Ухвала суду № 62367411, 31.10.2016, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

31.10.2016 Справа № 908/2838/16

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Кричмаржевського В.А., розглянувши заяву за вих. №3755/10/33-10-011 від 07.10.2016р. Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА ОІЛ», код з ЄДР-37112708, с. Приморське Василівського району Запорізької області, вважає її такою, що підлягає поверненню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити, у тому числі, ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), до заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази сплати судового збору.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України порядок сплати судового збору встановлюються законом.

Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України (п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

За приписами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку в якості доказу сплати судового збору заявником надано платіжне доручення № 713 від 07 жовтня 2016р. про сплату 13 780грн. судового збору.

Судом встановлено, що надане платіжне доручення не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976 (далі – Інструкція).

Так, пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

У додатку 8 до Інструкції наведені вказівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях. Згідно з цими вимогами на розрахункових документах ставляться підписи відповідальних осіб платника, які повноважні розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці із зразками підписів і відбитка печатки. В реквізиті “М.П.” платіжного доручення ставиться відбиток печатки, зразок якої заявлений платником банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

У разі перерахування коштів на рахунки клієнтів-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку.

За приписами п. 2.14 Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити “Дата надходження” і “Дата виконання”, а банк стягувача – “Дата надходження в банк стягувача” (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

В даному випадку на зворотному боці платіжного доручення № 713 від 07 жовтня 2016р. відсутня відмітка про зарахування коштів до Державного бюджету України. Крім того, на цьому платіжному дорученні містяться підписи невідомих осіб без зазначення посад, хоча цей документ повинен засвідчуватись саме підписами керівника (або його заступника) і головного бухгалтера (або його заступника) банку.

Відповідно до п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Згідно з пунктом 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1625/2011 р. на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15.

Пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита зазначено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника – останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ___ грн.». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Також найменування боржника, яке вказане у заяві про порушення справи про банкрутство та у платіжному дорученні № 713 від 07 жовтня 2016р., зазначене різне. Так, у заяві заявник зазначив наступного боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА ОІЛ», тоді як в платіжному дорученні зазначений інший боржник – ТОВ «Ніагара ОЙЛ».

Таким чином, враховуючи такі суперечності в заяві та платіжному дорученні, також те, що надане заявником платіжне доручення оформлене з порушенням вимог діючого законодавства, воно не може бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та статті 63 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство (позовну заяву) і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись статтею 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

Ухвалив:

Повернути без розгляду заяву Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №3755/10/33-10-011 від 07.10.2016р. про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА ОІЛ», код з ЄДР-37112708, с. Приморське Василівського району Запорізької області, та додані матеріали.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Додаток на адресу заявника: заява з додатками на 63-х арк., в тому числі оригінал платіжного доручення № 713 від 07 жовтня 2016р. на суму – 13 780грн.

Суддя В.А. Кричмаржевський