Ухвала суду № 62361665, 25.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5563/16 Головуючий 1 інстанції Боговський Д.Є.

Справа № 641/6569/15-ц Доповідач - Коровін С.Г.

Категорія: право власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Коровіна С.Г.

суддів - Овсяннікової А.І., Коваленко І.П.,

при секретарі - Личак А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк», Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, Служби у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, третя особа - ПН ХМНО Шудріков І.О., про поновлення порушеного права, визнання недійсним свідоцтва про приватизацію, договору іпотеки, свідоцтва про право власності, акту про проведення публічних торгів, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення вимог просив встановити факт його постійного проживання в період з 06.12.2007 по 09.01.2008 в квартирі АДРЕСА_1 разом із матір'ю ОСОБА_2; поновити його порушене право, визнавши незаконним його зняття з реєстраційного обліку 06.12.2007 року за адресою: АДРЕСА_2, визнати за ним право наймача та право користування житловим приміщенням, а також право на приватизацію спірної квартири в порядку Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірну квартиру на ім'я ОСОБА_2 № 3-07-293776П2 від 07.12.2007року; скасувати розпорядження органу приватизації від 07.12.2007року за № 15868П2 про приватизацію квартири; визнати недійсним договір іпотеки № 6571876 від 08.07.2008 року, укладений між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2; виключити спірну квартиру з-під арешту, накладеного державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Дощанською О.С. на підставі акту опису та арешту майна АА № 791107 від 12.10.2010 року; визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру на ім'я ОСОБА_4, видане ПН ХМНО Погрібною Т.П. 27.10.2011 року, реєстровий № 3021; визнати недійсним акт, затверджений в.о. начальника Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від 30.08.2011 року о проведенні 26.08.2011 року публічних торгів з реалізації предмета іпотеки - двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що він є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, іншого житла не має і в іншому місці ніколи не проживав. 07.12.2007 року на ім'я його матері ОСОБА_2 в порядку приватизації державного житлового фонду було видано свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_3 за р. №3-07-293776П2. Вважає дане свідоцтво недійсним, оскільки на момент приватизації позивач був неповнолітньою дитиною, нічого не знав про проведення приватизації, у зв'язку із чим не міг надавати на це згоду та незаконно був позбавлений права на нерухомість. На момент приватизації з невідомих для нього причин він був знятий з реєстраційного обліку, що порушило житлові права на той час неповнолітнього позивача. В цей період він не був зареєстрований в іншому місці, а зі спливом одного місяця знову був зареєстрований вже у приватизованій квартирі. Підстав для зняття його з реєстраційного обліку не було, його родина нікуди не переїжджала та не мала наміру залишати спірну квартиру. Його мати залишалась зареєстрованою в ній. Позивач постійно проживав та проживає в спірній квартирі. Дозволу органу опіки та піклування на перереєстрацію неповнолітнього ОСОБА_8 за період 2006-2007 р. не виявлено. Згідно довідки Комінтернівського об'єднаного райвійськкомату м. Харкова від 15.10.2012 № 864/1 ОСОБА_8 перебував на воєнному обліку призовників в Комінтернівському ОРВК з 22.01.2007 року по 17.11.2011 рік, що підтверджує, що позивач в цей час нікуди не переїжджав та був безпідставно знятий з реєстраційного обліку. Вважає, що свідоцтво про право власності на житло, видане Відділом приватизації ХМР 07.12.2007 року на квартиру АДРЕСА_4 повинно бути визнано недійсним, оскільки не відповідає вимогам ст. 1, 5, 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» Також, були порушені його права передбачені ст. 64 ЖК України. Крім цього, між ОСОБА_2 та ПАТ «ПУМБ» був укладений договір іпотеки №6571876 від 08.07.2008 року на спірну квартиру. Вважає цей договір недійсним, оскільки він був укладений на підставі недійсного правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва про право власності на квартиру №52, по вул. Танкопія, 10 у м. Харкові, в якому власником вказана ОСОБА_2 Також державним виконавцем Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції Дощанською О.С. 12.10.2010 був складений акт опису та арешту майна АА №791107, яке належить ОСОБА_2 В зазначеному акті була вказана спірна квартира, яка в подальшому була продана з публічних торгів. Покупцем квартири є ОСОБА_4 Вказані торги були проведені спеціалізованою торгівельною організацією ПП Спеціалізоване підприємство Юстиція. Вважає акт, затверджений виконуючим обов'язки начальника Комінтернівського ВДВС ХМУЮ від 30.08.2011 року про проведення 26.08.2011 року публічних торгів щодо реалізації спірної квартири, а також свідоцтво, видане приватним нотаріусом ОСОБА_9 від 27.10.2011 року за р.№3021 недійсними, оскільки документи на підставі яких проводились торги та видано свідоцтво є недійсними.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чертушкін В.М. підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити та поновити строки позовної давності для звернення до суду.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_11 у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача - Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_12 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, просила розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Представники відповідачів - Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк», Комінтернівського районного відділу у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, Служби у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також третя особа - ПН ХМНО Шудріков І.О. у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_13 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки наданим доказам, безпідставно не поновив право позивача на спірну квартиру. Не враховано, що його незаконно позбавили права на приватизацію житла коли він був неповнолітнім.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що в квартирі АДРЕСА_3 з 1990 року проживали на підставі договору найму ОСОБА_2, її чоловік ОСОБА_3 та їх син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановлено, що 06 грудня 2007 року ОСОБА_3 тазом із сином ОСОБА_1 були зняти з реєстраційного обліку за місцем проживання, а 09 січня 2008 року знов зареєстровані. Встановлено також, що 07 грудня 2007 року на ім'я ОСОБА_2 було видано свідоцтво №3-07-293776П2 про право власності на квартиру АДРЕСА_5. Набула вона право власності на зазначену квартиру в порядку приватизації квартири відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» згідно з розпорядженням № 15868П2 від 07.12.2007 року. 10 грудня 2007 року право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру зареєстровано в КП «ХМБТІ»

