Ухвала суду № 62368300, 27.10.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 жовтня 2016 року № 810/3375/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Керівника Київської митниці, Ягодинської митниці та колишнього начальника Волинської митниці ОСОБА_6 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з позовом до Керівника Київської митниці, Ягодинської митниці та колишнього начальника Волинської митниці ОСОБА_6, згідно якого просить суд: "задовольнити усі вимоги бюджету, працівнику з ст.КУпАП; ст.КЗпП; ст.175КК, з нарахування по ст..188-6;288КУпАП; та стягнення у регресі за їх керівника".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Однак, надана позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу.

Так, згідно з частиною 1 статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Пунктом 9 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України обумовлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд зазначає, що у разі процесуальної співучасті частина 1 статті 106 КАС України вимагає зазначення поштової адреси щодо кожного позивача та відповідача, що у даному випадку зроблено не було, позаяк позивачами не відокремлені поштові адреси ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Крім того, у позовній заяві зазначено в якості одного із відповідачів по справі керівника Київської митниці, однак не зазначено його імя, прізвище та по батькові, що унеможливлює здійснення ідентифікації цієї особи.

Також позивачами не зазначено повну назву вказаного митного органу, оскільки відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань назвою вказаного митного органу є Київська митниця ДФС.

Як вбачається з позовної заяви, позивачами зазначено наступне місцезнаходження цього відповідача: 08300, Київська обл., м.Бориспіль-аеропорт-7, у той час як відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Київської митниці ДФС є: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт Бориспіль.

Доказів, які підтверджують що адреса, вказана позивачами як адреса відповідача у позові, є належною суду не надано.

Таким чином, позивачем невірно вказано поштову адресу відповідача.

Також позивачами зазначено в якості відповідача по справі Ягодинську митницю, місцезнаходженням якої є наступна адреса: 44350, Волинська обл., Любомильський р-н., с.Римачі, вул.Призалізнична, 13.

Проте, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана адреса є юридичною адресою Волинської митниці ДФС.

У звязку з цим, суд звертає увагу позивача на необхідність уточнення назви або поштової адреси вказаного відповідача.

Також суд звертає увагу позивачів на те, що прохальна частина позовної заяви сформульована наступним чином: "задовольнити усі вимоги бюджету, працівнику з ст.КУпАП; ст.КЗпП; ст.175КК, з нарахування по ст..188-6;288КУпАП; та стягнення у регресі за їх керівника".

Проте, суд зазначає, що зміст позовних вимог має відповідати положенням частин четвертої і п'ятої статті 105 КАС України, якими закріплено, що адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Отже, прохальна частина позовної заяви не відповідає положенням статті 105 КАС України, вимоги позивачів не конкретизовані та не сформульовані відносно кожного з відповідачів, у звязку з чим підлягають уточненню.

Відповідно до частини 2 статті 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Проте, окрім власне позовної заяви позивачами не додані жодні докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог.

Не зазначені позивачами і причини ненадання таких доказів та не заявлено клопотання про їх витребування.

Відповідно до частини 2 статті 110 КАС України суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку.

Проте, невиконання позивачами приписів ч. 2 ст. 106 КАС України та ненадання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, унеможливлює здійснення підготовки справи до судового розгляду з метою її розгляду в одному судовому засіданні протягом розумного строку, оскільки не надає змоги визначити суть спірних відносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік № 928-VIII від 25.12.2015 розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.

Частиною 3 ст.6 Закону України Про судовий збір передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Позивачами не було долучено до позовної заяви доказів сплати судового збору за заявлені вимоги.

Крім того, оскільки як зазначено вище, прохальна частина позовної заяви не містить чіткого змісту, суд позбавлений можливості встановити суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачами за звернення з даною позовною заявою до суду.

У звязку з цим, суд звертає увагу позивачів на необхідність надання суду доказів оплати судового збору за звернення з даною позовною заявою до суду. При цьому, відповідно до приписів ч.6 ст.6 Закону України Про судовий збір судовий збір має бути сплачений кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Суд звертає увагу, що для перерахування судового збору за подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області визначено наступні реквізити: отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд, код отримувача: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код банку отримувача: 821018, рахунок отримувача: 31213206784001, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Частиною 4 статті 106 КАС України визначено, що позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

У той же час, всупереч наведені нормі подана позовна заява не містить дати її підписання.

Відповідно до частини 5 статті 106 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Частиною 2 статті 58 КАС України визначено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.

Отже, до позовної заяви, поданої батьками в інтересах неповнолітніх дітей, має бути доданий документ, що підтверджує повноваження законних представників, який також доданий не був.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутні копії паспортів громадян України як документів, що підтверджують наявність у ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 процесуальної правосуб'єктності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 ч. 7 ст. 21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Згідно з п. 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 № 320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копії яких до позовної заяви взагалі не долучені.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до положень ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені у місячний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду позовної заяви з дотриманням вимог ст.106 КАС України.

Керуючись ст.ст.108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Позивачам усунути у місячний строк з дня отримання копії даної ухвали вказані недоліки, а саме:

- надати копії заповнених сторінок паспорту громадян ОСОБА_7;

- надати виправлені примірники позовної заяви (для суду та відповідачів), з урахуванням вказаних судом зауважень;

- надати додатки до позовної заяви - документи, якими обґрунтовуються вимоги та висвітлюються обставини справи (для суду та відповідачів);

- надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції, платіжного доручення тощо) кожним із позивачів;К

- надати документи, що підтверджують повноваження законних представників.

3. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/3375/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4. Копію ухвали надіслати позивачам.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.