Рішення № 62368180, 26.10.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 р. Справа № 909/574/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Скапровської І.М., судді Кобецької С.М., судді Цюх Г.З.,

секретар судового засідання Андріїв Л.Я.

За участю:

представника третьої особи - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Хід-Транс", вул. Стефаника, 17/2, м. Львів, 79000

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, вул. Шкільна, 21, с. Микуличин, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78590

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця", вул. Гоголя, 1, м. Львів, Львівська область, 79007

про стягнення заборгованості в сумі 56250,00 грн.,

встановив, що Приватне підприємство "Хід-Транс" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 56250,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на те, що відповідач всупереч приписам ГК України, ЦК України та умовам Договору не оплатив в повному обсязі надані позивачем послуги та не відшкодував позивачу збитки, понесені у зв'язку із завантаженням відповідачем більшої маси вантажу, ніж була погоджена сторонами Договору у заявці №1 від 30.03.2015р., згідно рішення господарського суду Львівської області від 22.02.2016р. у справі №914/4185/15.

За наслідками розгляду клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця", судом було винесено відповідну ухвалу про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця".

Відповідач в судові не з"являлась , направила суду відзив в якому проти позову в частині стягнення 53940,00 грн. збитків заперечила посилаючись на відсутність своєї вини.

Господарський суд Івано-Франківської області розгляд справи неодноразово відкладав та витребовував документи, необхідні для розгляду справи.

19.09.2016 р. судом винесено ухвалу про продовження строку розгляду спору на 15 днів та призначення розгляду справи №909/574/16 колегіально, у складі трьох суддів господарського суду Івано-Франківської області.

Протоколом автоматичного визначення від 22.09.2016 р., у даній справі сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Скапровської І.М., судді Кобецької С.М., судді Цюх Г.З.

Відповідно до ч. 4 п. 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (стаття 24 Господарського процесуального кодексу України), заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

12.10.2016р. Чернівецька митниця Державної фіскальної служби направила суду митну декларацію №408040001/2015/004605 від 15.04.2015р., рахунок - фактури №01 від 10.04.2015р. та пакувальний лист №01 від 10.04.2015р.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягнути з відповідача.

При цьому суд врахував наступне:

27.03.2015р. між приватним підприємством "Хід-Транс" (надалі - Експедитор) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Замовник) укладено договір транспортного експедирування №9/201, згідно умов якого Замовник доручає, а Експедитор приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок Замовника здійснювати транспортно - експедиторське обслуговування внутрішніх, експортно- транспортних та транзитних вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав. ( п.1.1 Договору).

Згідно п. 2.2.1, замовник зобов"язаний подавати Експедитору письмову попередню заявку (додаток №1) або письмовий запит на партію вантажів, яка планується ним до відправки, в якій необхідно вказати: станцію відправлення та станцію призначення вантажу; реквізити вантажовідправника і вантажоодержувача; вид і вагу вантажу; відомості про особливі умови перевезень (негабаритність, небезпечність вантажу, подвійне використання і т.д.); вид рухомого складу та його приналежність.

30.03.2015р. сторони у справі, на виконання умов Договору, підписали Заявку на погодження перевезень вантажів №1, згідно якої власник вантажу ФОП ОСОБА_2 погодила перевізну плату за один вагон з масою завантаження 67 тон. лісоматеріалів. Факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт від 30.04.2015.

Згідно п. 5.10 Договору , замовник несе відповідальність перед "Експедитором" за шкоду, у випадку " невідповідності ваги вантажу вказаної в перевізному документі фактичній вазі вантажу".

Як встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 22.02.2016 у справі № 914/4185 /15, за перевезення вантажу , який належав ФОП ОСОБА_2, понад максимальну вантажопідйомність вагона, залізницею нараховано штраф вантажовідправнику - ПП"Хід-Транс" та видано представнику вантажовідправника надлишок вантажу масою 2350 кг.

Відповідно до ст.933 ЦК України, клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.

Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.

У заявці на погодження перевезень вантажів №1 від 30.03.2015р. відповідач зазначила масу вантажу 67 тон. Така ж маса вантажу зазначена ФОП ОСОБА_2 в пакувальному листі -специфікації №01 від 10.04.2015. та митній декларації №408040001/2015/004605 наданими Чернівецькій митниці при декларуванні товару . Отже , позивач не визначав масу вантажу, а прийняв до експедирування вантаж массу, якого визначив сам замовник - ФОП ОСОБА_2 Таким чином, твердження відповідача про те, що позивач самостійно визначив масу вантажу шляхом заміру (обміру ) не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.2.8 Договору замовник (відповідач) зобов'язався сплачувати "Експедитору" (позивачу) витрати, пов'язані з перевіркою вантажів митними та іншими контролюючими органами, інші витрати, нараховані залізницею, при наявності документального підтвердження.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (вул. Шкільна, 21, с. Микуличин, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78590, інд. код НОМЕР_1) на користь

Приватного підприємства "Хід-Транс" (вул. Стефаника, 17/2, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 38764042) - 56250,00 ( п'ятдесят шість тисяч двісті п'ятдесят гривень) - заборгованості та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І. М.

Суддя Кобецької С.М.

Суддя Цюх Г.З.

Повний текст рішення складено 01.11.2016р.