Постанова № 62365734, 26.10.2016, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/882/16-а

Категорія 88

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2016

Сахновщанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Зимовського О.С.,

при секретарі - Ковбаса С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сахновщина адміністративну справу за позовом Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 доКомунального закладу «Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр» Харківської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Чугуївський професійний ліцей про зобовязання проведення донарахування недоотриманої одноразової грошової допомоги та її виплати,-

в с т а н о в и в:

Первомайська місцева прокуратура Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр» Харківської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Чугуївський професійний ліцей про зобовязання проведення донарахування недоотриманої одноразової грошової допомогита її виплати у сумі 7635 грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з наведених у ньому підстав, а також з урахуванням наданого ним правового обґрунтування позовних вимог.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовну заяву у повному обсязі, просила суд її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, посилалась на те, що ОСОБА_1 не отримала вказану матеріальну допомогу, оскільки ще не закінчила навчання у Чугуєвському професійному ліцеї, крім того ОСОБА_1 при вступі на навчання до професійного ліцею видано грошову допомогу в розмірі 2,5 неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, передбачену абзацом 1 п.п.1 п.13постанови КМУ від 05.04.1994 р. №226. Також представник відповідача посилається на відсутність бюджетних асигнувань для відповідних виплат.

Представник третьої особи Чугуївський професійний ліцей позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про народження серії 1-ВЛ № 051728, ОСОБА_1 народилась 15 лютого 2000 року, батьками якої вказані ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 8).

Рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 26.11.2010 року №1085 ОСОБА_5 було надано статус дитини-сироти в звязку зі смертю матері. Крім того, вказаним рішенням встановлено, що відомості про батька ОСОБА_1 ОСОБА_3 в актовому записі про народження були внесені за заявою матері (а.с. 11).

Встановлено, що ОСОБА_6, як дитина сирота з 2010 року була зарахована до 5 класу Сахновщинської спеціальної загальноосвітньої школи інтернат з інтенсивною педагогічною корекцією для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування (Комунального закладу «Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр» Харківської обласної ради) (а.с. 12).

У вересні 2015 року ОСОБА_1 закінчила навчання у КЗ «Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр» Харківської обласної ради, та вступила на навчання до Чугуївського професійного ліцею, що підтверджується копією наказу №44-У від 01.09.2015 (а.с. 13).

Згідно довідки Чугуївського професійного ліцею від 12.09.2016 року №302 ОСОБА_1 навчається в Чугуївському професійному ліцеї, період навчання з 01.09.2015 по 30.06.2018 року, форма навчання денна (а.с. 16).

В судовому засіданні встановлено, що не заперечують сторони по справі, ОСОБА_1 при вступі на навчання до професійно-технічного навчального закладу видано грошову допомогу в розмірі 2,5 неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, що становить 81 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" № 2342-ІV від 13 січня 2005 року, до дітей - сиріт відносяться діти, в яких померли чи загинули батьки та до дітей, позбавлених батьківського піклування відносяться діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав.

Таким чином, відповідно до вищезазначеної норми закону ОСОБА_1 є дитиною - сиротою.

Частинами 1-3 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування"передбачено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Згідно ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначена Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

При цьому, ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 16 до 18 років складав 1286 грн.

Отже, виходячи з вищенаведеної норми, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей - сиріт у віці до 18 років, в тому числі ОСОБА_1 при випуску з навчального закладу має бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі 7716 грн., а з урахуванням раніше виплаченої суми у розмірі 81 грн. - 7635 грн.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача стосовно правильності застосування п.п. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" № 226 від 05.04.1994 року.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 вказаного вище Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Норми ст.ст. 25, 39-9 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору по даній справі.

Крім того, як встановлено ст. 3 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування"одними із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Положеннями статті 4 зазначеного Закону передбачено, що заходи щодо соціального захисту даної категорії дітей гарантується, забезпечується і охороняються державною.

В п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" № 2342-ІV від 13 січня 2005 року передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, відповідно до положень ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип Верховенства права. Закони України мають вищу юридичну силу і саме Закон має застосовуватися в тому випадку, коли йому суперечить підзаконний нормативно - правовий акт.

Згідно ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади

Відповідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи з викладеного, суд не приймає доводів представника відповідача щодо невизнання позову, так як виходячи з вищенаведених норм закону, а також з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії, на думку суду, застосуванню підлягає Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", та вважає що випускниці ОСОБА_1 має бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат, оскільки відсутність коштів/фінансування не є підставою невиконання зобов'язань та норм закону.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню і стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 7635 грн.

Також, суд стягує з відповідача судовий збір в сумі 1378 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст.94,158,159,160,163,171-2,185,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Первомайської місцевої прокуратури Харківської області задовольнити.

Зобов'язати Комунальний заклад «Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр» Харківської обласної ради донарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену ч.7 ст. 8 Закону України « Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ПН НОМЕР_1 (63506 м. Чугуїв вул. Героїв Чорнобильців, буд. 56) в сумі 7635 (сім тисяч шістсот тридцять пять) грн.

Стягнути з Комунального закладу «Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр» Харківської обласної ради на користь Первомайської місцевої прокуратури (прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України

м. Київ, код 820172, рахунок: 35212041007171) судовий збір в розмірі 1378 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

Копія вірна. Суддя: