Постанова № 62366783, 26.10.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р.Справа № 923/941/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Діброви Г.І., Лисенко В.А.;

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;

Представники сторін в судове засідання не з'явились про час дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 02.07.2015 року

у справі № 923/941/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Херсон

про стягнення 64 769,82 грн.

В С Т А Н О В И В :

18.06.2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі по тексту ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" ) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту ФОП ОСОБА_2.), в якій просить суд стягнути з останньої заборгованість у розмірі 64 769.82 грн., яка складається з загальної заборгованості за кредитом у сумі 21 992.37 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 21 848.22 грн., пені у розмірі 16 574.77 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 4354.46 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.07.2015 року (суддя Чернявський В.В.) позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" задоволено повністю, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" 21 992.37 грн. - заборгованості за кредитом, 21 848.22 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 16 574.77 грн. - пені, 4354.46 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 1827 грн. - витрат на оплату судового збору.

До вказаного висновку суд першої інстанції дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт надання ним згідно умов договору б/н від 26.10.2013р. кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача, наявність заборгованості останнього у сумі 21 992.37грн. та прострочення оплати вказаного боргу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ФОП ОСОБА_2 через господарський суд Херсонської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом порушено вимоги ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, на думку апелянта при прийнятті рішення суд першої інстанції керувався договором банківського обслуговування від 26.10.2016 року, який не відповідає вимогам глави 58 Цивільного кодексу України.

В судове засідання представники сторін не з'явились, причину неявки суду не повідомили. Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі відповідач посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, приймаючи до уваги, що наявні поштові повідомлення свідчать про отримання уповноваженими представниками сторін ухвал про розгляд справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Апеляційний господарський суд у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 26.10.2012 року ФОП ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" із заявою про відкриття поточного рахунку, де зазначила, що погоджується на те, що порядок встановлення, зміну ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування. (а.с.25)

Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Згідно заяви від 26.10.2012 року відповідач погодився на надання йому позивачем кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_2 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, що регламентують взаємовідносини сторін за таким видом кредитування.

Відповідно до п.3.2.1.1.1. Умов та правил надання банківських послуг Кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - «Кредит») надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - «Ліміт»). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Ліміт може бути змінений відповідачем в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами позивача. Підписавши Угоду, відповідач висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться позивачем в односторонньому порядку шляхом повідомлення відповідача на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку сторін (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших ) (пункт 3.2.1.1.6 Умов і правил надання банківських послуг).

У відповідності до п.п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2. Умов та правил надання банківських послуг за користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процента ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів* з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

При порушенні відповідачем будь-якого з грошових зобов'язань, він сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п.3.2.1.4.1.3 Умов)

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є змішаним договором здійснення банківських операцій, який містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Чинним законодавством України передбачено, що банками здійснюється фінансове посередництво у формі банківських операцій, зокрема, розрахункових, кредитних (ст. 339 Господарського кодексу України). Розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері (ч.1 ст. 341 Господарського кодексу України), а кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян (ст.345 Господарського кодексу України).

Для здійснення розрахунків суб'єкти господарювання зберігають грошові кошти в установах банків на відповідних рахунках (ч.2 ст. 341 Господарського кодексу України).

Пунктом 1 ст.1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Клієнт зобов'язаний вносити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (ч.4 ст. 1068 Цивільного кодексу України). Якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунку клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунку), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику та кредит (параграф 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1069 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ відповідачу 15.03.2013 року було встановлено кредитний ліміту розмірі 22000,00 грн., про що свідчить довідка від 25.05.2015 року вих.№08.7.0.0.0/150525135533. (а.с.26)

З виписки банку з 24.04.2013 року по 21.05.2015 року вбачається, що відповідач прострочив виконання свого зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту. (а.с.29-30)

Згідно п.3.2.1.1.3. Умов та правил надання банківських послуг Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню Кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків по сплаті кредиту, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 22.01.2015 року направило на ім'я ФОП ОСОБА_2 претензію від 13.01.2015р. вих. №21026HEWWS08Q щодо сплати заборгованості за договором банківського обслуговування від 26.10.2012р. у загальній сумі 55419.78 грн. (а.с. 32), відповідь на яку відповідачем не надано.

Свої зобов'язання згідно заяви від 26.10.2012р. про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 22 000 грн. на поточний рахунок НОМЕР_2, однак відповідач його не повернув, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 21992.37грн., яка підтверджується випискою по рахунках за період з 24.04.2013 року по 24.05.2015 року. Позивачем відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг за зазначений період здійснено нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 21848.22 грн., комісії в розмірі 4354.46грн. та пені у розмірі 16574.77грн.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем Банку тіла кредиту у розмірі 21992.37грн. та сплати процентів, у зв'язку з чим, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 21992,37 грн., заборгованості за відсотками в сумі 21848,22 грн., а також заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом у сумі 4354,46 грн.

Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК", м.Дніпропетровськ заявлено і судом першої інстанції стягнуто з відповідача на користь позивача 16574.77 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, розрахунок пені за прострочку погашення всіх видів заборгованості зроблено позивачем з порушенням умов договору.

За умовами п.п.3.2.1.4.1.3., 3.2.1.4.1.4. Умов та правил надання банківських послуг у разі непогашення кредиту протягом 90 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня* після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено умовами договору.

Пунктом 3.2.1.5.1 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого пунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Судом апеляційної інстанції зроблено перерахунок пені за прострочку виконання відповідачем його зобов'язання з повернення кредитних коштів (пені на тіло кредиту) за період з 26.07.2013 року до 21.05.2015 року, оскільки відповідно до Умов та правил надання банківських послуг прострочення суми основного боргу за кредитом почалося саме з 26.07.2013 року, а не з 26.04.2013 року (з 91-го дня).

Таким чином, до стягнення належить пеня в розмірі 9820.67 грн. з відмовою в іншій частині цих позовних вимог про стягнення пені, нарахованої на тіло кредиту, в зв'язку з невірним розрахунком.

Одночасно з цим, апеляційна інстанція вважає, що позивачем не доведено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції правильність розрахунку пені за прострочку сплати відсотків та комісії, оскільки нараховані суми в розрахунку пені за прострочку сплати відсотків є попередньо збільшеними (тобто, пеня нарахована не на суму відсотків і комісії, а вже на її збільшений розмір з врахуванням попередньо нарахованої пені).

Таким чином, сума пені, нарахована банком на суму боргу за відсотками і комісією, є невірною, а задоволення позову судом першої інстанції в цій частині є помилковим.

Цей розрахунок є складовою ціни позову і відповідно до норм статей 22, 54 Господарського процесуального кодексу України повинен бути обґрунтованим та підтвердженим умовами договору, укладеного сторонами в спрощеній формі. Так, виходячи із складності Умов та правил надання банківських послуг, викладених в різних редакціях пунктів, які мають складний бланкетний характер, та викликають труднощі в розрахунку штрафних санкцій з огляду на правильність визначення періоду нарахування пені, її розміру тощо, позивач повинен довести суду належним чином правильність здійсненого ним розрахунку штрафних санкцій.

В даному випадку позивачем не доведено суду відповідність зробленого ним розрахунку умовам договору та нормам чинного законодавства України, тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 6754 грн. 10 коп. не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність договору банківського обслуговування від 26.10.2016 року вимогам глави 58 Цивільного кодексу України, судовою колегією відхилені, оскільки вказана глава регулює правовідносини найму, які в даному випадку відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Херсонської області від 02.07.2015 року у справі № 923/941/15, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України частково ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, але частково не відповідає нормам матеріального і процесуального права України, тому підлягає зміні в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені за прострочку виконання грошового зобов'язання, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені, з відмовою в іншій частині цих позовних вимог, у зв'язку з невірним розрахунком штрафних санкцій.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за апеляційний розгляд справи покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 02.07.2015 року у справі № 923/941/15 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 02.07.2015 року у справі № 923/941/15 - змінити.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 64 769 грн. 82 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (73000, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) 21992 грн. 37коп. боргу з повернення кредиту, 21848 грн. 22коп. боргу за відсотками за користування кредитними коштами, 4354грн. 46коп. боргу за комісією, 9820грн. 67коп. пені, а судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1240грн. 20 коп.

Відмовити у позовних вимогах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення пені у розмірі 6754 грн. 10 коп.

В іншій частині рішення господарського суду Херсонської області від 02.07.2015 року у справі № 923/941/15 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (73000, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 151 грн. 58 коп.

Доручити господарському суду Херсонської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді Г.І. Діброва

В.А. Лисенко