Рішення № 62366572, 24.10.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2016 р. Справа № 911/2837/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю АТП 1981, Київська обл., м. Кагарлик

про стягнення 155 802,88 гривень

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.09.2016 Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (далі-ПАТ КБ Приватбанк/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АТП 1981 (далі-ТОВ АТП 1981/відповідач) про стягнення 155 802,88 грн, з яких: 110 000,00 грн заборгованості по сплаті кредиту, 39 862,88 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 5 940,00 грн заборгованості по комісії за користування кредитом за договором №б/н від 12.03.2015.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2016 порушено провадження у справі №911/2837/16, зокрема, розгляд справи призначено на 10.10.2016.

У судове засідання 10.10.2016 представники сторін не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання Публічне акціонерне товариство комерційного банку «Приватбанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю АТП 1981 були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за №0103255675153, №0103255675145 та №0103255675463.

Ухвалами господарського суду Київської області від 10.10.2016 та 17.10.2016 розгляд даної справи відкладався на 17.10.2016 та 24.10.2016 відповідно.

В судові засідання 17.10.2016 та 24.10.2016 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2015 на підстави заяви ТОВ АТП 1981 (далі-клієнт) про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (надаліумови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 12.03.2015, та взяв на себе зобовязання виконувати його умови (далі-договір).

Приписами пунктів 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.6, 3.2.1.1.8, 3.2.1.1.12, 3.2.1.2.3.4 умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного звязку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобовязання клієнта щодо його поповнення, сплати процентів та винагороди.

Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківськиї послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами, банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтои зобов'язань, передбачених умовами, за відстуності заперчень за місцяь дло закінчення терміну обслуговування ліміту, провдення платиежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. При непогашенні заборгованості у термін, зазанчений у повіждомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідолменні, вважається простроченою.

Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка.

При настанні будь-якого з наступних подій, зокрема порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим розділом Умов і правил надання банківських послуг, в тому числі при порушенні цільового використання кредиту, банк має право на свій розсуд змінити умови кредитування зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відстоків за його коритсування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строки виконання яких не наступили, терміни вважаються, що настали в зазначену в повідомленні дату. У цю дату клієнт зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному об'ємі, відсотки за фактичний термін його користування, повнісю виконати інші зобов'язання.

Судом встановлено, що позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов договору відповідачу 20.04.2015, 04.06.2015 та 20.12.2015 на його поточний рахунок №26007053130971 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн, 20 000,00 грн та 110 000,00 грн відповідно, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №08.7.0.0.0/160715095128.

Як слідує з надних позхивачем розрахунку заборгованості та банківських виписок з поточного рахунку відповідача, останній протягом періоду з 12.03.2015 по 06.01.2016 користувався послугами банку використовуючи кредитні кошти в межаха наданого ліміту.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов договору.

Втім, відповідач свої обовязки за договором в частині повного та своєчасного повернення кредиту, а також сплати процентів та комісії за користування кредитом належним чином не виконав, здійснивши останній платіж по тілу кредиту 18.12.2015, по процентам та комісії 05.01.2016, внаслідок чого станом на 13.07.2016 за ним утворилось 110 000,00 грн заборгованості по сплаті кредиту, 39 862,88 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та 5 940,00 грн заборгованості по комісії за користування кредитом.

11.07.2016 позивачем було надіслано відповідачу претензію №50312KIC4S05J від 08.07.2016, відповідно до якої позивач інформував ТОВ АТП 1981 про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення.

Як слідує з наданих позивачем банківських виписок станом на 12.09.2016 відповідач своїх обовязків не виконав, отримані кредитні кошти не повернув, нараховані проценти та комісію за користування кредитом у повному обсязі не сплатив.

Посилаючись на те, що відповідач на претензію не відповів, суму заборгованості за договором не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача, 110 000,00 грн заборгованості по сплаті кредиту, 39 862,88 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та 5 940,00 грн заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 12.03.2015 по 13.07.2016.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ст. 627 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 3.2.1.4.1.1-3.2.1.4.1.3, 3.2.1.4.4 умов передбачено, що за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі «період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню»), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

За сумами кредиту, отриманими клієнтом до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобовязання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобовязань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до пп. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

З огляду наведеного, використання відповідачем кредитного ліміту, наданого в рамках договору, свідчить про погодження останнім з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та, відповідно, породжує у відповідача обовязок по поверненню використаного кредитного ліміту, процентів та комісії за його користування у повному обсязі згідно умов договору.

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач свої грошові зобовязання за договором належним чином не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 155 802,88 грн, з яких: 110 000,00 грн заборгованості сплаті кредиту, 39 862,88 грн заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 5 940,00 грн заборгованості по комісії за користування кредитом за договором за період з 12.03.2015 по 13.07.2016 підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 627, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АТП 1981 (09201, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38442327) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570):

- 110 000 (сто десять тисяч) грн 00 коп. заборгованості по сплаті кредиту;

- 39 862 (тридцять девять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 88 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом;

- 5 940 (пять тисяч девятсот сорок) грн 00 коп. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом;

- 2 337 (дві тисячі триста тридцять сім) грн 04 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 31.10.2016.

Суддя В.А. Ярема