З матеріалів справи вбачається, що 08 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший український міжнародний банк», було укладено кредитний договір № 6571846, за умовами договору ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 55400 доларів США під зобов'язання оплати за користування кредитними коштами та їх повернення згідно встановленого договором графіку. Крім того в той же день, 08.07.2008 року в порядку забезпечення виконання зобов'язання, взятого за умовами кредитного договору, ОСОБА_2 уклала із ЗАТ «ПУМБ» договір іпотеки, посвідчений ПН ХМНО Шудріковим І.О., за умовами якого передала в іпотеку банку зазначенну квартиру, яка належала їй на праві приватної власності і набутої шляхом її приватизації 07.12.2007 року.

07 вересня 2010 ПН ХМНО Погрібною Т.П. за заявою ПАТ «ПУМБ» на підставі наданих банком документів вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2194, про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_5 з метою задоволення вимог ПАТ «ПУМБ» до боржника ОСОБА_2 у зв'язку із порушенням нею взятих за умовами кредитного договору зобов'язань і утворення заборгованості, яка станом на 02.09.2010 року складала 63418,63 доларів США.

12 жовтня 2010 року державним виконавцем Комінтернівського ВДВС ХМУЮ Дощанською О.С. при примусовому виконанні виконавчого напису ПН ХМНО Погрібної Т.П. від 07.09.2010 року складено акт опису і арешту майна - квартири АДРЕСА_6, яка належить боржнику ОСОБА_2

27 жовтня 2011 року ПН ХМНО Погрібною Т.П. на підставі акта, затвердженого в.о. начальника Комінтернівського ВДВС ХМУЮ 20.08.2011 року про проведення публічних торгів та реалізації предмета іпотеки, посвідчено, що ОСОБА_14 набула право власності на спірну квартиру шляхом її придбання за 153047,25 грн. на прилюдних торгах з реалізації майна, проведених спеціалізованою торгівельною організацією ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція». Свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_4 зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.11.2011 року.

