Ухвала суду № 62364515, 27.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.10.2016 Справа № 904/4959/16Суддя Рудь І.А. , розглянувши заяву № б/н від 13.10.2016р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення господарського суду від 16.08.2016р. по справі № 904/4959/16:

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 33 344 грн. 37 коп.

Представники:

від позивача (стягувача): Куценко Д.Г., дов. № 3140 выд 31.08.2016р.;

від відповідача (заявника): ОСОБА_3, дов. № 398 від 13.07.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2016р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 27 423 грн. 19 коп. заборгованості за теплову енергію, 484 грн. 81 коп. 3% річних, 2 894 грн. 53 коп. інфляційних втрат, 3 031 грн. 24 коп. пені, 1 365 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

На виконання зазначеного рішення господарського суду 07.09.2016р. видано наказ.

13.10.2016р. на адресу господарського суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення господарського суду від 16.08.2016р. по справі № 904/4959/16 строком на шість місяців із щомісячною сплатою боргу рівними частинами, згідно наданого заявником графіку.

Позивач надав відзив на заяву відповідача, в якому зазначив, що ФОП ОСОБА_1 не здійснювались заходи для хоча б часткового погашення заборгованості перед КЕВ на під час розгляду даної справи, ні після звернення відкриття виконавчого провадження про примусове виконання рішення суду у даній справі за заявою стягувача. Наполягав на початку сплати відповідачем заборгованості до закінчення розгляду заяви про розстрочку господарським судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що заява боржника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України та виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до пункту 7.2. вказаної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Отже, норма ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

Заявник просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду від 16.08.2016р. згідно наступного графіку: жовтень 2016р. - 5 866 грн. 58 коп.; листопад 2016р. -5 866 грн. 58 коп.; грудень 2016р. - 5 866 грн. 58 коп.; січень 2017р. - 5 866 грн. 58 коп.; лютий 2017р. - 5 866 грн. 58 коп.; березень 2017р. - 5 866 грн. 58 коп.

На підставі викладеного, враховуючи позицію стягувача, викладені в заяві обставини, господарський суд вважає, що заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, із наданням розстрочки виконання судового рішення на три місяці зі сплатою заборгованості щомісячними рівними платежами у сумі 11 733 грн. 16 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Заяву № б/н від 13.10.2016р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення господарського суду від 16.08.2016р. по справі № 904/4959/16 задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення господарського суду від 16.08.2016р. по справі № 904/4959/16 на три місяці зі сплатою заборгованості у загальній сумі 35 199 грн. 48 коп. щомісячними рівними платежами згідно наступного графіку:

- до 31.10.2016р. - 11 733 грн. 16 коп.;

- до 30.11.2016р. - 11 733 грн. 16 коп.;

- до 31.12.2016р. - 11 733 грн. 16 коп.

Суддя І.А. Рудь