Постанова № 62366683, 18.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р. Справа№ 910/10588/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 18.10.2016

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця»

на рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2016

у справі № 910/10588/16 ( суддя: Павленко Є.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш»

до публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця»

про стягнення 26 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі № 910/10588/16 позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» борг у сумі 26 000 грн. 00 коп., а також та 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Українська Залізниця» звернулось з апеляційного скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі №910/10588/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Іоннікова І.А., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2016 порушено апеляційне провадження у справі № 910/10588/16, розгляд справи призначено на 27.09.2016 у визначеному складі суду.

27.09.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що подана відповідачем апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено на 18.10.2016.

У судових засіданнях суду апеляційної інстанції 27.09.2016 та 18.10.2016 представник публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця» надав суду свої пояснення по справі, в яких підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі на підставі доводів, зазначених у скарзі. Представник відповідача просив суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Представник зазначив, що правонаступництво ПАТ «Укрзалізниця» щодо ДП «Донецька залізниця» не відбулося: не було складено передавального акту, розподільчого балансу, відсутній запис щодо припинення у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та, як наслідок, не доведено і факт припинення юридичної особи - ДП «Донецька залізниця».

Представник публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» у судових засіданнях апеляційного господарського суду 27.09.2016 та 18.10.2016 також надав суду свої пояснення по справі, в яких заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною.

Представник позивача зазначив, що, на його думку, враховуючи наявність листів, підписаних уповноваженими представниками сторін, відбулася зміна боржника у зобов'язанні, яке виникло на підставі договору № 15416/НЮ від 14.10.2015, а саме - ПАТ «Українська Залізниця» стало правонаступником прав та обов'язків ДП «Донецька залізниця».

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши наявні в справі матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 14 жовтня 2015 року між публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» (виконавець) та Вагонним депо Маріуполь державного підприємства «Донецька залізниця» (замовник) було підписано договір, за умовами якого позивач зобов'язався надати замовнику послуги з технічного обслуговування компресорного устаткування, а замовник, у свою чергу, взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити вартість наданих послуг, згідно умов укладеного правочину.

Пунктом 4.1 правочину сторони погодили, що здача-приймання послуг проводиться шляхом оформлення акту наданих послуг.

Відповідно до пункту 6.3 договору розрахунки за даним правочином здійснювались шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 60 банківських днів після підписання акту виконаних робіт, з урахуванням зміни вартості послуг та матеріалів, як це передбачено умовами укладеної угоди.

З матеріалів справи вбачається, що акт виконання робіт (надання послуг) № 283 від 02.12.2015 на суму 26 000,00 грн. підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками.

При цьому, 14.12.2015 відповідач направив на адресу позивача лист № 271/1183, в якому повідомив про реорганізацію підприємства відповідача.

Однак, протягом встановленого договором строку ДП «Донецька залізниця» не здійснило оплату наданих послуг, тому 01.04.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією № 04/09-005159 про сплату 26 000,00 грн. боргу.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що на виконання Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 № 200, було утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Серед наведеного у додатку 1 до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України № 200 переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", значиться й державне підприємство "Донецька залізниця".

Згідно зі Статутом (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735) публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Пунктом 1 наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від 30 листопада 2015 № 512-Ц/од "Про деякі питання щодо реорганізації підприємств, установ залізничного транспорту" визначено, що датою закінчення господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці) і підприємств та установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200, є 30 листопада 2015 року.

Суд першої інстанції зазначає, що за таких обставин, публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником державного підприємства «Донецька залізниця», а тому, на думку суду першої інстанції, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може входячи з наступного.

Так, публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», як нова юридична особа утворене згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Як вбачається із положень наведеного вище Закону та постанови Кабінету Міністрів України всі підприємства, на базі яких утворюється ПАТ "Укрзалізниця", реорганізовуються шляхом злиття.

Статут публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 735 від 02.09.2015.

Реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення, передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями.

Так, зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 Цивільного кодексу України); комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідно до чинного цивільного законодавства України при реорганізації (злитті) юридичних осіб, перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено.

Про необхідність затвердження таких передавальних актів йдеться й у постанові Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

На переконання колегії суддів, вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак, суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу тощо. Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.

Таким чином, сама по собі вказівка в Законі України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанові Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 та статуті відповідача про те, що публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб таких підприємств.

Колегія суддів звертає увагу на те, що такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 23.02.2016 у справі № 905/2470/15.

За змістом пунктів 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Однак, на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій, сторони доказів складання та затвердження відповідних передавальних актів до суду не надали. При цьому, складання та затвердження передавального акту не є єдиною обов'язковою умовою, наявність якої можна вважати підтвердженням правонаступництва. На переконання колегії суддів, правонаступництво можливе лише у разі припинення юридичних осіб таких підприємств, про що робиться запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Слід зазначити, що реорганізація державного підприємства «Донецька залізниця» ще не завершена, тобто, як юридична особа воно не припинено.

Так, як на час прийняття оскаржуваного рішення, так і на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державне підприємство «Донецька залізниця» не припинено, а лише перебуває на стадії припинення.

Пунктом 4 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Частина 3 ст. 4 зазначеного Закону передбачає, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Враховуючи те, що запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи - державного підприємства «Донецька залізниця» не внесено і, як наслідок, його реорганізація (припинення діяльності) ще не завершена, така юридична особа як державне підприємство "Донецька залізниця" не припинилась.

При цьому, за висновком Вищого господарського суду України, викладеному, зокрема, у постанові від 20.07.2016 у справі № 905/1081/15 до внесення відомостей саме про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а не про перебування у стані припинення) така юридична особа не може вважатися припиненою, а тому заяви про заміну сторони у такому випадку є передчасними та не підлягають задоволенню.

За наведених обставин, враховуючи недоведеність позивачем обставин правонаступництва публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо державного підприємства «Донецька залізниця», позовні вимоги пред'явлені до визначеного позивачем відповідача не підлягають задоволенню.

При цьому, доводи позивача, викладені в позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу не доводять обставин правонаступництва, а тому підлягають відхиленню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не надав належну оцінку правовідносинам що склалися між сторонами, та помилково задовольнив позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш". Колегія суддів вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2016 прийняте після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі № 910/10588/16 - скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі № 910/10588/16 - задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі № 910/10588/16 - скасувати.

3. Прийняти по справі № 910/10588/16 нове рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» (40020, місто Суми, Курський проспект, будинок 6, ідентифікаційний код 00220434) на користь публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) 1 515,80 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Видачу відповідного наказу по справі № 910/10588/16 доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/10588/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

С.А. Гончаров