Ухвала суду № 62366740, 26.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"26" жовтня 2016 р. Справа №910/11550/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА" на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2016 року у справі №910/11550/16 (суддя Домнічева І.О.) за позовом приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання договору недійсним.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2016 року у справі № 910/11550/16 у задоволенні позову приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс" та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" про визнання договору недійсним відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не може бути прийнята до розгляду, а відтак підлягає поверненню апелянту за наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до неї не додано документів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірах.

Позивачем до апеляційної скарги не додано жодних доказів сплати судового збору, натомість скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.

Таким чином, право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору закон пов'язує зі встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.

При цьому, слід зазначити, що законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилається на те, що виконавчою службою накладено арешт на рахунки позивача, що унеможливлює в свою чергу сплату ним судового збору.

Також, апелянт зазначає, що на підставі рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2015 у справі № 917/455/15 у підприємства вилучене майно, яке перебуває у заставі ПАТ "Банк "Кредит Дніпро".

Крім цього, скаржник вказує на те, що сплатити судовий збір за рахунок коштів засновника підприємства позивача - ПБП "Фенікс плюс" також неможливо у зв'язку з накладенням арешту на кошти вказаного підприємства.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні, позивачем надано вимогу виконавчої служби, рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2015 у справі № 917/455/15, постанову виконавчої служби про арешт коштів боржника - ПБП "Фенікс плюс" від 27.03.2015, а також інформацію про виконавче провадження щодо ПБП "Фенікс плюс" та щодо приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА".

Проте, вказані документи не є показником загального майнового стану підприємства позивача та не можуть бути належним доказом того, що станом на дату звернення з апеляційною скаргою, приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "БАТЬКІВЩИНА" не має коштів для сплати судового збору.

Крім того, апелянтом, не наведено доводів та не надано будь-яких доказів стосовно того, що на час ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, його майновий стан покращиться та заявник матиме можливість сплатити судовий збір.

За таких обставин, клопотання приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА" про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Враховуючи відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового, апеляційна скарга приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА" не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду в загальному порядку після усунення вказаного недоліку.

Крім цього, одночасно з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Оскільки, апеляційна скарга повертається скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, то відповідно і вищезазначене клопотання судом не розглядається.

Враховуючи викладене, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 97, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "БАТЬКІВЩИНА" на рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2016 року у справі №910/11550/16 повернути скаржнику з доданими до неї матеріалами.

2. Матеріали справи №910/11550/16 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко