Ухвала суду № 62367923, 26.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/11958/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби у місті Вінниці Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби у місті Вінниці Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування протиправності дій відповідача щодо повернення виконавчого листа без виконання позивач посилалась на положення про Державну казначейську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, де зазначено, що відповідач для покладених на нього завдань має право в установленому порядку: одержувати безоплатно від державних органів і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та посадових осіб, фізичних осіб-підприємців, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань. Крім того, позивач зазначала, що вся необхідна інформація була надана відповідачу у заяві про прийняття виконавчого документа на виконання від 22 грудня 2015 року.

Вінницький окружний адміністративного суду постановою від 6 січня 2016 року, адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Управління державної казначейської служби України у м. Вінниці щодо повернення виконавчого листа по справі №127/10445/14-а від 23 січня 2015 року без виконання.

Зобов'язав Управління державної казначейської служби України у м. Вінниці повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття на виконання виконавчого листа по справі №127/10445/14-а від 23 січня 2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Також вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 13 квітня 2016 року, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 6 січня 2016 року скасував, прийняв нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2016 року скасовано вказане рішення апеляційного суду та залишено в силі постанову Вінницького окружний адміністративного суду постановою від 6 січня 2016 року.

ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про ухвалення додаткової ухвали, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення про стягнення на її корить судових витрат в розмірі 292 гривень 32 копійки зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 87 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За правилами статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи заявника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до такого висновку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, при цьому питання про розподіл судових витрат в ухвалі від 27 липня 2016 року не вирішено, тому заява про прийняття додаткового судового рішення в частині розподілу судового збору підлягає задоволенню.

За подання касаційної скарги згідно квитанції № 29925 від 25 квітня 2016 року позивачем було сплачено судовий збір в сумі 292 гривень 32 копійок.

Отже, зазначені кошти необхідно присудити в користь заявника здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби у місті Вінниці Вінницької області.

Керуючись статтями 87, 94, 168, 222, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення у цій справі задовольнити.

Присудити ОСОБА_1 здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби у місті Вінниці Вінницької області у сумі 292 гривень 32 копійок.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді А.В. Єрьомін

О.В. Калашнікова