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, посилався та те, що згідно відповідних записів в його паспорті, він був знятий з реєстраційного обліку в спірній квартирі, за іншою адресою зареєстрований не був, а 09.01.2008 року знов був зареєстрований в квартирі, хоча в дійсності весь цей час проживав за вказаною адресою, не змінюючи місце проживання. Тимчасове його зняття з реєстраційного обліку дозволило його матері ОСОБА_2 здійснити одноособову приватизацію квартири, передати квартиру в іпотеку з метою отримання кредитних коштів.

Позивач вважав, що при таких обставинах є підстави встановити факт його постійного проживання в спірній квартирі в період з 06.12.2007 року по 09.01.2008 року, тобто у той період, коли він був знятий з реєстраційного обліку, а його мати одноособово здійснила приватизацію квартири, чим допустила порушення його прав, охоронюваних законом.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, маючи на меті у якості наслідків задоволення позову визнання судом недійсними та скасування низку правочинів, визнання за ним права наймача та права приватизації спірної квартири за рахунок позбавлення права власності ОСОБА_4 на вказану квартиру, яке вона набула у передбаченому законом порядку шляхом купівлі квартири на прилюдних торгах.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1, у відповідності вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, мав би довести на підставі належних та допустимих доказів, що мало місце порушення його прав, охоронюваних законом, що саме ті особи, яких він зазначив у якості відповідачів, вчинили певні незаконні діяння, якими порушено його права і що саме у такий спосіб, як він обрав, законом передбачено поновлення його порушеного права.

Надані позивачем докази свідчать, що 06.12.2007 року було здійснено зняття його з реєстраційного обліку, а 09.01.2008 року знову зареєстровано за цією ж адресою.

Відповідно до ч.2 ст.32 ЦК України неповнолітня особа у віці від 14 до 18 років вчиняє правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників ( за відсутністю батьків).

Відповідно до ч.1 ст. 242 ЦК України батьки позивача - мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3, - відповідачі у справі, були на той час і до дня досягнення ним повноліття, тобто до 05.06.2008 року, його законними представниками.

Відповідно до приписів ст.ст. 150, 154, 180 Сімейного кодексу України саме ці особи зобов'язані були до досягнення позивачем повноліття піклуватися його розвитком, належним утриманням, захищати права та інтереси.

На час здійснення зняття позивача з реєстрації він мав батька і матір, досяг 17 річного віку, мав паспорт, який є власністю громадянина. Вбачається, що з реєстраційного обліку 06.12.2007 року позивача було знято одночасно зі зняттям з реєстраційного обліку у вказаній квартирі і його батька ОСОБА_3, а потім разом батько та син 09.01.2008 року знову зареєстрований у спірній квартирі.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року №1382-1V передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи чи її представника, всі реєстраційні записи здійснюються згідно поданих заяв, які зберігаються в міграційній службі.

Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем та його представником - адвокатом Чертушкіним В.М. у судовому засіданні не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог щодо встановлення факту постійного проживання у період з грудня 2007 року по січень 2008 року. Посилання позивача на докази також не дають можливості суду достеменно встановити факт того, що позивач після зняття його з реєстраційного обліку на підставі його заяви разом із батьком , дійсно постійно мешкав в спірній квартирі .

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факт його постійного проживання в період з 06.12.2007 року по 09.01.2008 рік в квартирі АДРЕСА_1 разом із матір'ю ОСОБА_2 не доведені судом першої інстанції визнані необґрунтованими і судом першої інстанції правильно залишені без задоволення.

Інші позовні вимоги ОСОБА_1 пов'язані з правом позивача на поживання у спірній квартирі в час її приватизації. Оскількі не задоволені вимоги про встановлення факту його проживання в спірній квартирі у зазначений ним час, то відсутні підстави до визнання інших правочинів, пов'язаних з цією квартирою недійсними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку наданим доказам і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -