Постанова № 62361919, 25.10.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 жовтня 2016 р. Справа № 802/1337/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурмана В.В.

представників позивача: Богословського С.В., Горохівської О.А.,

Горохівського В.М.

представника відповідача: Кирилюка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна будівельно-сервісна компанія"

до: Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФОП ОСОБА_5

про: визнання недійсним та скасування припису

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна будівельно-сервісна компанія" (ТОВ "Комерційна будівельно-сервісна компанія", товариство, позивач) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (ДДАБІ у Вінницькій області, інспекція, відповідач) про визнання недійсним та скасування припису №266-31 від 25.08.2016 р.

На обґрунтування позову зазначено, що Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_5 на об'єкті будівництва - добудова до магазину, АДРЕСА_1. За наслідком проведеної перевірки складено акт, в якому зафіксовано, що будівельно-монтажні роботи на вказаному вище об'єкті виконуються згідно проектно-кошторисної документації, розробленої у 2014 році ТОВ "Комерційна будівельно-сервісна компанія" з порушенням вимог п.4.5., 8.2., абз.2 п.4.1., п.8.3., 8.4. Додатку Д ДБН А.2.2-3:2012. За наслідком проведеної перевірки та складеного акту інспектором будівельного нагляду винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №266-31 від 25.08.2016 р., яким вимагається привести об'єкт до вимог чинного законодавства у термін до 08.09.2016 р.

Позивач не погоджується з винесеним приписом, вказуючи на те, що його офіційно не було повідомлено про перевірку. Крім того, посадовими особами відповідача не надавались направлення про її проведення та й під час самої перевірки представники товариства не були присутні.

Окрім того зазначив, що припис винесено та вручено ТОВ "Комерційна будівельно-сервісна компанія", в той час , як перевірка проводилась щодо дотримання норм містобудівного закондавства ФОП ОСОБА_5

Також позивачем наголошено, що ним не розроблялась проектна документація адже між ним та замовником не було укладено відповідного договору на виконання такої та не здійснено оплату.

За таких обставин, на думку позивача, припис безпідставно складений щодо товариства, а тому, є недійсним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.09.16 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ФОП ОСОБА_5

В судове засідання, призначене на 25.10.16р. 3-я особа не заявилась, хоча належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду. Протокольною ухвалою прийнято рішення про розгляд справи за її відсутності.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на правомірність складеного припису. Зокрема зазначив, що в ході проведеної перевірки об'єкта будівництва, встановлено, що проектна документація підготовлена ТОВ "Комерційна будівельно-сервісна компанія" на замовлення ФОП ОСОБА_5, розроблена з порушенням вимог п.4.5., 8.2., абз.2 п.4.1., п. п. 8.3., 8.4 Додатку Д ДБН А.2.2-3:2012, що і стало підставою для винесення оскаржуваного рішення з вимогою усунути виявлені перевіркою порушення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 411 від 29.06.2016 р. та на підставі направлення про проведення планової перевірки № 43-П від 18.07.2016 р. у період з 08 по 19 серпня 2016 р. головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо добудови до магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт №43-П від 19.08.2016 р., в якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення.

Так, серед іншого, у акті зазначено, що будівельно-монтажні роботи на перевіряємому об'єкті виконуються згідно проектно-кошторисної документації виготовленої у 2014 році ТОВ «Комерційна будівельно-сервісна компанія" під керівництвом Горохівського В.М., яка, в свою чергу, розроблена з порушенням вимог п.4.5., 8.2., абз.2 п.4.1., п.8.3., 8.4. Додатку Д ДБН А.2.2-3:2012.

За наслідком проведеної перевірки та складеного акту, сформовано та видано директору ТОВ "Комерційна будівельно-сервісна компанія" припис "про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил" №266-31 від 25.08.2016р., яким Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області вимагає від товариства відкоригувати та доопрацювати проектну документацію в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства у термін до 08.09.2016р.

