15 повідомило йому, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України реєстраційна сума (на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні в системі електронного адміністрування ПДВ) збільшується на суму відємного значення, що задекларована платником податків виключно у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року, та не перераховується надаліу звязку з уточненням показників такої звітності (а.с.75-76).

Суд не погоджується з висновками відповідача з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України:

- з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу України (в редакції станом на 29.07.2015, зі змінами, внесеними Законом №643) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону № 643, який набрав чинності 29.07.2015) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема:

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до:

- державного бюджету;

- на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Податкового кодексу України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України;

- на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування.

Крім того, 30.07.2015 року ДФС України на своєму офіційному сайті оприлюднила план заходів ДФС для забезпечення реалізації норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII з удосконалення СЕА, в розділі ІІІ якого передбачено обнуління показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для зареєстрованих платників податку, зокрема:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом № 643) ДФС буде проведено обнуління суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА"Накл), сформовану відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників "СУМА"НаклОтр, "СУМА"Митн та "СУМА"НаклВид, що були сформовані, починаючи з 1 липня 2015 року;

- протягом 3 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума "СУМА"Накл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- на кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН ("СУМА"Накл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим:

- починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою "СУМА"Накл.

Виходячи з системного аналізу наведених вище положень вбачається, що у зв'язку з набранням 29.07.2015 року чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким зазначені положення ПК України були викладені в наведеній редакції, всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платникам податків, в тому числі й позивачу, було «обнулено» значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому встановлено, що для обрахунку суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних можуть використовуватись документи, перелік яких є чітко визначеним (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, які дорівнюють 1095 днів) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, позивач надіслав уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року в строки, визначені статтями 50, 102 Податкового кодексу України.

Як ввстановлено судом, що не визнається сторонами, після обнуління показників в СЕА не відбулося автоматичне збільшення позивачу значення реєстраційної суми відповідно до положень підп.4 п. 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на суму від'ємного значення в розмірі 379070 грн., що була відображена позивачем в рядку 24 згідно уточнюючого розрахунку до податково\ї декларації з ПДВ за червень 2015 року.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «ОСОБА_2 питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Так, зі змісту норми п.10 Порядку №569 Державна фіскальна служба України: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що Рубіжанська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області не наділена повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ, зокрема, щодо автоматичного збільшення значення реєстраційної суми та зарахування суми від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного завітного (податкового) періоду.

Таким чином, з боку відповідача 1 відсутні протиправні дії щодо не зарахування позивачу суми від'ємного значення у розмірі 11 590 383,00 грн до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що в даному випадку мала місце бездіяльність Державної фіскальної служби України.

Внаслідок вказаної вище неправомірної бездіяльності ДФС України позивач, яким виконано всі умови, додержання яких вимагається для реалізації права на збільшення в СЕА реєстраційної суми відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції закону № 643), опинився в нерівному (гіршому) становищі порівняно з іншими платниками податку за наявності аналогічних умов.

Крім того, неприведення даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість у відповідність з показниками податкової декларації з ПДВ з червень 2015 року грубо порушує права позивача, зокрема, право мирно володіти своїм майном та не узгоджується із закріпленими в Україні, як у правовій державі, принципами юридичної визначеності та законних (легітимних) очікувань.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Таким чином, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від'ємним значенням з податку на додану вартість є формою втручання у право на мирне володіння своїм майном.

Бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо виконання покладених на неї функцій як адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ створює ситуацію, за якої підприємство за наявності значної суми переплати з податку на додану вартість позбавлене фактичної можливості розпоряджатися власними активами, зобов'язано нести додаткові та необґрунтовані витрати по сплаті податку, створює реальну загрозу накладення на підприємство санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи ДФС України, як суб'єкт владних повноважень, жодних доказів, які б спростували доводи позивача, не надала.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог до Державної фіскальної служби України та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, в задоволені позовних вимоги до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області слід відмовити.

Оскільки в позовній заяві заявлено вимогу до одного відповідача 1 та сплачено судовий збір в розмірі 1378,00 грн(а.с.2), і така вимога задоволена рішенням суду, однак винною в порушенні прав позивача визнано відповідача 2, залученого до участі в справі ухвалою суду, відповідно до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача з відповідача 2 підлягає стягненню сума вказана судового збору.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лізінвест до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності незаконною та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Лізінвест має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину відємного значення за червень 2015 року у розмірі 11590383,00 гривень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін.

Зобовязати Державну фіскальну служби України (код 39292197) виконати збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ для Товариства з обмеженою відповідальністю Лізінвест (індивідуальний податковий номер 34933894), на суму відємного значення ПДВ, непогашеного станом на 01.07.2015 р. та задекларованого ТОВ Лізінвест у податковій звітності з ПДВ за червень 2015 р., враховуючи уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ, в розмірі 11590383,00 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лізінвест (індивідуальний податковий номер 34933894) судовий збір в розмірі 1378,00 грн. ( одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 31 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя ОСОБА_3Суддя Суддя ОСОБА_4 ОСОБА_5