Рішення № 62364542, 18.10.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.10.2016 Справа № 905/2310/16

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

за участю секретаря судового засідання Чорман О.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства Овруцький ГЗК Кварцит смт.Першотравневе, Овруцький район, Житомирська область, в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1, м. Біла Церква, Київська область,

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Данко індастрі, м.Донецьк,

про зобовязання вчинити певні дії, -

За участю:

представник позивача не зявився;

представник відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Овруцький ГЗК Кварцит смт.Першотравневе, Овруцький район, Житомирська область, в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1, м. Біла Церква, Київська область, звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Данко індастрі, м.Донецьк, про зобовязання вчинити певні дії.

Публічне акціонерне товариство Овруцький ГЗК Кварцит в позовній заяві просить суд:

1) зобовязати відповідача вчинити юридично значущі дії для виділу частки (розмір внеску 66,60 грн.) ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Данко індастрі, яка належить ПАТ Овруцький ГЗК Кварцит;

2) зобовязати вчинити юридично значущі дії щодо реєстрації змін в ЄДРПОУ у звязку з виділенням частки позивача та його виходом зі складу учасників.

Зазначає, що на його листи-звернення щодо виділення частки із статутного капіталу юридичної особи ТОВ Данко індастрі відповіді відповідачем надано не було, і оскільки відповідач не здійснив ніяких дій для виділення частки із статутного капіталу товариства, позивач був змушений звернутися до суду для захисту своїх прав. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається ст.ст. 41, 42, 98 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст.7 Закону України «Про господарські товариства», ст.116 Цивільного кодексу України, п.28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.08.2016р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначений на 17.08.2016р.

Ухвалою суду від 28.09.2016р. строк розгляду спору продовжений до 18.10.2016р.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю отримання додаткових документів.

Ухвалами від 28.09.2016р., від 11.10.2016р. суд зобовязував Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради (вул. Богдана Хмельницького, 8, м.Краматорськ, Донецька область, 84313) надати суду реєстраційну справу ТОВ Данко індастрі (вул. Артема, буд. 95, Ворошиловський район, м. Донецьк, 83001, код в ЄДРПОУ 31500895).

Вказана вимога суду, викладена в ухвалах 28.09.2016р., від 11.10.2016р. залишена без задоволення.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, шляхом розміщення ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладання розгляду справи на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно даних наданого суду Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 09.11.2015р., засновниками юридичної особи - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Данко Індастрі є: Компанія Зіволіон Віггерпрайзіз лімітед - розмір внеску до статутного фонду - 199733,40грн.; Відкрите акціонерне товариство Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат Кварцит - розмір внеску до статутного фонду - 66,60грн.; Кінцевий Бенефіціарний власник (контролер) - Компанія Зіволіон Ентерпрайзіз лімітед ОСОБА_3.

Такі ж дані щодо учасників відповідача - ТОВ Данко Індастрі містяться у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 03.08.2016р. (дата звернення позивача до господарського суду).

Постановою господарського суду Житомирської області від 20.08.2015р. у справі №906/1821/13 Публічне акціонерне товариство Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат Кварцит визнано банкрутом, ліквідатором призначений арбітражний керуючий ОСОБА_1.

Листом №25/09/15-1 від 25.09.2015р. щодо виділення частки із статутного капіталу юридичної особи ліквідатор ПАТ Овруцький ГЗК Кварцит - арбітражний керуючий ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Данко Індастрі, в якому просив відповідача про наступне:

1) надіслати належним чином засвідчені копії чинних установчих та реєстраційних документів (статут, установчий договір, виписка з ЄДРПОУ, довідки про взяття на облік в ДПІ та ФСС тощо) ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Данко індастрі, податкової звітності за останній звітній період.

2) провести загальні збори учасників ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Данко Індастрі, на порядку денному яких вирішити питання про виділення частки ПАТ Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат Кварцит із статутного капіталу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Данко Індастрі.

Вподальшому ліквідатор ПАТ Овруцький ГЗК Кварцит повторно звертався до відповідача листом №17/11/15-1 від 17.11.2015р. з проханням щодо надіслання витребуваних ним документів та щодо проведення загальних зборів для виділення частки із статутного капіталу юридичної особи - відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 1 ГПК України фізичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Аналогічний перелік способів захисту порушеного права встановлений ст. 16 ЦК України.

В той же час, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правовий статус і діяльність господарських товариств регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, п. "в" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" у редакції, учасники господарського товариства мають право вийти у встановленому порядку з товариства.

За приписами ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

У відповідності до ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Згідно ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його ввиходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів, при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Отже, положеннями чинного законодавства передбачено порядок припинення участі у товаристві. При цьому такий вихід учасника із товариства є виключними повноваженнями такого учасника.

Позивач обґрунтовуючи позов посилається на нездійснення відповідачем дій для виділу частки ТОВ «Данко індастрі» після направлення до відповідача відповідних листів-повідомлень.

