Рішення № 62364451, 31.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.10.16 Справа № 904/7529/16

За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро

до квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпро

про стягнення 1 460 526,49 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №92 від 01 вересня 2016 року, головний юрисконсульт

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність 3140 від 31 серпня 2016 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська заборгованість у розмірі 1 460 526,49 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 1 187 526,39 грн.;

- 3 % річних у розмірі 17 449,30 грн.;

- пеня у розмірі 209 410,08 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 46 140,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №09420804G5CB036 від 15.03.2016 розподілу природного газу, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг. У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 02.02.2016 по 22.08.2016 у сумі 17 449,30 грн. та інфляційні збитки за період лютий - серпень 2016 року.

На підставі пункту 8.2 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 209 410,08 грн. за загальний період з 02.02.2016 по 22.08.2016.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська проти задоволення позовних вимог заперечує, надав до суду відзив на позовну заяву мотивований тим, що на КЕВ покладено обов'язок здійснювати оплату комунальних послуг військових частин та райвійськоматів Дніпропетровського гарнізону в межах бюджетних асигнувань, на підставі кошторису. Згідно бюджетного законодавства КЕВ має право здійснювати видатки (витрачання) коштів лише згідно затвердженого кошторису. Згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань та сплата коштів на видатки, які не мають кошторисних призначень містять склад бюджетного правопорушення; кошторисом КЕВ не передбачена оплата за перевищення договірної величини споживання електричної енергії. У відповідності до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, і виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Згідно ст. 13 ЦК України, особа здійснює цивільні права у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства.

КЕВ не заперечує проти сплати основного боргу, який виник за час дії основного договору між сторонами, але при винесенні рішення суду просить зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

03 жовтня 2016 року до господарського суду Дніпропетровської області від квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що під час розгляду справи відповідачем було повністю погашено основну заборгованість у розмірі 1 187 526 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2147 від 21.09.2016 на суму 1 616,26 грн., №2148 від 21.09.2016 на суму 526 588,62 грн., №2150 від 21.09.2016 на суму 220 994,76 грн., №2149 від 21.09.2016 на суму 1 918,20 грн., № 2157 від 22.09.2016 на суму 292 088,47 грн., № 2156 від 22.09.2016 на суму 114 136,30 грн., № 2158 від 22.09.2016 на суму 183,78 грн.

Розгляд справи був відкладений з 20 вересня 2016 року на 17 жовтня 2016 року.

У судовому засіданні 17 жовтня 2016 року оголошена перерва на 25 жовтня 2016 року.

У судовому засіданні 25 жовтня 2016 року оголошена перерва на 31 жовтня 2016 року.

У судовому засіданні 31 жовтня 2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

15 березня 2016 року між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (опретор ГРМ) та квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська (споживач) укладений договір № 09420804G5CВ036 розподілу природного газу.

За цим договором оператор ГРМ зобовязується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобовязується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1. договору).

Цей договір укладається на невизначений строк. При цьому, розпорядник коштів бере на себе зобовязання в межах бюджетного періоду, а саме до 31 грудня 2016 року (п.12.1 договору).

Умови передачі природного газу споживачу викладені у розділі 3 договору.

Санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором.

За наявності підтвердженого обсягу природного газу споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу.

Приймання-передача обсягу газу, належного споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від оператора ГРМ до споживача відбуваються на межі балансової належності об'єкта споживача.

Згідно п. 5.1 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача (п. 5.2 договору).

Додатком № 4 до типового договору розподілу природного газу визначено розрахунок втрат і витрат природного газу, перелік точок комерційного обліку споживача відповідно до якого газоспоживаючим обладнанням позивача, установленим на пункті призначення за адресою: вул. ОСОБА_3 (Леніна), 2 у Томаківці, є, у тому числі, котел КЧМ (дві одиниці), номінальні витрати газу на які становлять 2,87 м3 за годину; режим роботи споживача - 24 години на добу; плита ПГ-2 (одна одиниця), номінальні витрати газу на яку становлять 0,917 м3 за годину; режим роботи споживача - 24 години на добу; встановленим приладом обліку газу є лічильник газу METRIX-U, заводський № 00326769, обсяг втрат природного газу за добу становить 0,002063 м3 (а.с. 23).

Додатком № 4 до типового договору розподілу природного газу визначено розрахунок втрат і витрат природного газу, перелік точок комерційного обліку споживача відповідно до якого газоспоживаючим обладнанням позивача, установленим на пункті призначення за адресою: вул. Музична (Комсомольська), 86 у м. Апостолове, є, у тому числі, котел КЧМ-2 (дві одиниці), номінальні витрати газу на які становлять 2,2 м3 за годину; режим роботи споживача - 24 години на добу; встановленим приладом обліку газу є лічильник газу МКМ, заводський № 0002551, обсяг втрат природного газу за добу становить 0,01534 м3 (а.с. 24).

Додатком № 4 до типового договору розподілу природного газу визначено розрахунок втрат і витрат природного газу, перелік точок комерційного обліку споживача відповідно до якого газоспоживаючим обладнанням позивача, установленим на пункті призначення за адресою: вул. Чортомлицька, б/н у м. Нікополь, є, у тому числі, пальник МДГГ-150 (одна одиниця), номінальні витрати газу на які становлять 170 м3 за годину; режим роботи споживача - 24 години на добу; пальник МДГГ-250Б (одна одиниця), номінальні витрати газу на яку становлять 380 м3 за годину; режим роботи споживача - 24 години на добу; встановленим приладом обліку газу є лічильник газу GMS, заводський № 038866, обсяг втрат природного газу за добу становить 0,879453 м3 (а.с. 23).

Порядок розрахунків визначений сторонами у розділі 6 договору.

Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1 договору).

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення (п. 6.2 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.3 договору).

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є газу побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ.

Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ.

Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ (п. 6.4 договору).

Згідно пункту 1 Додаткової угоди №1 від 01 квітня 2016 року сторони, керуючись постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 №425 визначили вартість тарифу (на послуги з розподілу природного газу) 709,56 грн. за 1 000 м3 з ПДВ (станом на 01.04.2016).

На виконання умов договору розподілу природного газу оператор ГРМ надав споживачу послуги з розподілу природного газу, що підтверджується актами наданих послуг (а.с.27-29):

Акт №НОВ00000476 від 31.01.2016 2,291тис.куб.м. на суму 1 616,26грн.,

Акт №НОВ00000515 від 31.01.2016 746,426тис.куб.м. на суму 526 588,62грн.,

Акт №НОВ00001041 від 29.02.2016 517,564тис.куб.м. на суму 365 131,06грн.,

Акт №НОВ00000877 від 29.02.2016 2,719тис.куб.м. на суму 1 918,20грн.,

Акт №НОВ00001559 від 31.03.2016 414,028тис.куб.м. на суму 292 088,47грн.,

Акт №НОВ00001800 від 30.04.2016 0,259тис.куб.м. на суму 183,78грн.

Наведені вище акти наданих послуг були підписані відповідальними особами позивача та відповідача, скріплені печатками підприємств.

Відповідно до п. 6.4 договору оператором ГРМ споживачу були виставлені рахунки на оплату (а.с. 31-36):

№00001189 від 31.01.2016 на суму 1 616,26 грн.,

№00001240 від 31.01.2016 на суму 526 588,62 грн.,

№00002531 від 28.02.2016 на суму 365 131,06грн.,

№00002306 від 29.02.2016 на суму 1 918,20грн.,

№00003818 від 31.03.2016 на суму 292 088,47грн.,

№00004853 від 25.04.2016 на суму 183,78грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська умов договору №09420804G5CB036 розподілу природного газу від 15.03.2016, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг за період січень-квітень 2016 року, у звязку з чим позивачем нараховані пеня, втрати від інфляції та три відсотки річних.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення підпункту 6.4. договору строк оплати наданих послуг з розподілу проривного газу є таким, що настав.

Разом з тим, в період розгляду справи відповідачем повністю сплачена основна заборгованість на суму 1 187 526,13 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 63,64):

№2147 від 21.09.2016 на суму 1 616,26 грн., №2148 від 21.09.2016 на суму 526 588,62 грн., №2150 від 21.09.2016 на суму 220 994,76 грн., №2149 від 21.09.2016 на суму 1 918,20 грн., № 2157 від 22.09.2016 на суму 292 088,47 грн., № 2156 від 22.09.2016 на суму 114 136,30 грн., № 2158 від 22.09.2016 на суму 183,78 грн.

Оскільки зобов'язання відповідача щодо сплати боргу на суму 1 187 526,13 грн. виконано після звернення позивача з позовом до суду провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (частина друга статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.2 договору передбачена відповідальність відповідача у разі порушення строків оплати за цим договором сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню за період з 02.02.2016 по 22.08.2016 у сумі 209 410,08 грн.

Розрахунок пені, перевірено судом, є правильним, отже вимога про стягнення пені є правомірною та такою, що підлягає задоволенню у сумі 209 410,08 грн.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню (п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про можливість зменшення розміру пені, суд враховує ту обставину, що відповідач фінансується виключно за рахунок державного бюджету України. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Станом на час розгляду справи відповідач повністю сплатив заборгованість за поставлений природний газ.

Суд також оцінює спірні обставини у справі з урахуванням вимог чинного законодавства щодо порядку і основних засад як встановлення так і виконання господарсько-правових зобов'язань.

Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

За частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Таким чином, вимога щодо врахування принципів розумності та справедливості є прямою вимогою закону до договору та до реалізації законних прав за наслідками порушення однією із сторін умов договору. Зокрема, сума неустойки (штрафу, пені), яка передбачається в договорі, має бути розумною, адекватною, співрозмірною у порівнянні з характером допущеного порушення і виконувати своє основне призначення за правовою природою - забезпечення виконання договірних зобов'язань.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

З урахуванням викладеного законним і справедливим буде зменшення пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 50%, що у грошовій величині складає 104 705,04грн. (209 410,08грн.х50%).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 02.02.2016 по 22.08.2016 у сумі 17 449,30 грн. та втрати від інфляції у сумі 46 140,72 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку втрат від інфляції порушень не встановлено. Позивачем при здійсненні розрахунку враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції у сумі 46 140,72грн. підлягає задоволенню.

Також судом не встановлено порушень і при перевірці наданого позивачем розрахунку трьох відсотків річних. У звязку з чим вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 168 295,06грн. (пеня у сумі 104 705,04грн. + три відсотка річних у сумі 17 449,30грн. + втрати від інфляції у сумі 46 140,72грн.).

Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, суд враховує, що відповідно до п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 21 907,90грн. (сума з урахуванням пені у розмірі 100% х1,5%) покладається на відповідача.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 80 (ч.1 п.11 ), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми 1 187 526,39 грн.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13, ідентифікаційний код 08004581) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, ідентифікаційний код 03340920) пеню у сумі 104 705,04грн., три відсотки річних у сумі 17 449,30грн., втрати від інфляції у сумі 46 140,72грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 21 907,90грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено 31.10.2016.