Постанова № 62361799, 27.10.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9152/16-а

Провадження № 2-а/344/400/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2016 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря - Мічути Т.Б.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Пасічняк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

20 липня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що він, перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після досягнення 63 річного віку позивач відмовився від отримання пенсії за вислугою років як працівник внутрішніх справ України, який звільнений з служби, та звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Своїм листом від 19 липня 2016 № 240/К-15 Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області повідомило позивача про те, що при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1 197,91 грн., а не показник за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. За таких обставин позивач просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо відмови при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за вікомз застосуванням показнику середньої заробітної плати по Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком,та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області призначити та виплачувати пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 01 липня 2016 року.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав на підставах, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити, пояснила, що згідно матеріалів пенсійної справи, позивач отримував пенсію завислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області по 30 червня 2016 року. З 01 липня 2016 року на підставі заяви про призначення пенсії позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням страхового стажу роботи 40 років 07 місяців 14 днів (по 01 травня 2016 року) та заробітної плати за період з 01 листопада 2004 року по 31 травня 2016 року. Право вибору одного з видів пенсійного забезпечення було використано позивачем у 2000 році. На підставі поданої заяви позивачу був правомірно зроблений перерахунок раніше призначеної пенсії.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

01 липня 2016 року позивач звернувся з заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області про призначення пенсії, в якій просив перевести його на пенсію за віком (а.с. 11).

Листом від 19 липня 2016 року за вих. № 240/К-15 відповідач повідомив позивача, що його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням страхового стажу роботи 40 років 07 місяців 14 днів (по 31 травня 2016 року) та заробітної плати за період з 01 листопада 2004 року по 31 травня 2016 року. З 01 липня 2016 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» розмір пенсії становить 1 528,92 грн.: 1475,22 грн. - основний розмір пенсії (результат множення коефіцієнту стажу з врахуванням кратності 1,35 - 0,54788, та осучасненого заробітку 2 692,60 грн. за період з 01 листопада 2004 року по 31 травня 2016 року = 2,24775- індивідуальний коефіцієнт заробітної плати помножити на 1 197,91 грн. - показник середньої заробітної плати за 2007 рік); 53,70 грн. - доплата на понаднормативний стаж (за 5 років). Також повідомлено про те, що при переході з пенсії по вислузі років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні підстави для застосування середньої заробітної плати, що передують року звернення за призначенням пенсії (а.с. 12-13).

Відповідачем зроблений розрахунок заробітку для обчислення пенсії (а.с. 14-15).

Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Положеннями статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності. Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Пенсія за вислугу років позивачу була призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачає такого виду пенсії як пенсія за вислугу років, а встановлює вичерпний перелік видів пенсій: пенсія за віком, по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника. Особі призначається один із цих видів пенсії за її вибором і переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється у межах визначених цим Законом видів пенсії.

За правилами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Водночас позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Крім того, Верховним Судом України висловлена правова позиція щодо застосування частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, у справі № 21-612а14, постанова в якій ухвалена 31 березня 2015 року, Верховний Суд України дійшов висновку, що у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом № 1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Виходячи з вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо відмови при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за вікомзастосувати показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, підлягають задоволенню, також слід зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області провести перерахунок ОСОБА_1пенсії за віком з 01 липня 2016 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 1, 1-1, 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статей 9, 10, 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись статтями 2, 6-14, 71, 158-163, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо відмови при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за вікомзастосувати показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 липня 2016 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у випадку застосування частини третьої статті 160Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 жовтня 2016 року.

Повний текст постанови суду складений 31 жовтня 2016 року.

Суддя Л.В. Мелещенко