Не погоджуючись із даним рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 208/94-ВР).

Так, відповідно до частини другої статті 26 Закону № 3038-VI, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Згідно частини другої статті 4 Закону № 3038-VI, суб'єктами містобудування - є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (Закон №687-XIV), для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

В розумінні частин першої-другої статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Більш детально процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і

правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок №553).

Із положень пункту 2 Порядку №553 випливає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

В свою чергу, положеннями пункту 6 Порядку №553 передбачено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Згідно пунктів 9, 14 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, який суб'єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись (п. п. 13, 16 Порядку №553).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

В свою чергу, пунктом 18 Порядку №553, передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Із положень пункту 19 Порядку №553 випливає, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

З аналізу процитованих норм видно, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення в т. р. планових перевірок, за наслідком яких складається акт, який підписується перевіряючим та суб'єктом містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль та, у випадку виявлення порушень, - припис з вимогою про їх усунення. При цьому, один примірник як акту так і припису надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Останній же (державний архітектурно-будівельний контроль) здійснюється у присутності саме суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Судом встановлено, що згідно наказу №411 від 29.06.2016р. та направлення №43-П від 18.07.2016р., відповідачем проведено планову перевірку дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об'єкта добудови до магазину за адресою: АДРЕСА_1, замовником якого (об'єкта) є ФОП ОСОБА_5, що підтверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт (зареєстрована 5.03.14р.). За наслідком проведеної перевірки складено акт № 43-П від 19.08.16р., в якому зафіксовано, що проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил саме фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Акт підписаний як особою, що здійснила перевірку так і суб'єктом містобудування, щодо якого здійснено державний архітектурно-будівельний контроль - ФОП ОСОБА_5 Останній у акті навів свої пояснення.

Слід зазначити, що в розумінні статті 1 Закону №687-XIV, замовником є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

З урахуванням наведених вище норм та встановлених у цій справі обставин, суд дійшов висновку, що саме ФОП ОСОБА_5 є суб'єктом містобудування, який здійснює реконструкцію об'єкта добудови і щодо якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль. А отже, припис, у разі виявлення порушень, мав складатись саме щодо суб'єкта містобудування - ФОП ОСОБА_5, а не суб'єкта містобудування стосовно якого перевірка не проводилась.

Відтак, порушення суб`єктом владних повноважень процедури проведення перевірки та складання відповідних рішень є наслідком визнання протиправним припису, прийнятого за результатами такої перевірки.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року у справі №21-425а14.

Зокрема, Верховний суд України вказав, що невиконання суб`єктами владних повноважень вимог чинного законодавства з приводу призначення та проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.

Додатково слід зазначити, що, як видно зі змісту оскаржуваного припису, інспектор вимагає «в термін до 8.09.2016 р. відкоригувати та доопрацювати проектну документацію в повному обсязі відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства». З цього приводу суд вважає за необхідне вказати на наступне.

В розумінні пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 (далі - Порядок №45), проектувальник - юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізична особа, яка згідно з законодавством має відповідний кваліфікаційний сертифікат (далі - сертифікований виконавець).

В свою чергу, згідно пункту 11 частини першої статті 1 Закону №3038-VI, проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону №3038-VI, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертиз, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 (далі - Порядок №560), про що зазначено в пункті 21 Порядку №45.

Так, в розумінні пункту 2 Порядку №560, під терміном "проект будівництва" слід розуміти проектну документацію об'єктів архітектури, розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, технічного переоснащення об'єктів виробничого призначення на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

Пунктом 5 Порядку №45 передбачено, що на виконання проектних робіт укладається договір у порядку, встановленому Загальними умовами договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668.

В свою чергу, відповідно до статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Із положень статті 888 ЦК України випливає, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Окремо суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, серед іншого правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, а відтак договір на виконання проектних робіт має бути складено в письмовій формі.