Як було встановлено судом, в листахповідомленнях позивач просив відповідача: 1) надіслати належним чином засвідчені копії чинних установчих та реєстраційних документів ТОВ Данко індастрі, податкової звітності за останній звітній період; 2) провести загальні збори учасників ТОВ Данко Індастрі для вирішити питання про виділення частки ПАТ Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат Кварцит із статутного капіталу ТОВ Данко Індастрі.

Однак, виділенню частки зі статутного фонду акціонерного товариства передує заява його учасника про вихід з такого товариства, з дотримання процедури, визначеної відповідно до статуту та Закону України «Про господарські товариства».

Доказів звернення в порядку ст.148 Цивільного кодексу України, із відповідною заявлою до Відповідача про вихід ПАТ Овруцький ГЗК Кварцит зі складу учасників ТОВ Данко індастрі, яка мала створити відповідні наслідки щодо здійснення відповідачем дій для виплати позивачу вартості частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному (складеному) капіталі, суду не надано.

З вищенаведеного слідує, що вимога позивача про зобовязання відповідача вчинити юридично значущі дії для виділу частки (розмір внеску 66,60 грн.) ТОВ Данко індастрі, яка належить ПАТ Овруцький ГЗК Кварцит, є необґрунтованою, з огляду на недотримання ліквідатором позивача вимог законодавства для виходу ПАТ Овруцький ГЗК Кварцит зі складу учасників ТОВ Данко індастрі, та одержання вартості частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі.

Розглядаючи другу вимогу позивача - про зобовязання ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Данко індастрі вчинити юридично значущі дії щодо реєстрації змін в ЄДРПОУ у звязку з виділенням частки позивача та його виходом зі складу учасників, суд виходить з наступних мотивів.

У відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", суб'єктами державної реєстрації є Міністерство юстиції України та його територіальні органи, а також виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб'єкти.

Водночас, згідно ч.1 ст.25 даного нормативного акту, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження"; 3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

У той же час, приписами п.2 ч.4 ст.17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються, зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення звязку з юридичною особою.

Разом з тим, відповідно до ст.145 ЦК України та ст.ст.41,59 Закону України «Про господарські товариства» внесення змін до статуту товариства належить до виключної компетенції загальних зборів.

Згідно правової позиції Пленуму ВГСУ, яка викладена у п.2.10 постанови №4 від 25.02.2016р., господарським судам слід виходити з того, що у разі коли законом передбачено прийняття рішення з того чи іншого питання виключно загальними зборами, ці повноваження не можуть відповідно до статуту юридичної особи бути надані або делеговані іншим органам цієї особи.

Господарські суди також не можуть приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів, у тому числі про внесення змін до установчих документів юридичної особи, включення особи до складу наглядової ради юридичної особи тощо.

При цьому, документи в підтвердження прийняття рішення загальними зборами ТОВ Данко індастрі щодо виходу ПАТ Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат Кварцит зі складу учасників ТОВ Данко Індастрі, та виділення частки позивача із статутного капіталу ТОВ Данко Індастрі в матеріалах справи відсутні.

За даними Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 03.08.2016р. місцезнаходженням ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Данко індастрі значиться місто Донецьк.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», з метою забезпечення захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, у звязку із проведенням бойових дій в окремих містах та районах Донецької області, наказом Головного управління юстиції у Донецькій області №1152/6 від 22.09.2014 покладено виконання обовязків державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку на державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції та реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції.

Ухвалами від 28.09.2016р., від 11.10.2016р. суд зобовязував Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради надати суду реєстраційну справу ТОВ Данко індастрі для більш детального встановлення обставин господарської справи, однак така вимога суду виконана не була.

Таким чином, враховуючи недоведеність наявності прийнятого відповідачем рішення про вихід прозивача зі складу учасників та виділенням частки позивача, вимога позивача про зобовязання вчинити юридично значущі дії щодо реєстрації змін в ЄДРПОУ у звязку з виділенням частки позивача та його виходом зі складу учасників є не обґрунтованою.

Отже, під час розгляду справи, обставини на які посилався позивач в обґрунтування позовних вимог не знайшли свого підтвердження, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Крім вищевикладеного, при вирішенні спору судом враховується неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, які не передбачені чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, та не випливають із положень законодавства, зважаючи на що вимоги позивача зобовязати відповідача вчинити юридично значущі дії для виділу частки (розмір внеску 66,60 грн.) ТОВ Данко індастрі, яка належить ПАТ Овруцький ГЗК Кварцит; а також зобовязати вчинити юридично значущі дії щодо реєстрації змін в ЄДРПОУ у звязку з виділенням частки позивача та його виходом зі складу учасників, задоволенню не підлягають.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Овруцький ГЗК Кварцит смт.Першотравневе, Овруцький район, Житомирська область, в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_1, м. Біла Церква, Київська область, до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Данко індастрі, м.Донецьк, про зобовязання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2016 року.

Суддя К.С. Харакоз