Ухвала суду № 62366937, 01.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №826/22854/15 Головуючий у 1- й інстанції Добрянська Я.І. Суддя - доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

01 листопада 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування ППР, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування ППР - задоволено повністю.

На вказану постанову суду відповідачем подано апеляційну скарг.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк в розмірі двадцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали апелянт 31 жовтня 2016 року подав до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, що по суті є клопотанням про звільнення від сплати судового збору. При цьому, клопотання містить таке ж обґрунтування, як було наведено в апеляційній скарзі. Слід зазначити, що воно вже було розглянуто судом та відхилено як безпідставне.

Вирішуючи питання щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 1 статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 статті 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 статті 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень статті 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Отже, для забезпечення рівності учасників судового та процесу та з урахуванням того, що апелянт не зазначив інших причин неможливості сплати судового збору, окрім тих, що вже розглянуті та відхилені судом, суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, звільнення/відстрочення/розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Разом з тим, за змістом статті 102 КАС України, процесуальний строк встановлений судом може бути продовжений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Приймаючи до уваги доводи заявленого апелянтом клопотання, суд вважає за доцільне продовжити апелянту строк на усунення ним недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою суду від 06 жовтня 2016 року до 30 листопада 2016 року.

Одночасно, суд звертає увагу апелянта на те, що у разі не усунення ним недоліків апеляційної скарги у строк до 30 листопада 2016 року, апеляційна скарга буде повернута заявнику на підставі п. 1 ч. 3 статті 108 КАС України.

Керуючись ст.ст. 102, 106 КАС України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Продовжити строк Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві для усунення встановлених недоліків апеляційної скарги до 30 листопада 2016 року.

В разі невиконання вимог суду до строку встановленого судом апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Суддя Файдюк В.В.

Головуючий суддя Файдюк В.В.