Отже, з аналізу наведеного видно, що між проектною організацією та замовником укладається відповідний договір в письмовій формі, при цьому розроблена проектна документація затверджується замовником та виконавцем. Окрім того, послуги по розробленню проектної документації повинні бути оплачені.

Як стверджує відповідач, будівельні роботи виконувались згідно проектно- кошторисної документації виготовленої у 2014 році ТОВ "Комерційна будівельно-сервісна компанія" під керівництвом Горохівського В.М., яка, в свою чергу, розроблена з порушенням вимог п.4.5., 8.2., абз.2 п.4.1., п.8.3., 8.4 Додатку Д ДБН А.2.2-3:2012. При цьому, визначаючи винного у правопорушенні суб'єкта містобудування, інспекція виносить припис саме до проектної організації, якою, на її думку, є ТОВ "Комерційна будівельно-сервісна компанія"".

З такою позицію суб'єкта владних повноважень суд не погоджується виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, законодавець вимагає, щоб між замовником та виконавцем проектних робіт має бути укладений договір та, відповідно, проведена оплата послуг.

Як стверджує представник позивача, керівник товариства дійсно мав наміри виконати роботи по розробленню проектної документації щодо вищевказаного об'єкта будівництва на замовлення ФОП ОСОБА_5, про що видано наказ №7 від 28.01.2014 р. " Про призначення головного інженера проекту" та розроблено черновий варіант проекту. Однак, через те, що замовник не виконала своїх зобов'язань, а саме, не уклала і не підписала відповідний договір та не оплатила послуги, даний наказ був скасований наказом №12 від 17.02.2014р. та проектна документація не виготовлялась.

Слід зазначити, що суб'єкт владних повноважень на вимогу суду не надав проектну документацію, яка була підставою для визначення вчинення правопорушення позивачем у сфері містобудування, а лише копію титульного аркуша, як він стверджує, такої (проектної документації).

В свою чергу, представник позивача заперечує наявність будь-якої проектної документації, виготовленої на замовлення ФОП ОСОБА_5 та , в зв'язку з цим, неможливість надання її суду. А отже і неможливість виконання вимог припису про доопрацювання неіснуючої проектної документації.

Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

При цьому, відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та документи, надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, дають суду підстави для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю та визнати недійсним і скасувати припис за № 266-31 від 25.08.16р.

При цьому, посилаючись на пункт 10.2 Постанови Пленуму ВАСУ «Про судове рішення», суд окремо зазначає, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати на правову допомогу.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем.

Разом із тим, вирішуючи питання про наявність підстав для присудження в користь позивача понесених ним витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн., що підтверджується договором №49/16-а про надання послуг в галузі права від 08 вересня 2016 року та квитанцією №49 від 08.09.2016р. про оплату послуг, суд керується частиною першою 1 статті 90 КАС України, в силу якої, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

В свою чергу, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч. 3 ст. 90 КАС України).

Статтею 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Розмір мінімальної заробітної плати у 2014 році становить 1450 гривень.

Кількість відпрацьованих представником позивача - адвокатом Богословським С.В. годин у судовому засіданні визначена виходячи із даних журналів судових засідань та складає 5 години. Відтак, сума понесених витрат на правову допомогу має відшкодовуватись у розмірі 2900 грн., виходячи з розрахунку 580 грн. (40% мін.зар.плати) х 5 год.

На підставі зазначених вихідних даних встановлено, що заявлена до відшкодування сума у розмірі 5000 грн. перевищує встановлену Законом граничну суму, а тому, виходячи із вимог статті 94 КАС України та Закону № 4191-VI, підлягають відшкодуванню на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2900 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовільнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області № 266-31 від 25.08.2016 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна будівельно-сервісна компанія" (смт. Літин, Літинський район, Вінницька область, вул. Сосонське шосе, б.4) 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.) судового збору та 2900 грн. (дві тисячі дев'ятсот грн.) витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Театральна, 14, код 37471912).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна